Довідковий матеріал. Обсяги робіт, підраховані під час проектування земельних споруд, слугують основою для прийняття технічних рішень

Обсяги робіт, підраховані під час проектування земельних споруд, слугують основою для прийняття технічних рішень, вибору способу виконання робіт і розрахунку комплекту машин. Визначаючи обсяги робіт, користуються відомими формулами геометрії. При цьому складні за формою фігури розділяють на низку простіших геометричних, окремі об’єми яких пізніше додають.

Найефективніше проектувати планування будівельного майданчика так, щоб зберігався нульовий баланс земляних мас, коли планування проводиться перерозподілом земляних мас на самому майданчику, без завезення ґрунту або вивезення зайвого за його межі.

Для визначення обсягу земляних робіт під час планування майданчиків застосовують методи поперечних профілів, чотири- і тригранних призм. Найзручнішим і досить точним для машинного розрахунку є метод чотиригранних (тригранних) призм.

Метод чотиригранних призм передбачає нанесення на плані майданчика мережі квадратів і визначення окремих обсягів виїмок і насипів у цих квадратах.

Визначення об’ємів ґрунту на окремих фігурах планувальної мережі потребує визначення у верхівках цих фігур позначок поверхні ґрунту і проектних. Визначивши чорні відмітки (відмітки природного рельєфу землі) для всіх верхівок квадратів інтерполяцією між горизонталями, знаходимо середню проектну відмітку ділянки (рис. 3.1):

(3.1)

де – сума чорних відміток вершин, які належать відповідно лише одному, двом і чотирьом прямокутникам; n – кількість квадратів.

Якщо частина ґрунту з котловану чи траншеї рівномірно розподілятиметься шаром h _гр по ділянці, то середня проектна відмітка зміниться на величину h _гр і становитиме:

, (3.2)

де , (3.3)

де – об’єм ґрунту в котловані і траншеї, м³;

– площа заданого майданчика, м²;

– площа котловану і траншеї, м².

Червоні (проектні) відмітки верхівок квадратів визначаємо (див. рис. 3.1 а, б):

, (3.4)

де – задані ухили майданчика в напрямі осей х, у; – відстань від осей повороту до будь-якого місця майданчика. Знак “+” приймаємо за підвищення, а знак “–” за пониження рельєфу відносно опорного пункту.

Робочі відмітки визначаємо за формулою (рис.3.1; 3.2):

(3.5)

Робочі відмітки зі знаком “+” вказують на необхідність насипання ґрунту, зі знаком “–” – на необхідність зрізання.

Об’єми фігур різних призм визначаємо залежністю (див. рис. 3.1):

(3.6)

аналогічно для знакоперемінних (перехідних) квадратів застосуємо наближену формулу Стрельчевського (див. рис. 3.1; 3, 2):

(3.7)

де V – об’єм фігури, м³; а –сторона квадрата, м; – робочі відмітки, м; нижні індекси н, в – насип і виїмка.

Умова нульового балансу допускає різницю між “виїмкою” і “насипом” у межах 5 %, тому (див. рис. 3.2):

, (3.8)

якщо , тоді змінюємо відмітку планування за формулою:

, (3.9)

де – різниця геометричних об’ємів насипу і виїмки, м³; А –площа будівельного майданчика, м².

Подальший розрахунок проводимо зі зміною значень на у кожному циклі.

Приклад. Майданчик розмірами 150 · 150 м, природний рельєф якого означений горизонталями, показаними на рис. 3.1.

Потрібно провести планування майданчика з умови “нульового балансу” за забезпечення проектного ухилу і = 0, 006 в напрямку осей абсцис і ординат.

Розділивши майданчик на n= 9 квадратів, з розмірами а= 50 · 50 м, для верхівок квадратів чорні відмітки визначаємо інтерполяцією між горизонталями рис. 3.1. Середню проектну відмітку ділянки за розрахунку за прямокутниками запишемо, враховуючи (3.1):

Аналогічно для всіх інших верхівок квадратів, або починаючи з червоної відмітки 103, 25 м, залежно від напряму ухилу, додаємо або віднімаємо ( = 50 · 0, 006 = 0, 3 м), див. рис. 3.2.

Робочі відмітки визначаємо за формулою 4.5, так, для першого квадрата (верхнє ліве значення) становитиме (див. рис. 3.1):

Аналогічно для всіх інших верхівок квадратів. Робочі відмітки зі знаком “+” вказують на необхідність насипання ґрунту, зі знаком " –" – на необхідність зрізання.

Підрахунок об’ємів виїмки і насипу визначаємо як суми окремих фігур, об’єми яких визначаємо за формулою Стрельчевського як для перехідних квадратів, так і для однойменних (див. рис. 3.1). Наприклад, для першого квадрата

Об’єм виїмки майданчика за першого наближення:

Об’єм насипу майданчика за першого наближення:

.Згідно з “умовою нульового балансу”, визначаємо розбіжність у значеннях виїмки і насипу та порівнюємо, чи не перевищує вона 5%.

Ця точність обчислень умови не задовольняє, тому необхідно виконати уточнення середньопланувальної відмітки за формулою 3.9. Відповідно для нашого прикладу:

Провівши аналогічний цикл обчислень (див. рис. 3.2), визначимо, що розбіжність між виїмкою і насипом становить:

Умову задовольняє.

Зауваження: під час підрахунку обсягів планувальних робіт у контрольному прикладі відкоси майданчика умовно не враховувалися.

Рис. 3.1. Розрахункова схема майданчика із горизонталями сіткою квадратів і обсягами робіт

Рис. 3.2. Схеми проектного розподілу земельних мас

ЗАНЯТТЯ № 4

ТЕМА: Виконання мулярських робіт.

МЕТА: Набути навички з підрахунку трудомісткості мулярських робіт, визначити склад комплексної бригади мулярів, розрахувати кількість ланок виконавців.

Варіанти завдань подає викладач індивідуально.