Основні нормативні документи

Основним нормативним документом в галузі вібрації є:

– ГОСТ 12.1.012–78. Стандарт зокрема рекомендує гігієнічну оцінку допустимої вібрації за встановленою величиною рівня коливальної швидкості в октавних діапазонах з середньо геометричними значеннями частот 2, 4, 8, 16, 32, 63 Гц для вібрації робочих місць, підлоги, корпусів машин, тобто для загальної вібрації.

– Санітарні норми та правила СН 626–66 встановлюють гранично допустимі рівні середньоквадратичних значень віброшвидкостей в октавних смугах частот з середньо геометричними значеннями: 16, 32, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000 Гц при роботі з інструментами, механізмами та обладнанням, яке створює вібрації, що передаються на руки працюючих, тобто для локальної вібрації..

– Окрім того, є стандарти на виміри вібраційних параметрів окремих типів ручних машин (ГОСТ 16519–70 “Машини ручні. Методи вимірювання вібраційних параметрів”, ГОСТ 16844–71 “Засоби випробувань пневматичних електричних молотків. Технічні вимоги”).

Для зменшення впливу вібрації: проводять статичне та динамічне балансування механізмів, зменшують проміжки у кінематичних парах, в якості віброізоляторів використовують матеріали з високим внутрішнім тертям (гуму, войлок), проводять вілаштування машини в цілому від режиму резонансу, для швидкого погашення віброколивань застосовують також демпфери.

Загалом ж, колективні заходи та засоби віброзахисту можна підрозділити за такими напрямами:

· зниження вібрації в джерелі її виникнення;

· зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від жерела;

· організаційно-технічні заходи;

· лікувально-профілактичні заходи.

Більш детальна характеристика сукупності методів і засобів організації від вібрації представлено на рис. 6.2.

Рис.6.2. Класифікація заходів і засобів віброзахисту