![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Довідковий матеріал. Опалубні роботи вважаютьосновними робочими процесами під час бетонування конструкцій.
Опалубні роботи вважаютьосновними робочими процесами під час бетонування конструкцій. Навантаження на опалубку приймаємо згідно з нормативними вимогами, такі: вертикальні: а) власну вагу опалубки визначають за кресленнями. За влаштування дерев’яної опалубки густину її доцільно приймати за даними табл. 5.1, а стальної – за Таблиця 5.1 Основні показники деревини (за вологості 12%)
б) густину свіжовкладеної бетонної суміші приймають для звичайного важкого бетону в) масу арматури приймають за проектом, а за відсутності проектних даних – за середніми значеннями 100 кг/м3 з/б конструкції; г) навантаження зосереджене за проектом або до 2, 5 кПа від робітників і коліс візків за перевезення бетонної суміші по горизонту. У будь-якому разі зосереджене навантаження приймають не менше, ніж 1, 5 кПа; ґ) навантаження від вібрації бетонної суміші – 2 кПа горизонтальної поверхні (враховується лише за відсутності навантажень за п. «г»). горизонтальні: д) нормативні вітрові навантаження – відповідно до ДБН; е) тиск свіжовкладеного бетону на бокові елементи опалубки визначають за формулами:
де Р мах – максимальний тиск бетонної суміші, кгс/м2;
hб.с. – висота вкладеного шару бетонної суміші, що чинить тиск на опалубку, м;
r – радіус дії глибинного вібратора, м; k1 – коефіцієнт, що враховує рухливість бетонної суміші, приймається таким, що дорівнює 0, 8 для жорсткої малорухомої суміші з Ок = 0…2 см; 1 – для суміші з Ок = 4…6 см і 1, 2 – для суміші з Ок = 8…12 см; k2 – коефіцієнт, що залежить від температури бетонної суміші, яка вкладається; k2 = 1, 15 для суміші з t б.с. = 5…7 У всіх випадках тиск бетонної суміші Р мах необхідно обмежувати гідростатичним тиском, що дорівнює Р б.с. = ж) динамічні навантаження від струшувань, що виникають за вкладання бетонної суміші в опалубку бетонованої конструкції, приймаємо за табл. 5.2.
Таблиця 5.2 Навантаження від струшувань, які виникають за вкладання бетонної суміші в опалубку
Зауваження. Вказані динамічні навантаження слід брати до уваги під час розрахунку дощок опалубки і підтримуючих її ребер. Балки (прогони), які підтримують ребра, необхідно розраховувати у відповідності з фактичними схемами конструкцій, враховуючи динамічні навантаження у вигляді зосереджених навантажень від двох суміжних ребер за відстані між ними до 1 м і від одного ребра за відстані між ребрами 1 м і більше, при цьому треба враховувати найменш вигідне розміщення цих вантажів; з) навантаження від вібрації бетонної суміші = 4 кПа на 1 м2 вертикальної поверхні. Враховують лише за відсутності навантажень за п. «ж». Вибір найменш вигідних поєднань навантажень за розрахунку опалубок і підтримуючих елементів здійснюють за табл. 5.3.
Таблиця 5.3 Поєднання навантажень під час розрахунку опалубки
Розраховуючи елементи опалубки за несучою здатністю, нормативні навантаження необхідно множити на коефіцієнти перевантаження, наведені в табл. 5.4. Таблица 5.4 Коефіцієнти перевантаження
Під час разрахунку елементів опалубки і риштувань за деформаціями нормативні навантаження враховують без множення на коефіцієнт навантаження. Прогин елементів опалубки під дією навантаження не повинен перевищувати таких значень:
Пр Пр Разрахунок згинаних елементів опалубки з деревини доцільно проводити за залежностями, наведеними в табл. 5.5. Стійкість опалубки і риштувань забезпечують влаштуванням стійок та інших елементів, підтримуючих опалубку. Залежності для підрахунку дерев’яних стійок на вертикальні навантаження наведено в табл. 5.6. Таблиця 5.5 Спрощені залежності для підрахунку згинаних елементів опалубки з деревини
Зауваження: 1. Умовні позначення прийнято такими: l – проліт балки; q – повне рівномірно розподілене навантаження на проліт; Р – зосереджене навантаження по середині прольоту; Е – момент опору. 2. З двох отриманих результатів перерізів (за несучою здатністю і деформаціями) приймають більше. Допустимий проліт дощок опалубки становить для лицевої поверхні бетону –
Таблиця 5.6 Залежності для розрахунку дерев’яних стійок на вертикальні навантаження
Вільна довжина стійок круглого перерізу не повинна перевищувати Приклад розрахунку: Розрахувати елементи дерев’яної опалубки для бетонування монолітного залізобетонного масиву розмірами а · в · h = 4, 0 · 4, 0 · 3, 0 м. Вихідні дані:
Розв’язання. Розрахунок провадимо із поєднання навантажень для лицевої поверхні опалубки масиву. Види навантажень для розрахунку елементів опалубки за несучою здатністю приймаємо за даними табл. 5.3, п. 6 – «ж» + «з». Тиск свіжовкладеної суміші бетону (п. «ж») на бокові елементи опалубки за ущільнення глибинним вібратором розраховуємо за формулою (5.2):
де
Р мах= Навантаження від бокового тиску бетонної суміші розподіляється за висотою опалубки нерівномірно (рис. 5.1, а). Замінимо його на рівномірно розподілене навантаження (рис. 5.1, б).
Рис. 5.1. Розрахункова і конструктивна схеми опалубки: 1 – дошка; 2 – ребра штивності; 3 – вертикальні бруски.
Для розрахунку елементів опалубки за несучою здатністю додатково враховуємо навантаження «3» від струшувань під час розвантаження бетонної суміші з бадді V = 0, 5 м3, що дорівнює q ð = 400 кгс/м2 (табл. 5.2). Сумарне навантаження з врахуванням динамічного впливу і коефіцієнтів перевантаження k5 = k6 = 1, 3 (табл. 5.4, п. 5 і п. 6) становить q с = 1, 3 · (q 1 + q ð ) = 1, 3 · (1178 + 400) = 2051 кгс/м2 що не перевищує значення гідростатичного тиску P б.с. = γ б.с. · h б.с. = 2500 · 3 = 7500 кгс/м3, тобто нормативна вимога п. «ж» збережена. Приймаємо конструктивну схему опалубки з q ð = 25 мм з горизонтальними дерев’яними ребрами штивності і вертикальними брусками, показану на схемі (рис. 5.1, в). Знаходимо допустимий проліт дощок опалубки завтовшки q ð = 25 мм (q ð = 2, 5 см) для лицевої поверхні бетону (табл. 5.5, зауваження) Дощата опалубка опирається на декілька горизонтальних ребер штивності (проміжних опор), крок яких приймаємо таким, що дорівнює висоті фундаменту h ф = 3, 0 м, і таким, що дорівнює λ 0 = 100 см, тобто кількість ребер n = 4 (рис. 5.1, в). Переріз горизонтальних ребер розраховуємо за формулами табл. 5.5 як багатопролітної балки від рівномірно розподіленого навантаження. Крок ребер (відстань між центрами ребер по вертикалі) приймаємо таким, що дорівнює λ р = 100 см. Розрахунок проводимо за несучою здатністю і за деформаціями. Розрахунок за несучою здатністю. Потрібний момент опору перерізу горизонтальних ребер (табл. 5.5).
W mp = 0, 56 · q с · λ р, см3 де q с = 2051 кгс/м3 = 0, 2051 кгс/см2 – сумарне рівномірно розподілене навантаження на ребра з кроком λ р = 100 см; λ р = α = 400 см – довжина ребер, яка дорівнює розміру масиву в плані W mp = 0, 56 · 0, 2051 · 400 = 45, 94 см3. Момент опору прямокутного перерізу ребер дорівнює:
Приймаємо а 1 = 5, 0 см, тоді
Розрахунок за деформаціями за допустимого прогину Θ = 1/400 λ р. Потрібний момент інерції для елементів опалубки, що не контактує з бетоном (табл. 5.5): І mp = 0, 313 · q 1 · λ р, см4 де q 1 = 1178 кгс/м2 = 0, 1178 кгс/см2 – рівномірно розподілене навантаження від бокового тиску бетонної суміші (без урахування коефіцієнта перевантаження, див. табл. 5.4, зауваження). λ р = 400 см – проліт горизонтальних ребер. І p = 0, 313 · 0, 1178 · 4002 = 5899 см4 Момент інерції прямокутного перерізу дорівнює
Приймаємо а 1 = 8, 0 см, тоді З двох отриманих значень перерізів горизонтальних ребер приймаємо більше (табл. 5.5, зауваження 2), тобто а 1· в 1 = 8 · 20см. Таким чином, призначаємо опалубку з двох дошок завтовшки q ð = 25 мм, горизонтальних ребер завдовшки λ р = 400 см і вертикальних брусків завдовшки λ сх = 300 см однакового перерізу: а 1· в 1 = 8 · 20 см.Матеріал деревина – сосни.
ЗАНЯТТЯ № 6 ТЕМА: Вибір методу монтажу. Підбір крана за технічними показниками. МЕТА: Ознайомитися з процесом монтажу збірних конструкцій. 1. Ознайомитися з технологією монтажу збірних з/б конструкцій; 2. Обрати за технічними параметрами самохідний кран для монтажу прийнятих елементів.
Варіанти завдань подає викладач індивідуально (типові проекти тощо).
|