Статей загальновиробничих, адміністративних та інших витрат

Правильне планування та використання загальновиробничих, адміністративних та інших витрат є джерелом формування додаткового прибутку, а також фактором, що сприяє підвищенню якості виробництва та надійного отримання позитивних значень показників всіх видів діяльності підприємства. Існуючий сьогодні порядок визначення цих витрат можливо розглядати як базисний та рекомендаційний, так як його використання пов’язано з багатьма проблемами. Перш за все це стосується єдиного значення коефіцієнтів переходу при визначенні загальновиробничих та адміністративних витрат, які очевидно не можуть бути однаковими для всіх підприємств та об’єктів, так як виконання робіт на кожному із них відрізняється специфічними умовами.

До перспективних задач, що можуть удосконалити процеси використання загальновиробничих та адміністративних витрат, слід віднести такі:

- розробка єдиної та стійкої структури, в якій чітко викладені та визначені окремі статті і яка може тільки централізовано корегуватись в умовах корінної зміни процесів управління дорожнім виробництвом;

- розробка ефективних методичних основ по розрахунку кожної групи та відповідних до неї складових статей із наведенням прикладів та алгоритмів розрахунків;

- розробка та практичне застосування системи управління процесами визначення та використання витрат за кожною статтею.

Визначення і порядок регулювання структури загальновиробничих та адміністративних витрат повинно бути відображено у створеному галузевому документі, до якого належить головним чином М 218-03450778-683: 2011. Методика розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат при складанні кошторисної документації та інші. Але було б доречним, щоб в такому нормативному документі був визначений порядок розрахунку і використання кожної статті витрат за своїм призначенням а також можливості комплексного (сумарного) використання статей однієї групи витрат для покриття витрат за іншою статтею, коли цього вимагає поточна виробнича ситуація.

Розробка ефективних методичних основ по розрахунку кожної групи витрат та відповідних до них складових статей повинно зайняти основну увагу в процесах покращання нарахування та використання загальновиробничих, адміністративних та інших витрат. У цьому випадку може бути рекомендовано два напрямки розрахунку значення як кожної групи витрат, так і відповідних статей.

Перший напрямок – це реалізація розрахункового методу (або його ще можливо назвати методом прямого калькулювання). Ідея цього методу полягає у тому, що на першому етапі розрахунків визначається кожна стаття витрат, а значення певної групи витрат визначається як сума значень статей, що її складають. Для розрахунку кожної статті використовується реальна виробнича інформація, яка може бути отримана тільки в процесі проектування організації робіт в межах об’єкту, тобто в процесі складання проекту виконання робіт (ПВР).

Наприклад, витрати на перевезення робітників можливо розрахувати з використанням такої інформації:

- числа робітників, яких необхідно перевозити в процесі виконання робіт;

- відстані перевезення;

- термінів виконання робіт;

- типу транспортного засобу (як правило, автобуса), який визначається числом робітників та порою року;

- вартості експлуатації транспортного засобу (маш. х години), яка визначається за методикою визначення вартості машин та механізмів.

Очевидним є факт того, що аналітичні розрахунки значень кожної статті найбільш точно і реально відображують потреби у витратах на її покриття, а отримані значення можуть бути використані на різних рівнях управління вартістю виконання робіт. Але для реалізації такого методу необхідно створити певні умови і насамперед, - це обов’язковість складання ПВР та виконання науково-пошукових робіт по створенню методичних основ виконання розрахунків значень різних статей загальновиробничих, адміністративних та інших витрат.

Другий напрямок визначення груп та статей загальновиробничих, адміністративних та інших витрат полягає у використанні статистичних методів обробки інформації про їх фактичні значення. З цією метою необхідно організувати постійний моніторинг фактичних значень кожної статті у розрізі окремих об’єктів, що можливо тільки у випадку припасування для цієї мети системи бухгалтерського обліку. Обробка накопиченої інформації повинна здійснюватись в такій послідовності:

- після виконання виробничої програми робіт на окремих об’єктах фіксуються фактичні значення прямих витрат та сумарні витрати по кожній статті;

- для однотипних груп об’єктів (будівництво, певний вид ремонту та інше) така інформація складається разом;

- визначаються умовні нормативи, наприклад, в процентах значень кожної статті, групи статей чи в цілому загальновиробничих або адміністративних витрат при умові, що базою розрахунку будуть прийняті прямі витрати.

Рисунок 6.1 – Сценарій формування структури загальновиробничих витрат.

Статистичний метод визначення статей прямих витрат та груп і статей загальновиробничих та адміністративних витрат було реалізовано при виконанні експериментально – пошукових робіт, які виконувались в 2003 – 2005 роках кафедрою організації виробництва НТУ на замовлення ДАК «Автомобільні дороги України» (керівник розробки О.П.Канін). В процесі виконання цих робіт було створено програмно – методичне забезпечення аналізу складових вартості дорожніх робіт, в тому числі і прямих витрат. Так, наприклад, реєстрація структури груп та статей загальновиробничих та адміністративних витрат здійснювалась за відповідним сценарієм (рис.6.1). Для виконання процесів накопичення інформації про фактичні витрати за окремими статтями була створена система бухгалтерських рахунків при умові, що кожній групі та статті відповідної групи витрат були розвинуті номери бухгалтерських рахунків. Так, коли номер бухгалтерського рахунку для обліку загальновиробничих витрат складав 911, то номер бухгалтерського рахунку їх першої групи відповідає 911/1, а номер першої статті – 911/1/1 і так далі. Відповідні зміни в системі бухгалтерських рахунків були узгоджені в процесі проведення експертного опитування працівників бухгалтерської служби дорожньої галузі.

Подальша реалізація статистичного методу нарахування загальновиробничих витрат полягала у тому, що в дорожніх організаціях та виробничих одиницях було реалізовано бухгалтерський облік на рівні окремих об’єктів, що дало змогу накопичити інформацію про значення фактичних витрат по кожній групі статей. Подальша обробка первинної інформації дала змогу скласти таблиці так званих умовних нормативів значень статей загальновиробничих та адміністративних витрат по відношенню до значень прямих витрат.

Складені таблиці умовних нормативних значень статей загальновиробничих та адміністративних витрат можливо практично застосувати в процесах по визначенню та використанню витрат за кожною статтею. Так, на стадії складання кошторису за інформацією про прямі витрати можливо розрахувати значення кожної статті, а, таким чином, і груп та загальних значень загальновиробничих та адміністративних витрат. Отримані дані можливо використати для планування витрат за всіма статями в процесі виконання робіт. З іншого боку, в процесі складання актів на виконані обсяги робіт (по формі №КБ-2В) з використанням даних про умовні нормативи статей можливо розрахувати їх значення (по відношенню до прямих витрат), а отримані дані зафіксувати на відповідних бухгалтерських рахунках. Ці дані є основою управління процессами надійного виробництва, так як Виконавцю надається прозора інформація про можливі витрати по окремим видам діяльності, а повне і своєчасне їх використання є гарантією беззбиткового та якісного виробництва.

Розглянуті вище рекомендації та виконані практичні роботи, що пов’язані із покращанням процесів розрахунку та використання складових статей загальновиробничих та адміністративних витрат, можуть бути розповсюджені і на всі процедури по нарахуванню відповідних складових статей інших витрат, що формують вартість виконання дорожніх робіт.