Сутність і класифікація ризиків формування капіталу підприємства.

Ризики, пов'язані з формуванням капіталу, складають досить значну частину сукупного портфеля фінансових ризиків підприємства. Їх рівень зростає з розширенням обсягу і диверсифікацією господарської діяльності підприємства, які викликають необхідність залучення

все більшої суми капіталу з різних джерел.

Зростання рівня цього ризику пов'язаний також з появою

Нових технологій та інструментів формування капіталу

підприємства.

Ризики формування капіталу роблять серйозний вплив

На багато аспектів господарської діяльності підприємства, однак найбільш значуще їх вплив проявляється у двох напрямках:

1. Рівень ризиків формування капіталу визначально впливає на рівень майбутньої дохідності подальшого використання капіталу – ці два показники (ризик і дохідність) є тісно взаємозв'язані і представляють собою систему " прибутковість-ризик" у сукупній системі функціонування капіталу підприємства.

2. Рівень ризиків формування капіталу є основним фактором генерування прямої загрози банкрутства підприємства, оскільки можливі втрати капіталу, пов'язані з цими ризиками, у фінансовому відношенні є найбільш відчутними.

Ризику формування капіталу підприємства притаманні такі

Основні характеристики:

1. Економічна природа. Ризик формування капіталу проявляється у сфері

економічної діяльності підприємства, прямо пов'язаний з її прибутковістю та економічними втратами в процесі майбутньої господарської діяльності підприємства.

2. Об'єктивність прояву.

3. Імовірність реалізації.

4. Невизначеність наслідків.

5. Очікувана несприятливість наслідків.

6. Варіабельність рівня.

7. Суб'єктивність оцінки.

Ризики формування капіталу підприємства характеризуються великим різноманіттям і з метою здійснення ефективного управління ними

класифікуються за такими основними ознаками:

1. За видами. На сучасному етапі до числа основних видів ризиків формування капіталу підприємства належать наступні:

• Ризик незбалансованості обсягу сформованого капіталу з передбаченим обсягом господарської діяльності підприємства.

• Ризик зниження фінансової стійкості (або ризик порушення рівноваги економічного розвитку) підприємства.

• Ризик неплатоспроможності (або ризик незбалансованої ліквідності форм залучення та авансування капіталу) підприємства.

• Інфляційний ризик.

• Процентний ризик.

• Валютний ризик.

• Податковий ризик.

• Інші види ризиків. Група інших ризиків формування капіталу досить широка, але за ймовірністю виникнення або рівнем фінансових втрат вона не настільки значуща для підприємств, як розглянуті вище, До них відносяться так

звані " форс-мажорні ризики" (пов'язані з неможливістю здійснення партнерами фінансових операцій з формування капіталу підприємства за укладеними контрактами в силу об'єктивних для них причин); ризики несвоєчасної

реалізації фінансових операцій по залученню капіталу; емісійні ризики; криміногенні ризики, пов'язані з формуванням фіктивного капіталу, та інші.

2. За характером об'єкта виділяють наступні групи ризиків формування капіталу:

• Ризик окремої фінансової операції, пов'язаної з формуванням капіталу.

• Ризик формування капіталу підприємства в цілому.

3. За комплексністю прояву виділяють наступні групи ризиків

формування капіталу:

• Простий ризик. Він характеризує окремий вид ризику формування капіталу, який не

розчленовується на окремі його підвиди. Прикладом простого ризику формування капіталу є ризик інфляційний

• Складний ризик. Він характеризує вид ризику формування капіталу, який складається з

комплексу окремих розглянутих його підвидів.

4. За джерелами виникнення виділяють наступні групи ризиків формування капіталу:

• Зовнішній, систематичний або ринковий ризик (всі терміни визначають цей ризик як незалежний від діяльності підприємства).

• Внутрішній, несистематичний або специфічний ризик.

5. За характером прояву у часі виділяють дві групи ризиків формування капіталу:

• Постійний ризик.

• Тимчасовий ризик.

6. За рівнем фінансових втрат ризики формування капіталу поділяються на такі групи:

• Допустимий ризик.

• Катастрофічний ризик.

7. За можливістю передбачення ризики формування капіталу поділяються

на такі групи:

• Прогнозований ризик.

• непрогнозований ризик.

8. За можливістю срахування ризики формування капіталу також поділяються на дві групи:

• Ризики, які страхують.

• Ризики, які не страхують.

2.Принципи управління ризиками формування

капіталу.

1. Усвідомленість прийняття ризиків.

2. Керованість прийнятими ризиками. нейтралізуватися індивідуально.

3. Незалежність управління окремими ризиками.

4. Порівнянність рівня прийнятих ризиків з рівнем дохідності фінансових операцій.

5. Порівнянність рівня прийнятих ризиків з фінансовими можливостями підприємства.

6. Економічність управління ризиками.

7. Врахування фактору часу в управлінні ризиками.

8. Врахування стратегії формування капіталу підприємства в процесі управління ризиками.

9. Врахування можливості передачі ризиків.

3. Розробка і реалізація політики управління

ризиками формування капіталу підприємства

З урахуванням розглянутих принципів підприємство розробляє спеціальну політику управління ризиками формування його капіталу.

Розробка і реалізація політики управління ризиками формування капіталу передбачає здійснення наступних основних заходів:

1. Ідентифікація окремих видів ризиків, пов'язаних з формуванням капіталу підприємства.

2. Оцінка широти і достовірності інформації, необхідної для визначення рівня окремих ризиків.

3. Вибір і використання відповідних методів оцінки ймовірності настання ризикової події за окремими видам ризиків. Методичний інструментарій оцінки рівня ризиків формування капіталу є досить широким і включає в себе

різноманітні економіко-статистичні, експертні, аналогові методи здійснення такої оцінки.

• Економіко-статистичні методи становлять основу проведення оцінки

рівня ризику формування капіталу. До числа основних розрахункових показників такої оцінки відносять:

а) Рівень ризику. Його визначають як добуток розміру можливих фінансових втрат при реалізації даного ризику на ймовірність ризику.

б) Дисперсія. Вона характеризує ступінь коливання досліджуваного показника (наприклад, вартості залучення капіталу) по відношенню до його середньої величини.

в) Середньоквадратичне (стандартне) відхилення. Цей показник є одним з найбільш поширених при оцінці рівня індивідуального ризику, так само як і дисперсія визначає ступінь коливання очікуваного результату і побудований на

її основі.

г) Коефіцієнт варіації. Він дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середнього очікуваного результату від здійснення фінансових операцій різняться між собою.

• Експертні методи оцінки рівня ризику формування капіталу

застосовуються в тому випадку, якщо на підприємстві відсутні необхідні інформативні дані для здійснення розрахунків економіко-статистичними методами. Ці методи базуються на опитуванні кваліфікованих фахівців

(страхових, фінансових, інвестиційних менеджерів відповідних спеціалізованих організацій) з подальшою математичною обробкою результатів цього

опитування.

• Аналогові методи оцінки рівня ризику формування капіталу визначають його по окремих найбільш масових фінансових операціях підприємства в цій галузі. При цьому для порівняння може бути використаний як власний, так і

зовнішній досвід здійснення таких фінансових операцій.

Вибір конкретних методів оцінки з розглянутого їх арсеналу визначається наступними основними факторами:

• видом ризику формування капіталу;

• повнотою і достовірністю інформаційної бази, сформованої для оцінки

рівня ймовірності різних ризиків;

• рівнем кваліфікації фінансових менеджерів (ризик-менеджерів), які здійснюють оцінку; ступенем їх підготовленості до використання сучасного математичного і статистичного апарату проведення такої оцінки;

• технічної та програмної оснащеністю фінансових менеджерів (ризик-менеджерів); можливістю використання сучасних комп'ютерних технологій проведення такої оцінки;

• можливістю залучення до оцінки складних видів ризиків кваліфікованих експертів.

4. Визначення розміру можливих фінансових втрат при настанні ризикової події за окремими видами ризиків.

5. Дослідження факторів, що впливають на рівень ризиків формування капіталу підприємства.

6. Встановлення гранично допустимого рівня ризиків

7. Визначення напрямків нейтралізації негативних наслідків окремих ризиків формування капіталу.

8. Вибір і використання внутрішніх механізмів нейтралізації негативних наслідків окремих видів ризиків.

9. Вибір форм і видів страхування (" передачі") окремих ризиків формування капіталу підприємства.

10. Оцінка результативності нейтралізації і організація моніторингу ризиків формування капіталу підприємства.

4. Механізми нейтралізації ризиків формування

капіталу.

У системі методів управління ризиками формування капіталу підприємства основна роль належить внутрішнім механізмам їх нейтралізації.

Внутрішні механізми нейтралізації ризиків формування капіталу представляють собою систему методів мінімізації їх негативних наслідків.

Основним об'єктом використання внутрішніх механізмів нейтралізації є, як правило, всі допустимі ризики, значна частина ризиків критичної групи, а також нестрахуємі катастрофічні ризики, якщо вони приймаються

підприємством в силу об'єктивної необхідності. В сучасних умовах внутрішні механізми нейтралізації охоплюють переважну частину ризиків формування капіталу підприємства.

Система внутрішніх механізмів нейтралізації ризиків формування капіталу передбачає використання наступних основних методів.

1. Уникнення ризику.

2. Лімітування концентрації ризику.

3. Хеджування.

4. Диверсифікація.

5. Розподіл ризиків.

6. Самострахування (внутрішнє страхування).

7. Інші методи внутрішньої нейтралізації ризиків формування капіталу.

До числа основних з таких методів, використовуваних підприємством, можуть бути віднесені:

• отримання від контрагентів певних гарантій.

• скорочення переліку форс-мажорних обставин в контрактах з контрагентами.

• забезпечення компенсації можливих фінансових втрат по ризикам за рахунок передбачуваної системи

штрафних санкцій.

Найбільш складні та небезпечні за своїми фінансовими наслідками ризики формування капіталу, що не піддаються нейтралізації за рахунок внутрішніх механізмів, підлягають страхуванню.

Страхування ризиків формування капіталу – це захист майнових інтересів підприємства при настанні страхової події спеціальними страховими компаніями (страховиками) за рахунок грошових фондів, формованих ними шляхом одержання від страхувальників страхових премій (страхових внесків).

У процесі страхування підприємству забезпечується страховий захист за всіма основними видами його ризиків – як систематичних, так і несистематичних. При цьому обсяг відшкодування негативних наслідків ризиків страховиками не обмежується - він визначається реальною вартістю

об'єкта страхування (розміром страхової його оцінки), страхової суми і розміром страхової премії.

Вдаючись до послуг страховиків, підприємство повинне в першу чергу визначити об'єкт страхування – ті види ризиків формування капіталу, за якими воно має намір забезпечити зовнішній страховий захист. Склад таких фінансових ризиків визначається низкою умов, основними з яких є

1. Страхуємість ризиків.

2. Обов'язковість страхування ризиків.

3. Наявність у підприємства страхового інтересу. Розрізняють повний і частковий страховий інтерес підприємств - страхувальників ризиків.

• Повний страховий інтерес підприємства визначає його потреба у відшкодуванні страховиком повного обсягу фінансових втрат, понесених при настанні страхової події. Іншими словами, повний страховий інтерес відображає необхідність забезпечення страховиком повного страхового захисту з даного виду ризику.

• Частковий страховий інтерес підприємства визначає його потреба у відшкодуванні страховиком лише певної частки фінансових втрат, понесених при настанні страхової події.

4. Неможливість повністю заповнити фінансові втрати за ризиком за рахунок власних фінансових ресурсів.

5. Високий ступінь ймовірності виникнення ризику.

6. Непрогнозованість і нерегульованість ризику в рамках підприємства.