Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розділ 2. Міжнародні економічні організації та зв’язки з Україною 2.1 Міжнародні торгівельні організації та їх відносини з Україною






Глобалізація міжнародної господарської діяльності та зростаюча взаємозалежність держав об'єктивно зумовлюють підвищення ролі багатосторонньої координації торговельно–економічних відносин і статусу відповідних міжнародних організацій у системі регулювання міжнародної торгівлі. Багатостороннє регулювання сприяє повнішому використанню переваг сучасного міжнародного поділу праці, здійснює вплив на гармонізацію урядових рішень з питань міжнародних торговельно–економічних відносин, не торкаючись національного суверенітету його учасників, але спрямовуючи їх дії на динамічний і справедливий розвиток міжнародної торгівлі.

Торговельна політика і проблеми світової торгівлі є об'єктом діяльності багатьох регіональних, галузевих, глобально–універсальних інститутів, як міжурядових, так і неурядових. Усі ці інститути утворюють систему міжнародних організацій, пов'язаних з координацією і регулюванням процесів міжнародної торгівлі.

Основними організаціями, що регулюють міжнародну торгівлю на глобальному рівні є: СОТ та органи ООН.

Світова організація торгівлі (СОТ) це міжнародна організація, метою якої є розробка системи правових норм міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Головними цілями Організації є забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералізація міжнародної торгівлі, поступове скасування митних і торговельних обмежень, забезпечення прозорості торговельних процедур.

СОТ являє собою організаційно-правову основу системи міжнародної торгівлі. Організація формує міжнародні правила, яких країни-члени повинні дотримуватися при здійсненні торговельних відносин, а також забезпечує умови для проведення багатосторонніх переговорів, направлених на глобальну лібералізацію торгівлі.

СОТ була створена у січні 1995 року після підписання відповідної багатосторонньої угоди у м.Марракеш (Марокко) 15 квітня 1994 року. СОТ стала правонаступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) - організації, яка проіснувала з 1947 по 1994 рік і нараховувала 128 членів. У рамках ГАТТ було проведено вісім раундів багатосторонніх переговорів, спрямованих на лібералізацію торгівлі, скасування тарифних обмежень та зниження митних зборів. У ході переговорів було укладено 28 угод, які сьогодні є головною складовою нормативно-правової бази СОТ.

роцес вступу України до СОТ розпочався 30 листопада 1993 року, коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заявку Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. 5 лютого 2008 року у Женеві відбулося засідання Генеральної Ради СОТ, на якому було підписано Протокол про вступ України до СОТ.

10 квітня 2008 року Верховна Рада України прийняла законопроект «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі». 16 квітня 2008 року Закон про ратифікацію був підписаний Президентом України. Згідно з процедурами СОТ, 16 травня 2008 року Україна набула повноправного членства у цій Організації.

Вступ України до СОТ відкрив перспективи для розвитку національної економіки. Проведений у 2014 році аналіз підсумків перших шести років членства України в СОТ підтвердив важливість цього інституту інтеграції української економіки у світові торговельно-економічні відносини.

Повномасштабне членство України в СОТ є неможливим без комплексного оволодіння інструментами реалізації конкурентних переваг та адаптації національної економіки до змін, що відбуваються у світі. Вирішення актуальних питань співробітництва України з членами СОТ є складовою частиною підтримки процесів прискорення соціально-економічного розвитку України та модернізації її економіки.

Як член СОТ Україна отримала право використовувати механізм врегулювання суперечок в рамках СОТ, що сприяє справедливому вирішенню будь-яких суперечок з приводу дотримання положень угод СОТ, які можуть виникнути у країни з її торговими партнерами. У рамках зазначеного механізму було позитивно вирішено ряд важливих питань, а саме дискримінаційного оподаткування, ліцензування деяких видів української продукції. Україна продовжує використовувати цей механізм СОТ, оскільки це є частиною системних зусиль, спрямованих на забезпечення та розширення присутності українських товарів на інших ринках.

Набуття Україною членства в СОТ стало потужним стимулом для започаткування переговорів з Європейським Союзом щодо створення зони вільної торгівлі. Політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом України було підписано 21 березня 2014 року. Економічну частину цієї угоди було підписано 27 червня 2014 року.

Основною метою вступу України до СОТ було створення сприятливих умов для міжнародної торгівлі. Тому, за даними Державного комітету статистики України [8], проаналізуємо динаміку обсягів експорту та імпорту України за 2005-2010 рр. Динаміку експорту наведено на рис. 1, а динаміку обсягів імпорту подано на рис. 2.

Обсяг експорту у 2005 р. з учасниками СОТ складав 21726, 2 млн. дол. США, що майже вдвічі більше, ніж експорт до країн-неучасників СОТ – 12413, 3 млн. дол. США. Характерною ознакою цього року було суттєве уповільнення темпів зростання експорту товарів з 40, 8% у 2004 р. до 4, 8%. Одним з чинників такої динаміки було скорочення обсягів експорту продукції машинобудування на 1 млрд. дол. США порівняно з попереднім роком. Найвищими темпами зростали поставки продукції агропромислового комплексу (на 24% порівняно з попереднім роком), головним чином, за рахунок зростання вартісних обсягів експорту зернових, алкогольних і безалкогольних напоїв у 1, 6 раза, молочної продукції – на 24% та відновлення поставок насіння соняшника та олії.

Натомість імпорт з країнами членами і не членами СОТ у 2005 р. не суттєво відрізнявся: 19080, 1 млн. дол. США та 17028, 1 млн. дол. США відповідно. У географічному розподілі зберігалася тенденція до випереджання темпів зростання обсягів імпорту з країн далекого зарубіжжя (32%) над імпортом з країн СНД (11, 7%). Частка імпорту інших країн світу збільшилася з 49, 8% до 54% від загального імпорту в основному за рахунок збільшення імпортних надходжень з країн Азії, які зросли в 1, 8 раза, та країн ЄС (на 27%).

У 2006 р. експорт у цілому збільшився на 4179, 5 млн. дол. США, у тому числі на 10, 5% до країн- учасниць СОТ і на 15, 2% до країн-неучасниць. Таке зростання було зумовлене збільшенням вартісних обсягів експорту металургійної продукції на 16, 9%, машинобудівної продукції – на 19, 9%, хімічної продукції – на 18, 4%.

У 2006 р. вперше з 1999 р. в Україні зафіксоване від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу в розмірі 1, 6 млрд. дол. США через перевищення темпів зростання імпорту товарів і послуг над експортом на 8, 8%. У тому числі імпорт з країн членів СОТ збільшився на 2855, 1 млн. дол. США, з країн не членів СОТ на 3137, 8 млн. дол. США. Інтенсивне нарощування імпорту в основному зумовлене активізацією інвестиційного попиту; зростанням реальних доходів населення та розширенням обсягів споживчого кредитування, що призвело до підвищення попиту на товари довготривалого вжитку та легкові автомобілі; різким зростанням цін на енергоносії.

У 2007 р. в порівнянні з 2006 р. обсяг експорту збільшився на 43, 9% до країн-неучасників СОТ. Такий високий показник пояснюється зростанням вартості експортних поставок до країн СНД (у 1, 5 раза), більшість з яких не входить до Світової Організації Торгівлі. Експортні поставки до країн учасників СОТ збільшились на 19%.

У динаміці імпорту спостерігалася протилежна ситуація: значне зростання імпортних поставок відбувалося з країн-членів СОТ – на 59, 9%, а з країн не членів СОТ – на 26, 5 %. Така ситуація склалася за рахунок скорочення частки товарів з країн СНД (до 41, 1% порівняно з 43, 1% у 2006 р.) та за рахунок збільшення питомої ваги країн Європи, Азії та Америки, імпортні надходження з яких зросли на 36, 6% 46, 3% та 52, 5% відповідно.

У 2008 р. спостерігався найвищий показник експорту: його обсяги до країн-учасниць СОТ зросли на 11601, 8 млн. дол. США, до країн не учасниць – на 5914, 4 млн. дол. США. Найбільший внесок у зростання експорту було забезпечено металургійною продукцією, продукцією АПК та машинобудівною продукцією.

Обсяги імпорту в цьому році також є найбільшими: приріст поставок з країн членів СОТ складає 47, 7%, з країн не учасників СОТ – 32%. Така ситуація зумовлена підвищенням внутрішнього попиту, насамперед, на споживчі товари, а також зростанням світових цін на енергоносії, сировину та матеріали.

У 2009 р. обсяг експорту різко зменшився: його показник встановився майже на рівні 2005 р. – 39238, 1 млн.дол. США, у тому числі експортні поставки до країн-учасниць СОТ скоротилися на 17276, 7 млн. дол. США, до країн не учасниць – на 10156, 1 млн. дол. США. Такий негативний результат неможна пояснити однозначно: у цьому році власне спостерігаються наслідки вступу України до СОТ, проте вітчизняна економіка також відчувала вплив світової економічної кризи.

Імпорт зазнав також скорочення: імпортні надходження від країн учасників СОТ зменшились на 50, 9 %, від країн не учасників СОТ – на 41, 4%. Найзначнішого скорочення зазнав імпорт машинобудівної продукції (на 66%).

У 2010 р. спостерігаються позитивні тенденції: експортні поставки до країн-членів СОТ зросли на 5664, 6 млн. дол. США, до країн-не членів СОТ – на 5770, 3 млн. дол. США. За оцінками НБУ, зростання відбувалося за рахунок як цінового фактора (на 18, 1%), так і внаслідок нарощування фізичних обсягів поставок (на 9, 7%). Насамперед, це пов'язано з відновленням зовнішнього попиту: за оцінками МВФ, обсяги світової торгівлі зросли на 12, 4% (після падіння на 10, 9% у 2009 р.).

Ситуація з імпортом аналогічна: обсяг надходжень з країн СОТ збільшився на 31, 9%, від країн не учасників СОТ на 35, 8%. Високими темпами зростав енергетичний імпорт (на 39, 7%). Найбільшими експортерами України є: Російська Федерація, Туреччина, Італія, Білорусь, Польща. Динаміку обсягів експорту з цими країнами за період з 2005 р. по 2010 р. представлено на рис. 3.

Темп приросту обсягів експорту з Російської Федерації у 2006 р. складав 15, 5%, у 2007 р. – 46, 4%, у 2008 р. – 24, 3 %. Росія не являється учасником Світової Організації торгівлі, після вступу України до цієї організації у 2008 р. показник експорту знизився на 7253, 5 млн. дол. США та склав 8495 млн. дол. США. У 2010 р. експорт збільшився майже на 58, 1% і складав 13428, 2 млн. дол. США.

У динаміці експорту з Туреччиною спостерігаються ті ж тенденції, що і з Російською Федерацією. Тобто до 2008 р. темп приросту був позитивним в складав у 2006 р. – 17, 9%, у 2007 р. – 52, 5%, у 2008 р. – 27, 1%. У 2009 р. експорт знизився на 2506, 9 млн.дол. США, тобто на 54, 1%. У 2010 р. обсяг експорту збільшився на 42, 2% та складав 3023, 8 млн. дол. США.

Обсяги експорту до Італії, Білорусі і Польщі за період, що аналізується, не зазнав значних змін, проте у 2008 р. цей показник все ж таки знизився на 57, 8%, 40, 2%, 48, 3% відповідно.

Таким чином, можна зробити висновки, що до 2008 р. обсяги експорту та імпорту України помірно зростали з відносно однаковими темпами щорічно. У 2009 році, у якому власне очікувалося відчути наслідки вступу в СОТ, показники міжнародної торгівлі різко знизилися. Проте не можна сказати, що це однозначно пов'язано саме з процесом інтеграції, тому що в цьому ж році економіка України перебувала під впливом світової економічної кризи. У 2010 р. економічне становище нашої країни покращилося, проте, так і не досягло докризових показників.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал