Представити методику вивчення творчості майстрів народного мистецтва на уроках з трудового навчання.

Методика вивчення народних іграшок: художні розповіді про прадавні витоки народної іграшки, про вірування та звичаї нашого народу, що пов’язані з українською народною іграшкою, про символічний зміст іграшок; описи; демонстрування унаочнення (зображення виробів-оригіналів, фотографії, слайди, ксерокопії, ілюстрації у художніх альбомах з декоративно-ужиткового мистецтва); проведення дидактичних ігор; моделювання ігрових ситуацій за допомогою казкових персонажів-іграшок; організація спостереження за роботою «казкових майстрів» іграшки та виготовлення виробів під керівництвом вчителя чи майстрів-іграшківців; практична образотворчої діяльності (тематичне малювання, створення ілюстрацій до легенд, розповідей, замальовки давніх іграшок); втілення творчого задуму в об’єм і (декоративна діяльність).

Методика вивчення вишивки: розповіді та художні розповіді про виникнення й поширення вишивки на Україні; про значення вишивки та вірування і звичаї нашого народу, пов’язані з вишиванням, про символічний зміст назв технік вишивки; описи; демонстрування унаочнення (зображення виробів оригіналів з прабабусиної скрині, фотографії, ксерокопії, ілюстрації у художні альбомах з декоративно-ужиткового мистецтва, репродукції вишитих картин); художні розповіді про життєвий та творчий шлях народних майстринь; безпосереднє спілкування з майстрами вишивки, спостереження за процесом створення виробів, оздоблених вишивкою; навчання традиційним прийомам вишивки на Україні та регіону, де мешкає дитина, безпосередньо майстрами та вчителями; відвідування краєзнавчих музеїв, художніх салонів, галерей, виставок стародавніх виробів та творів сучасних майстрів вишивки; показ вдалих робіт, оригінальних прийомів виконання завдань на будь-якому етапі; моделювання ситуацій, проведення виставок дитячих робіт.

Методика вивчення в’язання гачком: розповіді та художні розповіді про виникнення й поширення в’язання гачком на Україні; описи; демонстрування унаочнення (зображення виробів оригіналів, фотографії, ксерокопії, ілюстрації у художні альбомах з декоративно-ужиткового мистецтва); безпосереднє спілкування з майстрами, кі працюють в техніці в’язання гачком; спостереження за процесом створення виробів; навчання прийомам в’язання гачком безпосередньо майстрами та вчителями; відвідування краєзнавчих музеїв, художніх салонів, галерей, виставок виробів та творів сучасних майстрів; показ вдалих робіт, оригінальних прийомів виконання завдань на будь-якому етапі; моделювання ситуацій, проведення виставок дитячих робіт.

48.Методика виготовлення аплікації з тканини передбачає виконання наступних етапів: створення ескізу, викрійку по шаблонах, прасування, пришивання і закріплення ниток. Технологія виконання аплікації з тканини у молодшими школярами передбачає такі етапи роботи:
- Підготовка матеріалу, його вибір;
- Вибір малюнка для аплікації;
- Положення матеріалу, створення ескізу;
- Вибір устаткування інструментів, допоміжних матеріалів;
- Техніка виконання вироби різними способами.
У ході уроків з аплікації школярі вчаться складати декоративні роботи, складні композиції, предмети навколишньої дійсності, Тематика робіт дуже різноманітна, Уроки аплікації сприяють виробленню в дітей уміння бачити і передавати красу дійсності, її єство, формує художній смак, композиційні початку, вміння працювати з матеріалами, осягати в ході роботи їх якості та властивості, вмінню поєднувати кольори, відтінки, складати візерунки, створювати вироби. Аплікаційні роботи даного виду учні молодших класів виконують починаючи з першого класу. Прийоми і методи навчання аплікаційними робіт дуже різноманітні; наприклад, розглядання зразків, спостереження, показ технічних прийомів, вправи на закріплення техніки виконання, пояснення, складання плану послідовності виконання роботи, вибір матеріалу, розповідь про іграшку-поделке, самооцінка та бесіди і т. д. Основними художніми засобами в анімації є колір, його поєднання, композиції, виразність силуету. Робота з тканнинами матеріалом здійснюється і в позаурочний час. Це можуть бути виставки дитячих виробів, різні конкурси виробів, екскурсії, свята, вікторини, створення і робота в куточках ручної праці і т.д. Таким чином, узагальнюючи вищесказане, можна зробити висновок про те, що процес аплікаційних робіт з тканиною матеріалом є потужним джерелом всебічного розвитку особистості дитини.

51. 49/ Представити методику виготовлення виробів з текстильних матеріалів на уроках трудового навчання.

Трудове навчання в початкових класах - органічна складова частина єдиної системи навчання, виховання та загального розвитку школярів.

Один з розділів програми трудового навчання в початкових класах відведено практичної та політехнічної підготовці учнів по шиттю, вишиванню і плетінню.

Інтерес до обробки різних матеріалів у дітей великий. Вони люблять майструвати, конструювати, клеїти, шити. Це прагнення треба розвивати і підтримувати, пропонуючи ті види роботи, які подобаються дітям.

На уроках праці школярі отримують початкові знання з матеріалознавства, знайомляться з інструментами і способами обробки текстильних матеріалів, дізнаються про підприємства, які випускають тканини, одяг, трикотажні вироби, набувають найпростіші навички та вміння по розмітці, розкрию тканини, шиттю, вишиванню.

Вітчизняна промисловість випускає різні види текстилю. Це нитки, пряжа, тасьма, стрічки, тканини. Більшість з них можна використовувати для роботи в початкових класах.

Тому роботу з текстильними матеріалами я вважаю невід'ємною частиною уроків образотворчого мистецтва та художньої праці.

У початкових класах пряжу застосовують для виготовлення різних виробів, наприклад плетіння, іграшок з клубків [13, 16].

Нитки. Промисловість випускає бавовняні, лляні, шовкові і синтетичні швейні нитки. Для роботи з молодшими школярами використовують різні види ниток: швейні, муліне, ірис, кроше, лляні та ін. За призначенням нитки діляться на швейні, вишивальні, в'язальні, штопальні.

Для роботи з волокнистими матеріалами і тканинами необхідні ножиці, голки, сантиметрова стрічка, лінійка, косинець, п'яльця, олівець, наперсток, швейний крейда, моталки для ниток [7, 6].

Для роботи в початкових класах використовують голки великих розмірів. Їх зручно тримати в руках, в них легше навчиться всиляти нитку.

Сантиметрову стрічку, лінійку, косинець використовують для вимірювання, розмітки, відмірювання тканини, деталей, складання найпростіших викрійок.

Допоміжні предмети. Це ігольніци, футляри для ножиць, кишеньки, мішечки, в яких зберігається фурнітура та інший додатковий матеріал. У більшості випадків ці нескладні предмети діти самі виготовляють на уроках праці, позакласних заняттях. Крім того, ігольніци можуть бути гарним подарунком мамі, бабусі на свято, день народження [12, 11].

Щиток для інструментів. Перш ніж приступити до роботи з тканиною і волокнистими матеріалами. Слід підготувати інструменти і пристосування. Культура праці починається з правильної організації робочого місця, вміння утримувати його в порядку.

Робота з волокнистими матеріалами

Вироби з невеликих обрізків. З ниток, шнура, тасьми, стрічки можна зробити багато цікавих виробів. Практичне призначення їх різноманітно. Це можуть бути сувеніри, подарунки до свята, на день народження. Виготовляючи те чи інше виріб, що має практичне призначення, діти прагнуть до того, щоб воно було красивим, акуратно виконаним, добре оформленим. Нехай їм не завжди вдається досягти високого рівня виконання виробу, головне - у дітей розвивається художнє бачення навколишньої дійсності, естетичний смак, творче ставлення до роботи.

Багато вироби можна виконати з тих матеріалів, які зазвичай не знаходять застосування і викидаються. Це невеликі клапті, обрізки тканини, старі речі. Використання їх для виробів привчають дітей до ощадливості, економного витрачання ниток, тканини.

Вітьё. Ошатні, красиві закладки, паски, скакалки/

Аплікація із текстильних і нетканих матеріалів використовується для: • оздоблення одягу, предметів домашньо-го вжитку; • створення декоративних виробів; • ремонту одягу — з її допомогою можно замаскувати шов, дірку або зношене місце

Конструкційні матеріали для аплікації із текстильних матеріалів Ткані - отримують прядінням, ткацтвом Неткані – отримують без примінення прядіння, ткацтва (шляхом склеювання, валяння волокон и т.д.) Пряжа, нитки, тканина Фетр, войлок, кожа, хутро, інші. матеріали

Робота з текстильними матеріалами представляє велику цінність в розширенні міжпредметних зв'язків. Виготовляючи вироби з текстильних матеріалів, практично завжди доводиться виконувати малюнки і викрійки. При виготовленні викрійок (викреслювання, подальша розмітка) необхідні знання, отримані на уроці математики.

Існують міжпредметні зв'язки і з уроками малювання. Учитель, керівник гуртка, пояснює учням, як підготувати малюнок, перевести його на тканину. Необхідно враховувати специфіку роботи, малюнки можна виконувати самим, використовувати друковані джерела, зокрема книжки для розфарбовування. Але переводити малюнок на тканину з друкованого видання можна, його треба спочатку перезняти на кальку/

В якості матеріалів для аплікації може слугувати будь-який тек​ стильний матеріал і фурнітура (сукно, драп, фетр, шовк, вовна, син​ тетика, мереживо, оксамит, штучне хутро, бавовна, нитки, пряжа, стріч​ ки, тасьма, гудзики, кнопки, бісер, намистини тощо.) Для надання об’єма аплікації використовується синтапон.

Виріб з аплікацією можна виготовляти з використанням машинних швів, ручних стібків і за допомогою клейових матеріалів (тек​ стиль​ ного клею, термоплівки, прошитого флізеліну, клею ПВА.)

Виготовлення виробів технікою аплікації відповідно до структури та змісту програми виконується через проектно-технологічну діяль​ ність. Основним принципом варіативного модуля є творчий підхід. Вчи​ тель повинен сформувати в учнів художньо-конструкторські яко​ сті, спонукати до предметно-перетворювальної діяльності, пошуку.