Фігурна стрижка рослин

РОЗДІЛ 4. Теоретичні основи обрізування рослин.

Для правильного проведення обрізування декоративних деревних рослин важливо знати основні закономірності організації пагонево-осьового комплексу та його складових – осьових систем і пагонів.

Пагонево-осьовий комплекс (слайд 2) дерева складається з єдиного стовбура й безлічі скелетних, напівскелетних, обростаючих гілок та річних пагонів – приростів поточного року (поки вони вкриті листям). Іншими словами, до складу дерева входять штамб (нижня частина стовбура від кореневої шийки до першого скелетного розгалуження) і крона (сукупність усіх розгалужень).

Осьова система (ОС) – це весь осьовий слід діяльності зародкової меристеми та її похідних, ланцюг утворюваних осьових елементів деревних рослин, початковою ланкою якого є вісь зародкової брунечки (слайд 3), а кінцевою – облистнений пагін (слайд 4). Структура ОС багаторічних рослин складається поступово в процесі щорічного наростання й відбиває спадковий (генетичний) закріплений ритм онтогенезу та порядок переключання роботи меристеми, який зумовлює специфіку, або тип пагонево-осьового комплексу.

Формування пагона, а звідси і крони, залежить від типу галуження кожного окремого стебла (слайд 5), оскільки після обрізування пагони продовжують наростати у звичному порядку. Наприклад, несправжньодихотомчне галуження властиве для клена та гіркокаштана; моноподіальне – для хвойних, а також дуба, бука та ясена; симподіальне – липи, вільхи та берези.

Осьові системи різних видів (форм) деревних рослин різняться за кількістю ступенів, у зв’язку з чим їх можна поділити на дві групи:

- невизначено галузисті – види (форми) рослин з невизначеною кількістю ступенів у ОС (понад 10-12); такі деревні рослини (в’яз, клен татарський, липа тощо) добре витримують вкорочення пагонів;

- визначено галузисті – види (форми) рослин з визначеною кількістю ступенів у ОС (менше як 10-12); дерева цієї групи (дуб звичайний, глід червоний, клени гостролистий і ясенелистий тощо) витримують обрізування гірше.

Крона у молодих дерев формується з лідера і бічних пагонів (слайд 6). З часом, вкорочуючи лідерну гілку чи котрусь із бічних, ми стимулюємо їх галуження і наростання більшої кількості пагонів (слайд 7).

Загалом розрізняють три основні види обрізування: формувальне, санітарне та омолоджувальне.

Перш ніж перейти до розгляду видів обрізування, слід ознайомитися із термінами і положеннями, якими їх подає наказ Міністерства будівництва, архітектури і т.д. згідно «Правил утримання… (збірник)

Формувальне обрізування – використовують, як правило, для дерев у рядових алейних посадках з метою збереження природної або штучної форми рослин (кулеподібної, конусоподібної, колоноподібної), рівномірного розташування скелетних гілок, чи для підтримання заданої форми у живоплотах. Вирізняють слабе, помірне і сильне обрізування, ступінь якого залежить від виду рослин, їх віку і стану крони.

Підстригання – основний і найбільш дієвий прийом обрізування. Його використовують для надання кроні певної форми, габітуса, запобігання оголенню гілок, підсилення галуження, підвищення інтенсивності цвітіння, профілактики й захисту від хвороб. Звичайно розрізняють слабкий, середній та сильний ступені вкорочування річних пагонів.

Прорідження (слайд 8) – повне видалення річного приросту (пагона) або багаторічної скелетної гілки біля їх основи, яке проводять для регулювання густоти крони та її омолодження. Старіючі скелетні гілки поступово втрачають здатність галузитися і утворювати нові осьові системи внаслідок обмеженості запасу меристем (бокових бруньок) після попереднього цвітіння. Прорідження передбачає також видалення гілок, які загущують крону, і хворих (пошкоджених, засихаючих) гілок.

Обрізування для архітектурного формування (слайд 9).

Прикладом формувального обрізування може бути формування крон у клена гостролистого на проспекті Шевченка у Львові (слайд 10).

Санітарне обрізування – полягає в усуненні з крони хворих, всихаючих і надломлених гілок, порослевих і жирових пагонів, а також гілок, які ростуть всередині крони і зближені з іншими, причому з двох зближених гілок зрізують слабшу, що сприяє рівномірному світлопроникненню в крону і кращому її провітрюванню. Санітарне обрізування проводять упродовж всього вегетаційного періоду. Гілки обрізують біля самої їх основи, а пагони – над брунькою, намагаючись не зачепити і не пошкодити її.

Омолоджувальне обрізування – використовують у випадку, коли дерево практично перестало давати річні прирости або почало проявляти суховерхість і обростати так званими «вовчками»; при цьому сильно вкорочують (на 1/2 – 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку.

Сьогоднішня наша зустріч була спричинена певними невідповідностями технології обрізування дерев, фото яких можна побачити на слайдах 11-14. (прокоментувати)

Тому, напевне, слід розглянути технологію обрізування дерев за окремими породами, оскільки для кожної окремої породи існує своя, окрема специфіка обрізування.

Клен гостролистий (слайди 15-18).

На слайдах видно клени на проспекті Свободи, які досить добре сформовані, практично із дотриманням усіх вимог. Взагалі клен гостролистий обрізують досить обережно, оскільки при відновленні із сплячих бруньок його молодим пагонам властива так звана «лідерність», яка часто призводить до нерівномірного росту крони і формування довгих прямих пагонів, що псує декоративність усієї рослини.

Однак є клени, які взагалі не варто обрізувати. На слайді 19 – клен-явір по вул. Кирила і Мефодія, який фактично знищений (житловий будинок).