Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аналіз фінансової стійкості підприємства






Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Для даного напряму аналізу вирішальне значення має питання про те, які показники відображають сутність стійкості фінансового стану. Відповідь на це одержується передусім із самої побудови балансу, тобто має дотримуватися таке співвідношення:

НА + ОА + ВМП = ВК + ЗНВП + ДЗ + ПЗ + ДМП, (7.6)

де НА — необоротні активи (основні засоби і вкладення); ОА — оборотні активи (запаси, дебіторська заборгованість, грошові засоби та інші активи); ВМП — витрати майбутніх періодів; ВК — джерела власних засобів; ЗНВП — забезпечення наступних витрат і платежів; ДЗ — довгострокові зобов’язання (кредити банків); ПЗ — поточні зобов’язання (короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість, розрахунки, інші пасиви); ДМП — доходи майбутніх періодів.

Забезпеченість запасів і витрат джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, тоді як платоспроможність виступає її зовнішнім виявом. Водночас ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами є причиною різного ступеня платоспроможності (неплатоспроможності), що є наслідком такої забезпеченості.

Найбільш загальними показниками фінансової стійкості є надлишок і нестача джерел засобів для формування запасів.

Для оцінки джерел формування запасів і витрат використовується кілька показників, що відображають різний ступінь охоплення різних видів джерел.

Перший показник — наявність власних оборотних засобів; визначається різниця величини джерел власного капіталу та величини необоротних активів:

ОЗвл = Двл.к – Ан, (7.7)

де ОЗвл — власні оборотні засоби; Двл.к — джерела власного капіталу (розділ І пасиву балансу); Ан — необоротні активи (розділ І активу балансу).

Другий показник — наявність власних і довгострокових зобо­в’язань джерел формування запасів і витрат (Овл.д); одержується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позикових засобів:

ОЗвл.д = (Двл.к + Дк) – Ан, (7.8)

де Дк — довгострокові зобов’язання.

Третій показник — загальна величина головних джерел формування запасів і витрат (ОЗ); дорівнює сумі попереднього показ­ника та величини короткострокових кредитів і позикових засобів:

ОЗ = (Двл.к + Дк + Ккр) – Ан, (7.9)

де Ккр — короткострокові кредити і позикові засоби.

Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тривимірний показник.

Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій.

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:

(1, 1, 1)

Ця ситуація, якщо її виразити через тривимірний показник, буде 1, 1, 1.

2. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність:

(0, 1, 1)

3. Нестійкий фінансовий стан, пов’язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів.

(0, 0, 1)

Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів, тобто якщо дотримуються такі умови:

— виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівар­тістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;

— вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових і довгострокових джерел формування запасів і витрат.

Якщо ці умови не дотримуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).

4. Кризовий фінансовий стан, за якого підприємство перебуває на межі банкрутства, — грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

(0, 0, 0)

Складемо за даними балансу аналітичну таблицю 7.7, що характеризує фінансову стійкість.

Таблиця 7.7

ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ, тис. грн

Показник На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Зміна за період (+, –)
1. Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації   13 438 +5834
2. Основні засоби та ін.   10 186 +5926
3. Наявність власних оборотних засобів (1 – 2)     –92
4. Довгострокові кредити та залучені засоби     +360
5. Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат (3 + 4)     +286
6. Короткострокові кредити та зобов’язання     +140
7. Загальна величина основних джерел формування запасів (5 + 6)     +408
8. Загальна величина запасів     +516
9. Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних засобів (3 – 8) –116 –724 –606
10. Надлишок (+) або нестача (–) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат (5 – 8) +124 –124 +248
11. Надлишок (+) або нестача (–) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (7 – 8) +394 +256 –136
12. Тип фінансової стійкості (ряд. 9, 10, 11) Нормальна фінансова стійкість Кризова фінансова стійкість

За даними, наведеними у табл. 7.7, фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий. На кінець звітного періоду мало місце збільшення джерел власного капіталу і довгострокових зобов’язань формування запасів і витрат. На початок року кризовий стан ще не відчувався, це видно з рядків 7 та 8 (3824 біль­ше за 3460 на 364 тис. грн), на кінець звітного періоду різниця значно зменшилася і становила 256 тис. грн (4232 – 3976). Проте підприємство ще існуватиме, оскільки короткострокові кредити, використовувані для формування запасів і витрат (ряд. 6 – ряд. 11), не перевищують виробничих запасів і готову продукцію (див. табл. 7.7). Водночас загальна величина основних джерел формування запасів значно менша за загальну величину запасів і витрат. Якщо така тенденція спостерігатиметься й надалі, то підприємство опиниться в критичній ситуації.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал