Понятие і види функцій держави.

У юридичній літературі під функціями держави розуміють головні (основні) напрямки діяльності держави за рішенням стоять перед ним завдань, зумовлених його сутністю і соціальним призначенням.

У юридичній літературі залежно від сфери діяльності виділяють дві групи функцій держави.

1. Внутрішні функції - це основні напрями діяльності держави щодо виконання поставлених перед ним завдань усередині країни. До них можна віднести: забезпечення народовладдя; економічну функцію; фінансовий контроль; соціально-культурну функцію; охорону прав і свобод громадян, забезпечення правопорядку і громадської безпеки громадян; екологічну функцію, функцію боротьби з різними стихійними лихами (епідеміями та ін) катастрофами; функцію оподаткування та справляння податків і ін

2. Зовнішні функції являють собою основні напрямки діяльності, безпосередньо пов'язані з вирішенням поставлених перед державою завдань і цілей на міжнародній арені. До них можна віднести: забезпечення оборони і безпеки; інтеграції у світову економіку; зовнішньоекономічне партнерство і державну підтримку іноземних інвестицій, підтримання світового порядку; боротьбу з міжнародним тероризмом, наркобізнесом і наркомафією; співпрацю з іншими державами у вирішенні глобальних проблем сучасності (екологічної, сировинної, енергетичної, демографічної тощо); участь в охороні навколишнього природного середовища та ін

Слід зазначити, що поділ функцій на внутрішні і зовнішні є досить умовним. Крім них виділяють також основні, не основні, постійні, тимчасові, загальносоціальні та спеціальні та ін

Розглянемо основні форми державних функцій.

1. Правові, які поділяються на такі форми:

o правотворчу (правовстановлювальних);

o правоприменительную;

o правоохоронну.

2. Організаційні носять допоміжний характер (наприклад: статистика, бухгалтерський облік, діяльність лічильних комісій та ін.)

Серед методів (способів впливу на поведінку людей) здійснення функцій держави можна виділити такі як переконання, примус, заохочення; централізований, децентралізований, рекомендаційний, заохочувальний методи та ін

10. Правові форми здійснення функцій держави.

До правових форм відносяться:

1) правотворча - діяльність з підготовки та видання нормативних актів, що сприяють здійсненню тієї чи іншої функції держави;

2) правозастосовна - діяльність з реалізації нормативних актів шляхом прийняття актів застосування права; це повсякденна робота з виконання законів і по вирішенню різноманітних питань управлінського характеру;

3) правоохоронна - діяльність по захисту прав і свобод людини і громадянина, щодо попередження правопорушень та притягнення до юридичної відповідальності винних осіб тощо

10. Поняття і елементи форми держави.

Форма держави - ​ ​ це структурний, територіальний і політичний спосіб організації діяльності держави, який включає в себе форму правління, форму державного устрою і форму державно-політичного режиму.

Форма правління - це спосіб організації верховної державної влади і порядок її утворення. У юридичній літературі залежно від того, кому належить влада (одній особі, або колективному виборному органу) розрізняють дві основні форми правління: монархія і республіка, кожна з яких має свої форми прояву.

Монархія - форма правління, при якій верховна державна влада належить одній особі (монарху) і передається, як правило, у спадщину.

У літературі виділяють наступні види монархічної форми правління:

• древневосточную (перша в історії людства форма правління); давньоримська (Римська імперія);
• феодальну (включає в себе: раннефеодальную, станово-представницьку і абсолютну монархії);
• конституційну, що включає в себе парламентарну і дуалістичну монархії.

Республіка - форма правління, при якій влада належить органам державної влади, що обирається населенням на певний термін.

Залежно від того, хто формує уряд, кому воно підзвітний і підконтрольний, в літературі розрізняють парламентські, президентські та змішані республіки.

10. Поняття, ознаки та види монархій.

Монархія поряд з республікою є однією з двох форм правління, відомих теорії держави і права. Влада монарха, як правило, є довічною і передається в порядку престолонаслідування.