Побудова систем газового аналізу

Класифікація аналітичних приладів

I. По принципу дії;

II. По властивостях аналізованого середовища;

III. По числу компонентів;

IV. По виконанні;

V. По способу видачі і обробки інформації(мікропроцесорні, неперервної, періодичної дії).

Класифікація методів аналізу газів і рідин відрізняються.

Згідно стандартів прилади класифікують згідно принципу дії і ділять на дві групи.

1. Методи без перетворення проби(те що зайшло то і вийшло);

2. Методи з перетворенням проби(проба на виході змінена).

Класифікація методів газового аналізу

I. Методи без перетворення проби:

а) абсорбційно-оптичні;

б) Термокондуктометричні термомагнітні;

в) Пневматичні механічні.

II. Методи з перетворенням проби:

а) Група електрохімічних методів – (кондуктометричний, кулонометричний, потенціометричний);

б) Теплохімічний;

в) Фото колориметричний;

г) Полум’яно – іонізаційний;

д) Аерозольно – іонізаційний;

е) хроматографічний;

є) Масс-спектрометричний.

Гази важко міряти тому їх зв’язуть рідиною або твердою речовиною і міряють зміни властивостей.

Класифікація методу аналізу рідин

I. Методи без перетворення проби:

а) Кондуктометричний;

б) Потенціометричний;

в) Полярографічний;

г) Діелькометричний;

д) група оптичних металів(рефрактометричний, абсорбційний, поляризаційний, турбідіметричний);

е) по величині температурної депресії;

є) по тиску насиченої пари;

ж) раутоізотопний метод;

з) густина;

и) кінетичний (вязкість).

II. Методи з перетворенням проби:

а) титрометричний метод.

Деякі методи корелюються між собою: показник заломлення рідин(оптичний), густина(механічний), поглинання і зміна частоти високо частотних коливань.

Побудова систем газового аналізу

Найчастіше аналіз ведуть за допомогою автоматизованих систем в склад яких входять один або декілька газоаналізаторів і ряд допоміжних пристроїв.

- Пристрої пробо відбору і пробо підготовки;

- Пристрої обробки інформації;

- Пристрої діагностики або перевірки.

Перелік допоміжних пристроїв

1. Збірник проби (може бути з обігрівом або охолодженням і як правило має фільтр грубої очистки для запобігання попадання грубих частин тиску);

2. Редуктор або декілька редукторів для надлишкових тисків > 1 ;

3. Насос або селектор (газовий або рідинний) для тисків менших від атмосферного;

4. Пристрій стабілізації витрати (рекомендоване значення витрати через газоаналізатор 60 );

5. Може бути пристрій стабілізації абсолютного тиску;

6. Холодильник (водяний або термоелектричний), пристрій для підігріву проби;

7. Відділювач рідкої фази;

8. Осушувач проби (фізико-хімічний або фізичний процес). Фізико-хімічний – це хімічні реагенти, що утворюють гідрати і зв’язують вологу з утворює , перхлорати -50, -60 º С, сполуки фосфору , але рідко

Фізичні: силікагелі і цеоліти. Силікагелі – це спеціально сформований двоокис кремнію - білий дим, регенерує нагріванням. Цеоліти є калієві та натрієві – це випалені спеціальних сортів грини. Регенерація шляхом нагріву;

9. Фільтр механічних частинок. Є фільтри, що дозволяють затримувати частинки більше 1 мікрона;

10. Селективні фільтри на небажані компоненти і каталізаторні отрути. Є фільтри на гази з кислою реакцією і з лужною реакцією. Можуть бути фільтри, що поглинають в присутності і навпаки;

11. Пристрій обробки інформації та перетворення вихідних сигналів;

12. Пристрій автоматичної перевірки або діагностики.

Пробу спочатку охолоджують потім фільтрують і після цього сушать.

-------------------------------------------------------------------------