Нормативи навчальних приміщень для занять з виробничого навчання

Уся матеріальна база для забезпечення фахової підготовки учнів – майстерні для виробничого навчання, деякі кабінети для проведення виробничого навчання можуть (у залежності від проекту ПТНЗ) розташовуватися безпосередньо в приміщенні, або в окремому будинку.

Другий варіант переважніше, тому що неминучий виробничий шум не проникає в приміщення. З урахуванням особливостей педагогічного процесу і великої фізичної активності учнів під час роботи площа робочого місця на одного учня повинна бути збільшена на 25 – 40 % у порівнянні з нормою площі робочого місця дорослого робітника. Установлено наступні нормативні площі на одного того, якого навчають: у слюсарня – 4 м²; у столярній майстерні – 4...5 м²;

Площі збільшуються при заглибленій допрофесійній підготовці: для токарів – 6...8 м²; для фрезерувальників і шліфувальників – 9...12 м².

Навчально-виробничі майстерні можуть розташовуватися на будь-якому поверсі будинку, за винятком підвального. Приміщення навчальних майстерень повинні бути світлими, теплими і сухими.

Кількість майстерень, їхній різновид і площі в кожному ПТНЗ приймаються в залежності від кількості і наповнюваності груп, але при цьому варто орієнтуватися на максимальний розмір площі. Бажано, щоб кожна майстерня мала площу не менш 70 м². Кількість робочих місць у майстернях визначається наповнюваністю груп з урахуванням розподілу на підгрупи відповідно до встановлених норм: у групах з числом учнів 20 і більше.

Майстерні також можуть бути комбінованими (сполученими). Разом з тим у будь-якому випадку нормативами передбачена наявність інструментальної – для збереження інструментів і пристосувань (не менш 15-20 м²) і склади – для збереження довгомірних пиломатеріалів і металів, фанери й ін. матеріалів. Встановлено вимоги до окремих видів майстерень, що викладачі виробничого навчання повинні знати:

1. Робочим місцем індивідуального користування в даних майстерень є столярний, слюсарний або комбінований верстак. При відсутності в майстерень комплекту електропостачання комбінованого до верстатів може підводитися електроживлення напругою не вище 42 В для виконання електротехнічних робіт.

2. Робітниками місцями колективного користування в майстернях по обробці деревини і металу є верстати, муфельна піч, прес для штампування, універсальні пристосування для прокатки і гнучкі листового металу, дроту, а також додаткове устаткування для організації продуктивної праці учнів. Верстатні робочі місця обладнаються тумбочками або укладаннями для розміщення вимірювальних і різальних інструментів, заготівель, готової продукції і документації. Токарські верстати додатково комплектуються гачками для видалення стружки.

3. Фарбування виробів розпиленням у майстернях повинні вироблятися в спеціально обладнаному для цих цілей витяжній шафі. При пайку і випалюванні в майстернях використовуються комплекти спеціального устаткування з відсмоктувачем повітря. У випадку відсутності такого комплекту для пайки обладнаються спеціальні місця з обов'язковою установкою місцевих вентиляційних відсмоктувачів.

4. Спеціальні приміщення (індивідуальна кімната майстра, комора для збереження сировини і готової продукції), передбачені в складі майстерень, призначаються для збереження інструментів, пристосувань, заготівель, матеріалів, незавершених робіт учнів, навчально-наочних посібників, виконання заготівельних робіт.

Ці приміщення є, як правило, суміжними з приміщеннями майстерень. Розташування і геометрія приміщення коморі повинні забезпечувати можливість розрізування на круглопильному верстаті довгомірних (до 6 м) пиломатеріалів.

5. Верстати фугувальний СФО-1, круглопильний (СКД-1 і заточувальні відносяться до устаткування на якому працює тільки педагог. Ці верстати встановлюють у спеціальних приміщеннях майстерень. У виняткових випадках вони можуть зупинятися безпосередньо в майстернях біля робочого місця вчителя, при цьому під час занять з учнями закриваються футлярами, що защіпаються. Зазначені верстати, а також токарські верстати по дереву і муфельній печі обов'язково обладнаються вентиляційними відсмоктувачами.

6. Робоче місце майстра в майстернях по обробці деревини додатково оснащується верстатом для демонстрації прийомів виконання робіт.

У залежності від конфігурації приміщення і виду висвітлення застосовується фронтальне і лінійне розміщення устаткування.

Робоче місце майстра в майстерні рекомендується розташовувати на підвищенні – подіумі зі зразковими розмірами 3600 х 2000 х 200 мм. Як правило, воно обладнається класною дошкою з комплектом класних інструментів і пристроєм для аварійного знеструмлення робочих місць учнів. У зоні робочого місця педагога рекомендується розміщати шафи-секції для збереження навчально-наочних посібників і інструментів. У багатьох випадках майстра виробничого навчання модернізують свої робочі місця там, де це дозволяють площі і можливості. Подіум виконується більш високим – з обліком показаних на малюнку висувних сидінь для учнів, – а його розміри залежать від габаритів класу. Звичайно прийнятний розмір 6 х 3 м.

Слід особливо зазначити, що в даний час усе більше приміщень будується по індивідуальним, а не типовим проектам: збільшується корисна площа, створюються великі зручності для працюючих.

Відповідно до нормативів, кожна навчальна майстерня оснащується умивальниками (у більшості випадків допускається їхнє розміщення в прилягаючих рекреаціях) з розрахунку кількості -20 % від числа учнів, а також электросушками для рук. У спеціально відведених місцях розміщаються ємності для відходів, стружки сміття, обтиральних матеріалів. У комплект устаткування майстерень входять носилки й універсальна аптечка швидкої допомоги, біля аптечки вказуються адреса і телефон найближчої лікувальної установи, а також розміщаються протипожежні засоби, включаючи вуглекислотний вогнегасник.

Важливе значення для організації робочих місць учнів в майстернях норми відстаней між обладнанням та устаткуванням

Ширина проходів між торцями верстатів або верстатів...................800;

Ширина проходів між рядами............................................................1200;

Ширина проїзду в центрі майстерні..................................................2000;

Відстань від стіни або колони до тильної сторони верстата..........50;

Відстань до іншого верстата..........................................................800-1000

Проблема відповідності навчально-матеріальної бази виробничого навчання оптимальним гігієнічним умовам для роботи підлітків досить актуальна. Численними дослідженнями учених установлена пряма залежність фізичного розвитку учнів від правильної організації виробничого навчання. Воно впливає на всі сторони формування зростаючого організму: удосконалюється координація рухів, зміцнюється кісткова система, розвиваються м'язи, поліпшується обмін речовин унаслідок більшої ефективності роботи дихальної і серцево-судинної систем.

Слід звернути увагу на вираження «правильна організація», відносячи його в даному випадку до дотримання гігієнічних норм.

Оптимальні гігієнічні умови для роботи учнів визначають:

• стан повітряно-газового середовища майстерень;

• освітленість робочої зони і всього приміщення;

• рівень виробничого шуму;

• режим роботи під час занять;

• ергономічні фактори при організації роботи в майстернях;

• облік психофізіологічного впливу кольору на органи зору учнів і ін.

Облік усіх цих факторів покликаний сформувати такі умови роботи, щоб трудове навчання сприяло всебічному розвиткові організму дітей, зміцненню їхнього здоров'я, а не привело до перевтоми й іншим негативним фізіологічним впливам.

Майстер виробничого навчання повинен усвідомлювати, що при тому самому віці індивідуальний розвиток учнів може значно різнитися. У тому числі і внаслідок перенесених раніше захворювань, травм тощо. Усі ці зведення звичайно утримуються в медичних картах учнів, і ознайомлення з ними – прямий обов'язок педагога. Тоді не буде помилок у дозуванні навантажень, можна врахувати індивідуальні особливості зору і т.д.

Необхідно зробити застереження, що за усіма виділеними вище питаннями є чітко встановлені нормативи – санітарні правила Сп-11-86-а-99 – дотримання яких обов'язкове. У протилежному випадку молодому організмові, що розвивається, може бути нанесений непоправна втрата, тим більше чреватий, що він не відразу помітний, тобто виявляється не раптово, а характеризується ступенем ушкоджень, що накопичується.

Щодо повітряно-газового середовища майстерень встановлено, що в навчально-виробничих і допоміжних приміщеннях повинні бути обладнані вентиляцією та опаленням, для того щоб забезпечити повітрообмін, температуру і стан повітряного середовища, передбачені санітарними нормами. Зокрема, температура в приміщеннях навчальних майстерень по обробці металу і деревини повинна бути 16 – 18 °С, вологість 40 – 60%, а повітрообмін забезпечувати 20 м³/чол./год. при швидкості руху повітря 0, 3 м/с. Для місцевих відсмоктувачів повітрообмін повинний складати 250, а місцева витяжка від клеєварки повинна забезпечувати повітрообмін 350 м³/ч. Особливо треба стежити за запиленням повітря!

Освітленість робочої зони і всього приміщення для майстерень оцінюється з використанням коефіцієнтів, що для природного висвітлення прирівнюються до виробничих приміщень для точних робіт (III розряд робіт), а для робочих місць по навчанню крою і шиттю – по II розряду робіт. При цьому найменша освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0, 8 м від статі повинна бути в межах 150... 300 лк. Світильники місцевого висвітлення повинні харчуватися струмом при напрузі не вище 36 В.

Рівень виробничого шуму вкрай важливий для стану нервової системи підлітків. Він не повинний перевищувати 70 Дб. Особливо шкідливі високочастотні шуми, що часто не тільки перевищують припустимі рівні звукового тиску, але і негативно відбивають на психіці. В умовах обмеженості в засобах викладачі можуть самостійно виготовити захисні кожухи, що виконуються з пінопласту (сучасний пакувальний матеріал, що легко приймає будь-яку форму). Такі кожухи значно знизять шумові пороги в працюючих дискових пилок, відрізних фрез тощо. Встановлено, що при проведенні занять у комфортних умовах працездатність учнів зростає в середньому на 30 %.

Режим роботи в майстернях повинен враховувати чергування безперервної роботи з періодами відпочинку. Тут не може бути однакових вимог – усе залежить від віку учнів, теми і навіть від місця, що заняття виробничого навчання займає в розкладі. Тривалість трудових операцій і перерв на відпочинок пов'язана з такими критеріями, як фізичне навантаження на учнів (рубання металу або стругання деревини вимагають великих зусиль, чим розмітка) або одноманітність роботи. Якщо заняття по виробничого навчання характеризуються зміною операцій, то корисний час роботи не зменшується. Тому найбільший ефект буде досягнутий, якщо вчителем передбачені з'єднання або чергування двох-трьох операцій при виконанні одного виробу. Разом з тим викладач виробничого навчання в питанні визначення режиму роботи повинний підходити до учнем строго індивідуально.

Ергономіка – наука, що вивчає функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, що роблять працю високопродуктивною і в той же час забезпечують необхідні зручності, зберігаючи його сили, здоров'я і працездатність. Ергономічні фактори при організації роботи в майстернях виражаються насамперед відповідністю устаткування росту учнів. Дуже важливо ознайомити учнів з необхідністю і прийомами регулювання устаткування (наприклад, висоти тиску підніжних ґрат і т.п.), щоб пози при роботі стоячи і сидячи були правильними. Викладач повинний знати, що антропометричні виміри дозволили виробити чіткі розміри столів і сидінь до них.

Ергономічні фактори дозволяють враховувати багато сторін організації виробничого навчання учнів, у тому числі:

• розробку раціональних робочих поз у залежності від характеру трудового процесу і величини робочого зусилля;

• підбор і удосконалення робочих меблів з урахуванням антропометричних даних людини;

• виключення з трудового процесу статичних напруг;

• раціональне розміщення інструментів на робочому місці й ін.

Існують гранично чітко розроблені ергономічні рекомендації, апробовані і вивірені, якими вчителеві виробничого навчання варто керуватися у своїй роботі.

Облік психофізіологічного впливу колірної гами, що оточує учнів під час занять виробничого навчання, – найважливіша умова створення відчуття психологічного комфорту.

Справа в тому, що вплив колірних відчуттів через органи зору на нервову систему людини великий. От чому необхідно дотримувати науково обґрунтованих рекомендацій з фарбування устаткування і приміщень, де проходять заняття. При підборі квітів для фарбування статі, стін, меблів і устаткування треба домагатися оптимального сполучення квітів, створити сприятливу колірну гаму.

Поряд з виключно естетичними аспектами тут істотну роль відіграють психофізіологічні. Так, майстерні, вікна яких виходять на сонячну сторону, але стіни пофарбовані в холодні тони, будуть створювати для працюючих учнів ефект зниження температури в приміщенні. Навпаки, у кабінеті, при фарбуванні якого витримані теплі тони, створюється відчуття трохи більш високої температури, чим в дійсності. Це доцільно використовувати, якщо кабінет розташований на тіньовій стороні.

Отже, науково доведений вплив факторів зовнішнього середовища на настрій, працездатність, розумову діяльність – усі те, що створює сприятливі умови на заняттях в майстернях. У добре обладнаній і зі смаком оформленої майстерні складаються необхідні умови для виховання культури праці і естетичного виховання учнів. От чому увага до оформлення всіх елементів навчальній майстерні, до зовнішнього вигляду використаних наочних засобів навчання, до інтер'єра навчального приміщення в цілому – важливий фактор створення сприятливих умов роботи учнів.