![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Метод дисперсійного аналізу.
а) може застосовуватись у випадках, коли факторна ознака є атрибутивною або варіаційною, а результативна – тільки варіаційною; б) дає можливість формально перевіряти істотність звязку та оцінювати його щільність; в) не дає можливості визначати напрям, характер та можливий вид залежності. Для реалізації методу необхідно: 1. Усю сукупність п пар (хі; уі), що вивчається, розділити за факторною ознакою на т груп (для варіаційної ознаки − на m інтервалів) з обсягом (або частотою) fk 2. Обчислити загальну середню результативної ознаки Y для всієї сукупності:
та групові середні для кожної k -ї групи
3. Обчислити загальну дисперсію ознаки Y для всієї сукупності:
групові дисперсії для кожної k -ї групи:
середню зважену з групових дисперсій:
де fk – частота k -ї групи, міжгрупову дисперсію:
Для вищенаведених величин існує правило додавання дисперсій:
4. Обчислити величину
яка називається кореляційним відношенням і є числовою мірою щільності та істотності зв’язку в дисперсійному аналізі. Очевидно, що 5. За таблицями критичних значень величини η 2 (додаток 2) знайти її критичне значення 6. Порівняти обчислене за формулою (3.8) спостережене значення 7. Для оцінки щільності зв’язку (якщо, звичайно, попередньо буде встановлена його істотність) можна керуватись правилом трисекції: будемо вважати зв’язок: – щільним для – помірним для – слабким для
|