Функції та принципи внутрішнього інвестиційного контролю

У складі механізму інвестиційного менеджменту важлива роль відводиться системам і методам внутрішнього інвестиційного контролю.

Внутрішній інвестиційний контроль являє собою процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень в області інвестиційної діяльності з метою реалізації інвестиційної стратегії.

Створення систем внутрішнього контролю є невід’ємною складовою частиною системи управління підприємством. В основі цих систем лежить розподіл контрольних обов’язків окремих служб і менеджерів.

В останні роки у практиці країн з розвинутою ринковою економікою отримала розвиток нова система внутрішнього контролю, яка називається контролінгом. Концепція контролінгу була розроблена у 80-і роки як засіб запобігання кризових ситуацій у діяльності підприємства. Принципом цієї концепції, що отримала назву «управління за відхиленнями», є оперативне порівняння основних планових і фактичних показників з метою виявлення відхилень між ними і визначення взаємозв’язку та взаємозалежності цих відхилень.

У загальній системі контролінгу виділяється один з центральних блоків - інвестиційний контролінг.

Інвестиційний контролінг являє собою систему, що забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямах інвестиційної діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних результатів від передбачених і прийняття оперативних управлінських рішень, які забезпечують усунення виявлених відхилень.

Функціями інвестиційного контролінгу є:

• спостереження за ходом реалізації інвестиційних завдань, установлених системою планових завдань і нормативів;
• вимірювання ступеню відхилень фактичних результатів інвестиційної діяльності від передбачених;
• діагностування за розмірами відхилень погіршень в інвестиційній позиції підприємства і суттєвого зниження темпів його розвитку;
• розробка оперативних управлінських рішень з нормалізації інвестиційної діяльності підприємства у відповідності до передбачених цілей і показників;
• коригування за необхідністю окремих цілей і показників інвестиційної діяльності у зв’язку із змінами зовнішнього інвестиційного середовища, кон’юнктури інвестиційного ринку і внутрішніх умов.

Як видно з аналізу цих функцій, інвестиційний контролінг не обмежується лише внутрішнім контролем за інвестиційною діяльністю. Він є ефективною координуючою системою забезпечення взаємозв’язку між формуванням інформаційної бази, інвестиційним аналізом, плануванням та внутрішнім контролем.

Система інвестиційного контролінгу базується на наступних принципах:

1. Спрямованість інвестиційного контролінгу на реалізацію розробленої інвестиційної стратегії підприємства. Інвестиційний контролінг повинен мати стратегічний характер, тобто відображати основні пріоритети розвитку інвестиційної діяльності підприємства. Це визначає обмеження операцій, що контролюються. Контроль над усіма поточними операціями не має сенсу, тому що буде відволікати менеджерів від більш важливих цілей управління.

2. Багатофункціональність інвестиційного контролінгу. Він повинен забезпечувати контроль пріоритетних показників інвестиційної діяльності за підприємством у цілому і за окремими центрами інвестицій, передбачати можливість порівняння показників, що контролюються, з середньогалузевими и т.д.

3. Орієнтованість інвестиційного контролінгу на кількісні стандарти. Ефективність контрольних дій зростає, якщо стандарти діяльності, що контролюються, виражені кількісними показниками.

4. Відповідність методів інвестиційного контролінгу специфіці методів інвестиційного аналізу і інвестиційного планування. У процесі внутрішнього контролю необхідно орієнтуватися на раніше розглянуті системи і методи планування і аналізу.

5. Своєчасність операцій контролінгу. Ця своєчасність полягає не у високій швидкості здіснення контрольних функції, а в адекватності періодів контрольних дій періодам здійснення окремих інвестиційних операцій. Головна умова своєчасності контролінгу полягає у наступному: він повинен мати характер «раннього попередження кризового розвитку».

6. Гнучкість побудови контролінгу. Внутрішній контроль повинен бути побудований з урахуванням можливості пристосування до нових інструментів інвестування, нових видів інвестиційної діяльності, нових технологій і методів здійснення інвестиційних операцій.

7. Простота побудови контролінгу. Надмірна складність побудови контролінгу може бути не зрозуміла або не підтримана менеджерами.

8. Економічність контролінгу. Витрати із здійснення інвестиційного контролінгу повинні бути мінімізовані і адекватні його ефекту.

Впровадження інвестиційного контролінгу дозволяє суттєво підвищити ефективність усього процесу управління на підприємстві.