![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні поняття. Основною формою зв’язків між реальними явищами і процесами є причинно-наслідкова залежність
Основною формою зв’язків між реальними явищами і процесами є причинно-наслідкова залежність. У статистиці причини зазвичай називають факторами, а ознаки, що їх характеризують – факторними ознаками (Х); наслідки називають результатами, а ознаки, що їх характеризують – результативними ознаками (Y). Усі можливі види зв’язків можна розділити на групи за двома основними ознаками: а) за числом факторів – однофакторні і багатофакторні; б) за статистичною природою – функціональні і стохастичні (або випадкові). При функціональній залежності кожному можливому значенню х факторної ознаки Х відповідає певне єдине значення у результативної ознаки Y. При стохастичній залежності кожному можливому х відповідає певна множина значень у, тобто, для фіксованого Х значення Y можуть варіювати, утворюючи ряд розподілу ознаки Y, який називається умовним, оскільки він утворений за умови, що ознака Х прийняла певне значення. Таким чином, стохастичний зв’язок між ознаками проявляється у зміні умовних розподілів результату Y при зміні значення фактора Х. Різновидом стохастичного зв’язку є кореляційний зв’язок, коли зі зміною значень х фактора Х змінюються середні значення Очевидно, що кореляційний зв’язок можна розглядати як окремий випадок стохастичного зв’язку, оскільки можлива ситуація, коли зі зміною значень х умовний розподіл ознаки Y змінюється (тобто, стохастичний зв’язок існує), а середні значення Далі будемо розглядати і вивчати однофакторну стохастичну кореляційну залежність між ознаками. При цьому метою повного дослідження залежності Y від Х є: а) встановлення факту істотності (тобто існування) або неістотності (тобто неіснування) цієї залежності; б) вимірювання щільності (тобто тісноти) зв’язку; в) встановлення напряму зв’язку, який є прямим (зворотним), якщо зі збільшенням значень фактора Х значення результату Y зростають (спадають); г) виявлення виду та характеру зв’язку, що визначається функцією Функція Лінія регресії, як і будь-яка функція, може задаватись таблично, аналітично і графічно. Як правило, графічне зображення лінії регресії має другорядне, в основному, ілюстративне значення. На табличному й аналітичному способах задання лінії регресії ґрунтуються два основних методи вивчення кореляційної залежності: відповідно, метод аналітичного групування та метод кореляційно-регресійного аналізу.
|