Для визначення вартості дорожніх робіт

Визначення вартості дорожніх робіт пов’язано із використанням значних обсягів різноманітної інформації – як сталої, тобто нормативно – довідникової, так і змінної, яка утримується в результаті проміжних розрахунків та використовується на послідуючих етапах в якості вже вихідних даних. Окрім цього визначення вартості дорожніх робіт передбачає складання багатьох вихідних документів, які мають досить насичену структуру та різноманітні форми. Все це є основою для розробки та використання на практиці спеціального програмного забезпечення, яке не тільки прискорює час проведення розрахунків по визначенню вартості та різко зменшую витрати праці на реалізацію цих процесів, але також і гарантує отримання надійних результатів у випадку правильної підготовки вихідних даних.

Основними вимогами по створенню програмного забезпечення для визначення вартості дорожніх робіт є такі:

- незалежно від досвіду та професійних навичок розробників програмного забезпечення воно повинно бути орієнтоване на повну реалізацію державних та галузевих правил визначення вартості робіт;

- розробка програмного забезпечення повинна здійснюватись на платформі сучасної і перспективної СКБД (системи керування базами даних), яка визначається своєю надійністю та є відносно дешевою для придбання та експлуатації. Так як в дорожній галузі України практично всюди використовується операційна система WINDOWS, то в якості такої СКБД може бути рекомендовано SQL-сервер. Інші СКБД, наприклад, система ORACLE відрізняється підвищеною надійністю, але в той же час вимагає значних витрат ресурсів на її експлуатацію;

- на всіх етапах розрахунку вартості робіт повинна бути використана єдині і актуальні банки даних та інформаційне забезпечення, що відтворює останні розробки і корегування нормативних даних та відповідає поточним вимогам проведення розрахунків;

- всі роботи по використанню програмного забезпечення повинні здійснюватись в режимі єдиного адміністрування, коли зміна як режимів програмного комплексу, так і нормативно-інформаційного забезпечення здійснюється централізовано, а така зміна реєструється в певному журналі;

- програмне забезпечення повинно відповідати принципам відкритості, тобто в певних режимах програмного комплексу користувачі можуть виконувати всі операції з обробкою даних – заносити нову інформацію, наприклад, складати нову норму РЕКН, корегувати дані, знищувати застарілі та копіювати типові дані та інше;

- в програмному комплексі повинні бути передбачені режими імпорту та експорту даних, що дозволяє оперативно складати окремі документи із використанням зовнішніх даних, а також виконувати розрахунки вартості робіт послідуючих рівнів. Наприклад, занесена на магнітний носій інформація про складання договірної ціни, що отримана на певному робочому місці оператором по визначенню вартості, може бути імпортована на інше робоче місце та використана для продовження розрахунків по визначенню фактичної вартості виконання робіт;

- формування документів повинно бути здійснено в оболонці стандартної системи електронних таблиць, до яких належить досить розповсюджена система EXCEL, що дає змогу в екранному режимі корегувати документи та виконувати операції по їх зберіганню та накопиченню на магнітних (в тому числі і зовнішніх) носіях;

- велике значення у справі ефективного використання програмного забезпечення відіграє його візуальне екранне подання, тобто інтерфейс. Організація структури та режимів програмного комплексу повинно бути максимально упорядкованим як за логікою використання окремих режимів, так і за групами інформації. Наприклад, в окремому режимі програмного комплексу виконуються процедури по підтриманню загальної довідникової бази – видів РЕКН, типів ресурсів, груп матеріальних ресурсів і таке інше. В іншому режимі зібрані процедури, наприклад, по складанню та підтриманню нормативної бази, в наступному – опрацювання процедур по складанню інвесторського кошторису та інші режими.

В сучасних умовах розвитку інформаційного забезпечення важливе значення має оперування процесами роботи програмного комплексу у віддаленому режимі, що може здійснюватись в мережі INTERNET.