Загальні положення. Мета і завдання методичних рекомендаційдо організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни «філософія»:

Мета і завдання методичних рекомендацій до організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни «Філософія»:

Метою самостійної роботи студентів є осягнення природи філософського знання як необхідної підстави формування світоглядної культури, тобто бачення сутності природних і суспільних явищ, знаходження форми її теоретичного вираження, принципових можливостей практичного впровадження теоретичних висновків, формування здатності передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, прагнення до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті.

Нормативна дисципліна «Філософія» вивчається студентами на лекціях і семінарських заняттях, а також у процесі самостійної роботи.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методич­них засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

Завданням самостійної роботи студентів щодо вивчення даної дисципліни є аналіз розділів філософії, кола філософських проблем, що в них розглядаються, вивчення її предмету, принципів, законів, понятійно-категоріального апарату, опанування методами наукового пізнання, з’ясування функцій філософії, розкриття специфікі філософського знання та неоднозначності його становлення і виявів в історико-філософському процесі, але разом з цим і розуміння філософії як загальної мови людей, яка усуває перешкоди для комунікації, що породжені вузькістю спеціалізації, а також розуміння необхідності засвоєння філософського знання як умови власного розвитку.

При розгляді даних методичних рекомендацій студент може:

– ознайомиться з навчальною програмою навчальної дисципліни;

– самостійно провести самоконтроль вивченого матеріалу;

– підготуватися до складання модульних контролів, екзамену;

– ознайомитися з критеріями оцінювання знань;

– ознайомитися з переліком питань, які будуть винесені на модульні контролі, екзамен;

– визначитися з необхідною для реалізації завдань літературою.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Філософія» складена відповідно до освітньо-професійних програм підготовки бакалавра усіх галузей знань, напрямів і спеціальностей підготовки.

Значення навчальної дисципліни:

Природа філософського знання така, що його осягнення пробуджує свідомість людини, її душу, вчить мислити, розмірковувати над глибинними цінностями і життєвими проблемами. Філософія формує здатність виявляти життєві і пізнавальні протиріччя та, використовуючи отриманні знання, евристичність філософської інтуїції і методологічний ресурс філософських категорій, творчо і самостійно їх розв’язувати. Гуманістичний потенціал філософського знання сприяє кристалізації важливих якостей культури особистості, орієнтує її на істину, добро і красу, захищає від некритичного характеру буденної свідомості. Філософія як загальна мова людей в умовах технічного навчального закладу надає можливість орієнтуватися на загальнолюдські цінності життя, які усувають «бар’єри комунікації», що породжені вузькістю спеціалізації.

Основні методичні настанови вивчення навчальної дисципліни:

– охоплення основних тем навчальної дисципліни, обов’язкових для аудиторних занять;

– пріоритет у виділенні тем в обсязі, що відповідає специфіці підприємницької діяльності;

– логічність, змістовність і приступність формулювання основних положень, необхідних для розкриття тем навчальної дисципліни;

– співвіднесеність теоретичних положень з життєвими реаліями, їх конкретизація стосовно визначеної сфери практичної діяльності;

– орієнтація на проблемний характер положень програми, які спонукатимуть до активно-творчого їх засвоєння;

– урахування різноманіття існуючих підходів до проблем, які розглядаються, що зорієнтує студентів на дискусійний і в той же час толерантний характер занять;

– наявність джерелознавчої бази, яка забезпечуватиме різноманіття підходів у вивченні тем навчальної дисципліни.

Предмет: відношення «людина – світ», який розглядається з точки зору природи і сутності світу, його будови і стану, природи і сутності людини, її місця у світі, відношення до нього, можливостей його пізнання та перетворення.

Міждисциплінарні зв’язки полягають у тому, що філософія щодо наук намічає їх предметні галузі та виробляє пов'язаний з цим процесом інструментарій мислення, а сама, ґрунтуючись на найбільш високому стані матеріалу наукового пізнання, схоплюючи цілісність буття, розкриває більш глибинний смисл, який може бути притаманний усьому цілому.

Програма навчальної дисципліни складається з двох змістовних модулів:

– змістовний модуль № 1;

– змістовний модуль № 2.

1. Мета і завдання навчальної дисципліни:

1.1. Мета: формування світоглядної культури студента, який би вмів бачити сутність природних і суспільних явищ, а також знаходити форму їх теоретичного вираження; міг відшукати принципові можливості практичного впровадження теоретичних висновків; був здатен не лише передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, яка йде з внутрішніх спонукань; прагне до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті.

1.2. Завдання: подати та пояснити розділи філософії, предмет який нею вивчається, зміст і функції, а також її місце і роль у системі вищої освіти й розвитку суспільства взагалі; розкрити специфіку філософського знання та дати зрозуміти не тільки його альтернативність, а й неоднозначність історичного процесу, що ставить кожну людину і людство у цілому перед вибором і відповідальністю за його здійснення; впровадити діалогові форми навчання, зорієнтовані на значиму для особистості педагогіку партнерства, що приводить до розуміння філософії як загальної мови людей, яка усуває перешкоди для комунікації, що породжені вузькістю спеціалізації; привити студентам вміння щодо оволодіння філософськими знаннями та навчити їх логічно й науково-обґрунтовано викладати ці знання; підвести студентів до розуміння необхідності засвоєння філософського знання як умови їх власного розвитку.

1.3. Вимоги до рівня засвоєння змісту навчальної дисципліни, у результаті дотримання яких студент повинен:

Знати: зміст історико-філософського процесу, його основні вчення і школи, течії і напрями, проблеми, що ними вирішувалися, їх історичну обумовленість і спадкоємність та основні проблеми і принципи сучасної філософії: про світ і саму людину в його бутті, про джерела і загальні закономірності руху і розвитку предметів, явищ і процесів світу, про цінності цього світу, про пізнавальне – крізь призму практично-діяльного – відношення людини до світу і самої себе, про сутність, форми і закони руху пізнання і мислення, про дії і методи правильної, раціональної та ефективної діяльності людини;

Вміти: змістовно і логічно, науково і з гуманістичних позицій обґрунтовувати особисту думку щодо вирішення теоретичних і практичних питань, враховувати різноманітність існуючих підходів до них, не вагатися у випадку необхідності пояснення теоретичних положень, співвідносити їх з життєвими реаліями, визначати їх роль у житті суспільства й окремої людини та застосовувати відносно сфери своєї діяльності.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин/3 кредити ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни:

Змістовний модуль № 1: