Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Організаційні вимоги до занять виробничого навчання з урахуванням фізичних особливостей
Лекція №5 Тема: Наукова організація фахової підготовки учнів у Виробничих майстернях Організаційні вимоги до занять виробничого навчання з урахуванням фізичних особливостей Нормативи навчальних приміщень для занять виробничого навчання Організаційні вимоги до занять виробничого навчання з урахуванням фізичних особливостей Під час виробничого навчання слід враховувати специфіку працездатності хлопців і дівчат. Статеві відмінності відбиваються не тільки на функціях окремих систем, а й на організмі учнів у цілому. Ряд показників фізичної працездатності дівчат усіх вікових груп нижчий, ніж у хлопців. Так обсяг роботи, що виконують дівчата 15-17 років сягає 66 – 68 загального обсягу роботи виконуваної хлопцями (М.Антропова). При виконанні відносно легких трудових операцій обсяг виконаної роботи у хлопців і дівчат майже однаковий. Роботи середньої важкості і важкі дівчата виконують у меншому обсязі, ніж хлопці. Вони викликають у них значно більші функціональні зрушення. Вища працездатність хлопців у порівнянні з дівчатами пояснюється тим, що поряд з морфофізіологічнимн відмінностями спостерігається певна різниця у фізичній підготовленості і тренованості їх організму. Дослідження реакції організму підлітків під час роботи в майстернях показали, що при виконанні однакових трудових операцій (особливо при застосуванні інструментів) фізіологічні реакції дівчат характеризуються більшим напруженням і меншою економічністю, ніж хлопців. Тому викладачі виробничого навчання повинні враховувати статеві відмінності учнів як на заняттях виробничого навчання, так і під час виконання учнями суспільне корисної праці в позаурочний час Враховуючи гігієнічні вимоги до організації фахової підготовки учнів ПТНЗ, треба добирати такі інструменти, які відповідають їх морфофункціональним особливостям. Під час виконання будь-якої фізичної роботи особливу увагу треба звертати на дотримування учнями правильної робочої пози. Якщо вони набирають правильну позу, робочі операції здійснюються з мінімальними фізіологічними витратами. Для кожної трудової операції є відповідна робоча поза. Вона повинна забезпечувати нормальну діяльність внутрішніх органів і тривалішу працездатність. Під час роботи слід рівномірно навантажувати праву і ліву половини тіла і поперемінно включати в роботу різні групи м'язів. Більшу частину навчального часу учні проводять на своєму робочому місці. Воно має відповідати таким гігієнічним вимогам: • забезпечити дотримування учнями правильної робочої пози при виконанні будь-якої операції; • забезпечити повну безпеку (запобігати травматизму) учнів під час роботи; • сприяти вихованню в учнів звички дотримувати своє робоче місце в повному порядку. Трудова діяльність сприяє фізичному розвитку підлітків, якщо вона відбувається в оптимальних умовах зовнішнього середовища: за достатнього освітлення, чистоти повітря, зручного інструмента та ін. Особливу увагу слід приділяти стану повітря у виробничих майстернях. Підвищена температура і вологість, бактеріальна забрудненість, підвищений вміст органічних речовин, погіршення іонного складу повітря тощо викликають передчасну втому, знижують працездатність організму підлітків. Велику роль у створенні теплового комфорту має температура повітря. Відомо, що чим молодші підлітки, тим більше напруження несе терморегуляторна функція їхнього організму. В майстерні з обробки дерева найкомфортнішою температурою повітря вважають + 14-16 0С, з обробки металу + 16-17 °С. Вологість у цих приміщеннях повинна бути від 40 до 50%. Рух повітря не повинен перевищувати 0, 8 м/с. На мікроклімат виробничих майстерень впливає площа вікон: у теплу пору року через них нагрівається приміщення, а взимку значно охолоджується. Тому взимку температуру повітря в майстерні треба підвищувати на 1-2 °С. У майстерні склад повітря (хімічний, фізичний та бактеріальний) протягом навчального дня значно змінюється. Збільшується концентрація вуглекислоти в повітрі (норма СО. для закритих приміщень становить 0, 07-0, 1%). Іншим негативним фактором є органічні речовини, що знаходяться в повітрі. Їх наявність у повітрі залежить не тільки від дихання учнів, а і від гігієнічного стану інструментів одягу і власне майстерні. Органічні речовини в сполученні з іншим брудом, що знаходиться в приміщенні, створюють неприємний специфічний запах. Тому завжди треба дбати про доступ у майстерню свіжого повітря. Достатність кисню є необхідною умовою продуктивної праці і відпочинку. Аерацію майстерень проводять шляхом природної і штучної вентиляції. Навіть узимку бажано залишати одне вікно незаклеєним для провітрювання майстерні під час великої перерви або між змінами. У холодний період року відкривають фрамуги. Тривалість провітрювання залежить від температури зовнішнього повітря (табл. 1.). Таблиця 1. Мінімальна тривалість провітрювання майстерні
Збільшити інтенсивність обміну повітря можна вилучанням з приміщення брудного повітря за допомогою витягувальної вентиляції. Грати вентиляційних систем систематично відчищають від пилу. не рідше двох разів за рік чистять вентиляційні канали. Після закінчення занять у майстерні роблять вологе прибирання при відкритих фрамугах або вікнах. Ретельно прибирають майстерню не рідше одного разу за місяць. Потрібний рівень освітлення майстерні створює позитивні емоції і підвищує працездатність. Недостатнє освітлення приміщення – одна з причин зниження гостроти зору і погіршення фізичного стану учнів. Найкращі умови для зорового сприйняття при освітленні від 800 до 1200 лк. Таке освітлення забезпечується при коефіцієнті природного освітлення – 2, 5-5 %. Учні багатьох ПТНЗ працюють у майстерні при штучному освітленні не тільки в другу, а й у першу зміну (перші заняття в осінньо-зимовий період року). Джерелом штучного освітлення можуть бути лампа накалювання та люмінесцентні. Перевага люмінесцентних ламп полягає не тільки в їх більшій економічності, а й у забезпеченні високого рівня освітлення. Відповідно до затверджених гігієнічних норм у майстернях з обробки дерева і металу мінімальне освітлення передбачено в 300 лк, а на робочих місцях у 500 лк. Кожне джерело освітлення обов'язково має бути включено в арматуру, за допомогою якої створюється рівномірне освітлення. На освітлення майстерні значною мірою впливає чистота віконних стекол. Забруднені стекла поглинають до 20% світла. Тому вікна треба систематично протирати. Для підвищення освітлювальності велике значення має колір стін, стелі, обладнання та їх чистота. Обробка деревини і металу супроводжується значним шумом, ряд виробничих процесів пов'язаний з вібрацією, запиленням – травмонебезпечні. Спеціальні дослідження (Л. Козлов, Г. Трембицький та ін.) про вплив шуму на організм учнів доводять, що його рівень силою в 50-60 Дб викликає помітні фізіологічні зрушення. Відмічається зміна порогу слухового сприймання, загальної працездатності і кров'яного тиску. Робота в умовах сильного шуму спричинює головний біль, шум у вухах, головокружіння. У системі виробничого навчання значне місце посідає дослідницько-практична робота учнів. Дослідження (Б. Янев, К. Георгієв та ін.) свідчать: фізична праця на свіжому повітрі позитивно впливає на організм учнів. Однак характер, види трудової діяльності, обсяг і режим праці не завжди відповідають віковим, статевим і функціональним можливостям учнів. Часто праця, пов'язана з тривалим перебуванням у незручній позі, іноді за несприятливих погодних умов, призводить до негативних фізіологічних зрушень. За важкої та середньої за ступенем навантаження праці негативні фізіологічні реакції фіксувалися в 42 і 26 відсотках випадків. При виконанні відносно легких видів праці ці реакції зафіксовані в 13 відсотках випадків (Р. Сапожникова). Режим роботи учнів в навчально-виробничих майстернях визначається навчальним розкладом. Звичайно це щотижневі спарені уроки загальною тривалістю 80 хв. Для старших класів, що учаться, а також у тому випадку, коли програма виробничого навчання збільшується за рахунок годин загального або регіонального компонентів, кількість занять у тиждень може бути збільшено. Разом з тим викладач праці повинний розуміти, що фізичною працею займаються підлітки, чий організм ще не сформувався цілком, а можливості, у силу великого розкиду. Індивідуальні дані у цьому віці, досить різні. Тому при організації роботи в майстернях необхідно користуватися науково обґрунтованими рекомендаціями, обговореними гігієнічними нормами, для того, щоб трудове навчання сприяло всебічному розвиткові організму дітей, зміцненню їх, здоров'я, а не приводило до перевтоми. Дані фізіології і гігієни праці свідчать: фізична праця, що за своїм характером відповідає можливостям організму підлітка і виконується в умовах, що рекомендуються, сприяє правильному розвиткові всього організму. Під впливом праці, що відповідає віковим особливостям зростаючого організму, удосконалюється координація рухів, зміцнюється кісткова і м'язова структури, поліпшується робота серцево-судинної і дихальної систем. Фізичне навантаження підсилює обмін речовин в організмі, що відбувається інтенсивніше, ніж на звичайних уроках. Разом з тим немаловажне значення має, як розташовуються заняття в загальному розкладі занять по днях і годинник. Медики і гігієністи провели спеціальні дослідження, що виявили піки і спади працездатності підлітків (з обліком і віку тих, яких навчають,). Велике значення має і характер виконуваної роботи. Одноманітна робота, особливо зв'язана зі значним фізичним навантаженням, нераціональна з погляду віддачі. Науково обґрунтовані фізіолого-гігієнічні рекомендації, адресовані вчителям виробничого навчання, радять надходити в такий спосіб. Найбільший ефект, що забезпечує підтримка працездатності протягом всього заняття, досягається чергуванням двох-трьох різноманітних операцій на одній оброблюваній деталі, коли безперервна робота учнів не перевищує 10 хв, після чого робиться перерва на 3-5 хв для самоконтролю, оцінки якості викладачем, можливо – поточного інструктажу. Діючі гігієнічні норми (СП 2.4.2.782-99) рекомендують наступні тимчасові інтервали: • тривалість практичної роботи для учнів 15-17 років не повинна перевищувати 65 % часу занять; • тривалість безперервної роботи з основних трудових операцій для учнів 15-17 років - 16 хв. Майстру виробничого навчання потрібно знати рекомендацію гігієністів у відношенні оптимальної тривалості безперервного показу діафільмів, діапозитивів, кінофільмів і телепередач: • для підлітків – 25...30 хв. Зрозуміло, що, як і до всяких рекомендацій, і до цим потрібно підходити з обліком особистості учня (рівня фізичного розвитку і типу психічного темпераменту), але як орієнтири для педагога вони повинні використовуватися обов'язково. Немаловажне значення для створення оптимального режиму роботи в майстернях має стан зовнішнього середовища, у якій відбувається трудовий процес (мікроклімат, висвітлення, шум, і ін.) Про це говорилося вище і згадується ще раз, щоб підкреслити багатогранність факторів, що впливають на підлітка в процесі роботи в майстернях, необхідність враховувати їх. Тільки комплексний підхід, що враховує сукупність всіх умов, дозволить дотримати науково-педагогічних вимог до організації трудової діяльності учня. Однією з найважливіших умов і гарантією успішної роботи в майстернях є забезпечення навчально-виховного процесу необхідними інструментами (індивідуального і загального користування), пристосуваннями, засобами наочності і т.п. Існують норми оснащення конкретних навчальних майстерень обов'язковим мінімумом робочих верстатів, столів, навчальним устаткуванням. Відповідно до них розроблені типові «Переліки для учбово-виробничих майстерень різних типів». Ми приводимо нижче зміст таких Переліків для двох найбільш розповсюджених типів, у яких обговорено усі для нормальної організації навчальних занять. Таке комплектування забезпечує первісну базу навчального процесу, і його поповнення виробляється за рахунок бюджетних асигнувань, щорічно виділюваних додатково на ці мети. При необхідності уточнити відповідність оснащеності свого кабінету нормативам викладач виробничого навчання може звертатися до цих даних. Типові Переліки розроблені також для майстерень по обробці металу і деревини, кабінетів виробничого навчання обробки тканин і харчових продуктів, для кабінетів автосправи, кабінетів по вивченню тракторів і сільгоспмашин, по основах тваринництва, по механізації й електрифікації тваринницьких ферм і інших напрямів фахової підготовки. Варто особливо підкреслити, що наповнення учбово-матеріальної бази для навчання необхідними інструментами і посібниками (при цілком природному для навчального процесу зносі) є предметом турботи педагога і керівника навчального закладу. Під час практичних робіт учням важко часто змінювати позу і характер рухів, які спричинюють однобічне напруження м'язів тулуба та швидке зниження працездатності організму. Так, роботи, виконувані в зігнутому положенні тулуба (просапування, висадження рослин, збирання овочів), слід чергувати з тими, що дають змогу рухатися і випрямляти тулуб (перенесення зібраних овочів, води, поливання тощо). Маса предметів, що переносять учні не повинна перевищувати: дівчата: 15 років – 5 кг, 16 років – 8 кг, 17 років – 9 кг; юнаки: 15 років – 9 кг, 16 років – 12 кг, 17 років – 16, 5 кг. Учням 14 – 17 років (хлопцям і дівчатам можна) рекомендувати виконання робіт із середніми навантаженнями за умови раціонального чергування праці і відпочинку (через кожні 45 хв роботи – 10-хвилинна перерва). При виконанні важких практичних робіт учнями 15 – 17 років необхідно робити 2-хвилиниі перерви через кожні 15 хв праці в довільному для них темпі. (Т. Богіна, У. Вайнруб). Гігієністи обґрунтували норми виробітку. Розрахунки роблять у процентах від погодинної норми дорослих: для учнів 15 років – 60 %, 16-17 років - 75 %. Встановлено, що поряд з температурними чинниками на учнів, які працюють на верстатах, через вібрацію та шум після 3 год. роботи гострота слуху знижувалася на 46%, після 6 год – на 60%. Зниження гостроти слуху часто супроводжується порушенням координації рухів, тобто значним зниженням м'язової працездатності. Тому юнакам дозволяється працювати на сільськогосподарських машинах не більше 3 год. Тривала дія вібрації викликає в організмі різні несприятливі зміни, сукупність яких отримала назву " вібраційної хвороби". Розладжується чутливість шкіри, внутрішніх органів, певною мірою порушується обмін речовин. При вираженішій формі вібраційної хвороби вражається центральна нервова система, відчувається сильний головний біль, загальна слабкість. Тому забороняється працювати з вібраційними інструментами дівчатам (постійні струси тіла можуть порушити в них дітородну функцію) і підліткам (у них ще не сформувалися захисні механізми і центральна нервова система). Жодного з численних напрямів діяльності майстер виробничого навчання не повинно дотримуватися так скрупульозно, так пунктуально, як його обов'язку, установлені «Положенням про службу охорони праці в системі Міністерства утворення України» (затверджено наказом № 92 від 27 лютого 1995 р.), причому в Положенні зроблена застереження, що, хоча в основному вживається традиційний термін «охорона праці», його зміст стосовно до специфіки системи утворення ближче до поняття «забезпечення безпеки життєдіяльності». Відповідно до зазначеного Положення існує встановлена номенклатура заходів щодо охорони праці, що ведеться в освітній установі в обов'язковому порядку. Стосовно до навчальних майстерень, це наступні документи: 1. Акт-дозвіл на проведення занять у виробничих майстернях (складається щорічно перед початком навчального року). 2. Акт-дозвіл на введення в експлуатацію устаткування в навчальних майстернях, лабораторіях (щорічно і після ремонту). 3. Наказ по освітній установі про покладання відповідальності за стан охорони праці і посадових обов'язків по охороні праці (на початок навчального року). 4. Посадові інструкції по охороні праці працівників освітньої установи з їхніми особистими підписами (доведення під розпис виробляється щорічно). 5. Журнал вступного інструктажу і. інструктажів на робочому місці учнів. Варто підкреслити, що всі інструктажі учнів по безпечних прийомах праці повинні бути відповідним чином оформлені в журналах по техніці безпеки. Ці обставини завжди приймаються в увагу в першу чергу при розслідуванні нещасного випадку, що відбувся в учбово-виробничих майстернях. Кожен викладач повинний пам'ятати, що, відповідно до законодавства України завідувач майстернями, майстер виробничого навчання або керівник гуртка «… несуть особисту відповідальність відповідно до діючого законодавства за нещасні випадки, що сталися з учнями і дітьми під час навчально-виховного процесу в результаті порушення правил і норм охорони праці». Якщо таке нещастя все таки сталося, процедура його розслідування передбачена постановою № 558 – «Положенням про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві», прийнятим Урядом України 3 червня 1995 р., що повинні знати працівники навчальних закладів. Тому, майстер виробничого навчання повинний стежити і за тим, щоб устаткування і захисні засоби в навчальних майстернях проходили перевірку у відповідності з термінами, установленими положенням. Варто зробити застереження, що, хоча прямо багато чого зі сказаного вище відноситься до компетенції керівника освітньої установи, фактично контролювати дотримання встановлених термінів, перевіряти виконання робіт буде педагог виробничого навчання. Як державний службовець, якому довірено забезпечити охорону здоров'я і життя дітей при трудовому навчанні, воно зобов'язано строго дотримувати встановлені правила і положення, багато хто з яких, на жаль, враховують гіркий життєвий досвід.
|