Роботами

ПЕРЕДМОВА

Процес підготовки кваліфікованих спеціалістів у професійно-технічних навчальних закладах складається з двох відносно са­мостійних частин: теоретичного та виробничого навчання.

Теоретичне навчання включає вивчення загальноосвітніх, гуманітарних, загальнотехнічних та спеціальних дисциплін, його мета — сформувати в учнів систему знань в обсязі, необхідному для свідомого та глибокого оволодіння професією.

Призначення виробничого навчання — підготувати учнів до застосування одержаних теоретичних знань на практиці, сформувати необхідні професійні вміння та навики. Проміжне положення в навчальному процесі займають лабораторно-практичні роботи, які є важливим засобом зв'язку теорії з практикою.

Лабораторно-практичні роботи, поряд з оволодінням практичними навичками з приготування страв, дають змогу учням закріпити теоретичні знання з питань організації виробництва.

КЕРІВНИЦТВО ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИМИ

РОБОТАМИ

Викладач керує процесом виконання лабораторно-практичних робіт шляхом інструктування, основною метою якого є створення для учнів умов, що сприяють кращому виконанню завдань. Інструктування поділяється на вступне, поточне і заключне, а за способом подачі інформації — на усне і письмове.

Вступний інструктаж має важливе значення для підготовки учнів до виконання лабораторно-практичної роботи. В процесі вступного інструктажу розкривається мета роботи, визначається план її проведення, даються необхідні вказівки щодо організації роботи (робочого місця), експлуатації обладнання, дотримання правил особистої гігієни, техніки безпеки, підготовки матеріалів для звіту.

Викладач поділяє групу на бригади, які отримують окремі завдання. Під час усного опитування з'ясовується рівень засвоєнні учнями теоретичних знань, детально розглядається кожний етап технологічного процесу приготування страв. Поточне інструктування, яке проводиться на кожному робочому місці, дає змогу викладачеві контролювати хід технологічного процесу і одночасно допомагати учням оволодіти практичними навичками виконання окремих операцій, а також продемонструвати кулінарні прийоми.

Перед початком роботи учні миють руки милом і дезінфікують їх 0, 2%-м розчином хлорного вапна. Кожна бригада отримує конкретне завдання з приготування страви. Крім того, викладач дає дослідні завдання, наприклад, визначити кількість або проценти відходів при первинній обробці сировини тощо.

Далі кожна бригада отримує продукти, кількість і особливо якість яких повинні відповідати вимогам нормативно-технологічної доку­ментації, підбирає необхідний їй посуд, інструменти.

Робочий стіл, посуд, інструменти учні миють гарячою водою і зручно розташовують останні на столі або його полицях. Особливу увагу звертають на маркірування розробник дощок. Для первинної обробки продуктів виділяється окремий стіл.

Викладач стежить за виконанням вказівок, даних ним під час вступного інструктажу, дотриманням правил техніки безпеки, організацією робочого місця. Особливу увагу слід звертати на культуру праці учнів, яка проявляється насамперед у бездоганному виконанні правил поведінки в лабораторії. Учні в процесі роботи стежать за чистотою робочого місця та періодично прибирають і миють посуд та інструменти, які звільнилися. Гарячий кухонний посуд беруть тільки за допомогою рушника, негайно витирають пролиту на підлогу рідину та жир.

Необхідно звертати увагу учнів на правильний підбір посуду, інвентарю__, інструментів, а також техніку їх використання, особливо при користуванні ножами.

Після закінчення приготування учні заповнюють листок самобракеражу, в якому зазначають назву страви й її органолептичні показники (зовнішній вигляд, консистенцію, смак, запах), а також можливі недоліки й оцінюють свою страву. Далі викладач оцінює страви, дає їм загальну характеристику, дегустує.

Звіт з лабораторної роботи учні складають з технологічних карт на страви і оформляють титульним аркушем, на якому вказують:

1. Тему лабораторно-практичної роботи.

2. Її мету

3. Зміст роботи.

4. Таблицю бракеражу.

5. Висновки.