Вартості будівельних робіт.

Поява комп’ютерів та технологій створення для їх роботи спеціального програмного забезпечення, що вперше відбулося в дорожньо – будівельному тресті “Киевдорстрой - 2” в 1990 році, розпочала новий етап в області автомазованої обробки інформації та практичного використання отриманих даних для управління дорожнім виробництвом. Поступова розробка (з 1991 року) та практичнее використання програмного комплексу під назвою СМЕТА, що був створений на кафедрі організації виробництва НТУ на платформі операційної системи DOS, знайшов своє застосування в дорожніх організаціях і з 1996 року використовувався як офіційний програмний комплекс в інституті Укрдіпродор та дорожніх підприємствах для складання кошторисних документів. Після запровадження нових правил визначення вартості дорожніх робіт та складання кошторисних документів на різних рівнях. З 2000 року почав набувати популярності програмний комплекс АВК, що був створений в оболонці операційної системи WINDOWS, та програмний комплекс для визначення вартості дорожніх робіт в дорожній галузі STOIM, який було складено в оболонці DOS. Паралельно з цим на замовлення Укравтодору (2001 – 2004 роках) велась розробка програмного комплексу під назвою АРМ – СК, який став складовою частиною формування так званої єдиної бази даних управління дорожнім господарством.

Рисунок 8.1 – Головне меню програмного комплексу “Строительные технологии”.

Сьогодні існують різні підходи до використання програмного забезпечення по визначенню вартості дорожніх робіт. Один із них полягає у використанні єдиного для всієї дорожньої галузі програмного комплексу, яким пропонується комплекс під назвою “Строительные технологии”, головне меню якого наведено на рис.8.1. З іншого боку продовжується експлуатація програмних комплексів, серед яких найбільшої популярності тримає програмний комплекс АВК. Один із робочих сценаріїв програмного комплексу АВК наведено на рис.8.2.

Незважаючи на різні підходи до створення різних програмних комплексів по визначенню вартості робіт, в кожному із них можливо виділити ряд типових режимів, а саме:

- режими формування та підтримання розвитку нормативної та довідникової інформації – відповідно збірки РЕКН, ціни на матеріальні ресурси, каталоги вартості експлуатації будівельних машин а також каталоги матеріальних та технічних ресурсів, виконавців робіт, будов та інші. В цьому режимі повинні підтримуватись всі функції підтримання розвитку банків даних, тобто режими введення нових записів, редагування існуючих, заміна старих даних, поновлення записів, первинне копіювання для послідуючого використання, знищення даних;

Рисунок 8.2 – Робочий сценарій програмного комплексу “АВК 5”.

- режими підтримання каталогів цін на всі види ресурсів – тарифні ставки робітників, вартість експлуатації машин, ціни матеріальних ресурсів та ціни всіх видів енергетичних ресурсів. Інформація про ціни на ресурси повинна мати адресну фіксацію – щонайменше за датою та користувачем. У тому випадку, коли мова йде про визначення ціни ресурсів, які визначаються шляхом розрахунку, в програмному комплексі повинні бути реалізовані процедури відповідного методичного забезпечення. Так, наприклад, на рис.8.3 наведено сценарій формування вихідних даних для розрахунку вартості експлуатації транспортного засобу в оболонці АРМ-СК;

Рисунок 8.3 – Сценарій розрахунку вартості експлуатації транспортних засобів.

- режими реєстрації об’єктів (будов, контрактів), в яких заноситься інформація не тільки про назву та код об’єкту але також і інформація довідникового типу, тобто вид цін, що використовуються при визначення вартості, схеми нарахувань у змінних температурних умовах, схеми визначення вартості тимчасових споруд і всі інші особливості формування вартості робіт;

Особливими і головними розділами програмних комплексів є режими по визначенню вартості на різних рівнях її формування – інвесторського кошторису, договірної ціни та визначення фактичної вартості. В кожному із таких розділів реалізуються свої типові режими. Так в процесі формування інвесторського кошторису реалізуються такі типові режими:

- формування переліку об’єктних кошторисів по кожній главі ЗКР з урахуванням технологічних особливостей проекту робіт;

- складання структури локальних кошторисів в розрізі кожного об’єктного кошторису з урахуванням видів виробництва та типу робіт;

- складання структури кожного локального кошторису із окремих видів робіт, груп послуг та статей матеріальних витрат. Важливим моментом при цьому є реалізація можливостей зміни умов виконання робіт чи послуг. Наприклад, надання можливості зміни типу ресурсу, виведення із складу типової розцінки окремих ресурсів, зміна норм витрат ресурсів та інше. На рис.8.4 наведено сценарій зміни умов виконання робіт в процесі формування структури локального кошторису.

Рисунок 8.4 – Сценарій формування умов виконання робіт в локальному кошторисі («АРМ – СК»)..

Таким же чином реалізуються і сценарії інших головних розділів програмного комплексу – формування умов для розрахунку договірної ціни та визначення фактичної вартості. Центральною вимогою до роботи із цими розділами є те, що вихідна інформація для складання договірної ціни може використовувати дані про складання інвесторського кошторису, а розрахунок фактичної вартості обов’язково використовує дані про складання договірної ціни.

Цікавими і корисними порадами при складанні програмного забезпечення по визначенню вартості робіт є використання системи спеціальних позначок опрацювання відповідних режимів, які в своїй сукупності формують властивості компоненти під назвою “Легенда” (див. рис.8.4). Наприклад, візуалізація рівня ціни ресурсу може бути визначена кружками різного кольору, що проставляються напроти коду ресурсу. При цьому кружок зеленого кольору визначає відповідність ціни ресурсу нормативному значенню, кружок жовтого кольору вказує на факт меншого значення ціни у порівнянні із нормативним, а кружок червоного кольору – перевищення нормативного значення ціни.

Успіх використання програмного комплексу значним чином залежить від того, яким чином буде надана Інструкція користувача. В Інструкції користувача програмним забезпеченням в логічній послідовності на реальних прикладах повинні бути написані детальні правила опрацювання кожного функціонального вікна меню чи сценарію а також кожної функціональної позначки.

Всі вихідні документи, як було сказано вище, повинні бути складені у форматі електронних таблиць EXCEL і повністю відповідати формам цих документів, що наведені у державних та галузевих Правилах визначення вартості.

Великою перевагою програмного забезпечення по визначенню вартості виробництва є реалізація режимів формування додаткових документів, наприклад:

- детальної розгорнутої відомості визначення вартості експлуатації будівельних машин, в якій наведена вся інформація, що була використана в процесі розрахунків;

- розгорнутої відомості визначення вартості експлуатації автомобільних засобів;

- детальної відомості визначення вартості перевезення вантажів, в якій наведена в повному обсязі вся вихідна інформація, наприклад, назва початкових і кінцевих пунктів характерних ділянок та їх довжина

та інші додаткові відомості. В принципі (якщо цього дозволяє кваліфікація Користувача) будь-яка відомість або додатковий документ, що відтворює процеси визначення вартості та її складових, можуть бути складені в режимі електронного редактора звітів відповідної СКБД із використанням банків даних програмного комплексу.

На основі аналізу програмних продуктів, що використовуються для визначення вартості будівельних робіт, в тому числі і дорожніх робіт та робіт з ремонтів та утримання доріг, можливо зробити висновок про головні вимоги до створення та експлуатації програмного забезпечення.

По – перше, головне меню програмного комплексу повинне мати просту але і повну структуру всіх режимів роботи, які однозначно визначаються та можуть бути зрозумілими Користувачу. Режими програмного комплексу повинні відтворювати групи типових процедур обробки та використання інформації з метою її подальшого використання у інших режимах або для створення робочих документів.

Одним із перших режимів програмного комплексу повинен відтворювати процедури накопичення інформації довідникового характеру і його назва, як правило, носить назву ДОВІДНИКИ або ДОВІДНИКОВІ ДАНІ. В цьому режимі реалізуються можливості управління інформацією, що широко використовується у всіх інших режимах, наприклад:

- управління бібліотеками даних про матеріальні ресурси (коди, назви, одиниці виміру та інше);

- складання банків даних про будівельні машини (коди, назви, витрат ресурсів для експлуатації машини на протязі однієї години та інше);

- формування банків даних про транспортні засоби (марки, назви, вантажопідйомність, витрати ресурсів на експлуатацію транспортного засобу та інше);

- складання класифікаторів видів виробництва та трудових процесів;

- формування класифікаторів нормативних документів – ДСТУ, РЕКН та інших;

- підтримання бібліотек даних про підрядників, замовників, проектних організацій та інших учасників проектів і так далі.

Управління інформацією (збереження, корегування, поповнення, знищення та інше) названих бібліотек чи нормативних джерел повинно здійснюватись типовими функціональними елементами, наприклад, кнопками із типовими назвами.

В окремому режимі, який можливо назвати НОРМИ, рекомендується реалізувати функції управління інформацією нормативного характеру, а саме:

- формування банків нормативних даних про витрати ресурсів на одиницю виміру робіт, тобто даних ресурсних елементних кошторисних норм;

- організація системи підтримання актуальних нормативних даних про вартість ресурсів – тарифну сітку оплати праці, вартість матеріальних ресурсів, вартість експлуатації будівельних машин та вартість експлуатації транспортних засобів, яка складається для певних умов. Наприклад, на початок року, для певного Виконавця, для певного виду виробництва та інших умов. Кожна функція підтримання вартості ресурсів повинна мати доступ до відповідних методик її обґрунтування, тобто калькулювання вартості матеріалів, в тому числі і їх перевезення, розрахунку вартості експлуатації однієї машино – години будівельних машин та методики розрахунку вартості перевезення однієї тони вантажу автомобільним транспортом. Система підтримання актуальних нормативних даних дає змогу Виконавцю програми робіт скласти свої норми вартості ресурсів, що будуть зібрані у відносно незначні банки даних, які можливо чітко контролювати та оперативно використовувати для розрахунку кошторисів.

В окремих режимах програмного комплексу слід виділити реалізацію основних функцій його призначення, тобто розрахунок вартості виконання робіт на різних рівнях – ІНВЕСТОРСЬКИЙ КОШТОРИС, ДОГОВІРНА ЦІНА, ФАКТИЧНА ВАРТІСТЬ. В системі робочих сценаріїв по складанню інвесторського кошторису першим повинен бути сценарій, в якому фіксуються параметри об’єкту та умов його виконання, наприклад, типи цін, належність до виду виробництва, документи по нарахування інших витрат та інші. Складена попередньо система формування інвесторського кошторису – перелік та структура об’єктних кошторисів, їх складових локальних кошторисів та відповідних до них робіт – повинна бути ретельно пронумерована та упорядкована. Окремими функціями повинні бути розглянуті операції по формуванню транспортних схем та розрахунку калькуляцій на перевезення вантажів, перегляду та корегуванню умов розрахунку складових вартості – загальновиробничих, адміністративних та всієї структури інших витрат.

В режимі формування договірної ціни може бути використана інформація про реєстрацію об’єкта в інвесторському кошторрисі при умові, коли вона існує, або реєстрація об’єкту здійснюється за новим варіантом умов виконання його програми робіт. В принципі інші функції цього режиму схожі на функції опрацювання режиму інвесторського кошторису за виключенням того, що необхідно ретельно визначати та формувати каталог цін на ресурси, які є актуальними на момент виконання програми робіт.

В режимі розрахунку фактичної вартості виконання робіт особлива увага повинна бути приділена реалізації таких функцій:

- перерахунку цін на ресурси, що складися на момент виконання робіт;

- розробці різноманітних можливостей фіксації обсягів виконаних робіт. Наприклад, роботи можуть бути «закриті» на певний процент, фіксується повне виконання всіх робіт або частини виділених Користувачем робіт.

Проста структура та чіткість алгоритму розрахунку вартості робіт, яка реалізується в режимах програмного комплексу, складають основу для його успішного використання з найбільшою практичною вигодою.