Етапи виконання дипломного проекту

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

У М. МЕЛІТОПОЛІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.О. Адоньєв, О.О. Дереза

О.А. Деревенчук

ДИЗАЙН

Методичні рекомендації до виконання та оформлення дипломних проектів

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Мелітополь

2014

УДК 747.012

Адоньєв Є.О., Дереза О.О., Деревенчук О.А.

Дизайн: методичні рекомендації до виконання та оформлення дипломних проектів для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». – Мелітополь, ЕГФ ЗНУ, 2014. – 68 с.

Методичні рекомендації розроблено з метою роз’яснення вимог до змісту, завдань, а також порядку підготовки та захисту дипломного проекту напряму підготовки “Дизайн”.

Призначені для бакалаврів економіко-гуманітарного факультету напряму підготовки “Дизайн”.

Відповідальний за випуск Є.О. Адоньєв

Рецензент Кучеренко В.В., к.п.н., доцент кафедри прикладної математики та інформаційних технологій Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………5

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ………………………………………………...6

2. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ……………………8

2.1. Вибір теми дипломного проекту…………………………………….8

2.2. Підготовчий етап роботи над дипломним проектом……………….8

2.3. Робота над текстом дипломного проекту…………………………..10

2.4. Складання плану дипломного проекту……………………………..11

2.5. Збір та обробка практичного матеріалу……………………………12

3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ…………………...14

3.1. Титульний аркуш роботи……………………………………………14

3.2. Завдання до дипломного проекту…………………………………..14

3.3. Реферат……………………………………………………………….15

3.4. Зміст…………………………………………………………………..16

3.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і

термінів….…...………………………………………………………16

3.6. Вступ………………………………………………………………….16

3.7. Основна частина……………………………………………………..19

3.7.1. Аналіз аналогів і прототипів…………………………………….19

3.7.2. Основні вимоги до проектного рішення………………………..21

3.7.3. Маркетинговий аналіз…………………………………………...21

3.7.4. Аналіз та обґрунтування авторського рішення………………...22

3.7.5. Економічні розрахунки проекту………………………………...22

3.7.6. Охорона праці…………………………………………………….23

3.8. Висновки……………………………………………………………..27

3.9. Список використаних джерел………………………………………27

3.10. Додатки……………………………………………………………..28

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ……………………………………………..29

4.1. Загальні вимоги………………………………………………………29

4.2. Нумерація…………………………………………………………….31

4.3. Оформлення ілюстрацій…………………………………………….32

4.4. Оформлення таблиць………………………………………………...33

4.5. Оформлення приміток……………………………………………….34

4.6. Оформлення формул………………………………………………...35

4.7. Наведення перерахувань…………………………………………….36

4.8. Загальні правила цитування та посилання на використані

джерела…………………………………...………………………….37

4.9. Оформлення списку використаних джерел………………………..37

4.10. Оформлення додатків………………………………………………38

5. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО

ПРОЕКТУ………………………………………...……………………….39

6. КЕРІВНИЦТВО ДИПЛОМНИМ ПРОЕКТОМ ТА ЙОГО

РЕЦЕНЗУВАННЯ І НОРМОКОНТРОЛЬ……………………...……….43

6.1. Керівництво дипломним проектом…………………………………43

6.2. Порядок надання відгуку на дипломний проект…………………..44

6.3. Рецензування дипломного проекту…………………………………44

6.4. Нормоконтроль………………………………………………………45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………47

Додатки……………………………………………………………………….48

ВСТУП

Методичні рекомендації складені на підставі стандарту ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення ” та бюлетеня ВАК України, №6, 2007 р.

Державна атестація випускників освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” у формі захисту дипломного проекту проходитиме відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з дизайну та проходить згідно Закону України “Про освіту”, “Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах” (Указ Міністерства освіти України від 2.06.1993 №161), “Рекомендацій про порядок створення, організації і роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України” (Лист Міністерства освіти України від 29.12.1993 №83-5/1259).

Дипломний проект – кваліфікаційна робота, що призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові завдання діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційні характеристиці до проектувальної (проектно-конструкторської) та виконавської (виробничої) функцій.

До дипломних проектів висуваються такі основні вимоги:

· актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;

· вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми;

· вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

· чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

· прикладний характер роботи;

· узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Дипломний проект, має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відповідно до навчальних планів підготовки бакалаврів студенти напряму підготовки 6.020207 " Дизайн" виконують дипломний проект на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр.

Дипломний проект має комплексний характер і пов'язаний з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломний проект є поглибленою розробкою теми курсового проекту студента-випускника, який бажає отримати диплом бакалавра. Ним передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших знань.

Виконання дипломного проекту є завершальною стадією підготовки студентів бакалаврів за вказаним напрямом підготовки. До їх захисту допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли і захистили переддипломну практику, подали у встановлений термін дипломний проект і позитивні відгуки на нього.

Студенту надається право вибирати тему дипломного проекту з числа визначених випускною кафедрою навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.

Тема, яка закріплена наказом, зміненню не підлягає.

Тематика дипломних проектів щорічно коригується з урахуванням набутого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Дипломний проект є самостійним цільовим дослідженням певного актуального для дизайнерської практики питання і завершеною роботою згідно затвердженої теми. Вона передбачає самостійне вивчення студентом існуючого досвіду, наукових, літературних, візуальних джерел інформації із використання сучасних її носіїв; порівняння впроваджуваних рішень з аналогами, складання висновків про доцільність винесених пропозицій тощо.

Дипломний проект віддзеркалює знання з базових дисциплін, а також демонструє вміння використовувати теоретичні знання у поєднанні з практичними навичками, одержаними у процесі навчання; вміння обґрунтовувати і приймати рішення.

Головні вимоги, які ставляться до виконання дипломного проекту:

· творчий підхід до визначення напрямку і теми роботи, структури, змісту, самостійність обґрунтувань і аналізу;

· якісне і правильне виконання обов'язкової графічної частини і супровідних наочних зразків;

· глибоке теоретичне висвітлення теми, пов'язування теоретичних питань з практичними, прикладними аспектами;

· наукове і нормативне обґрунтування отриманих результатів, уміння робити висновки;

· використання можливостей сучасних засобів обчислювальної техніки при оформлення графічної частини, ілюстративних додатків, пояснювальної записки.

Інформаційну базу дипломного проекту складають інструктивно-методичні матеріали, результати проведення досліджень аналогів; порівняльні дані щодо зарубіжного досвіду; інформація про властивості, ціни, взаємозамінність матеріалів, які пропонується використовувати при втіленні авторського рішення в життя; нормативно-довідкові видання тощо.

Дипломний проект, окрім виконання обов'язкової графічної частини, ілюструється також необхідними схемами, графіками, таблицями, діаграмами, специфікаціями, макетами, експлікаціями тощо.

Випускник освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» має чітко, логічно і лаконічно формулювати свої твердження, висновки, рішення, враховувати в роботі останні досягнення науки, техніки, практики виробництва, грамотно виконувати розрахунки.

Процес виконання дипломного проекту включає наступні етапи:

• вибір теми;

• розробка плану роботи;

• складання бібліографії та вивчення інформаційно-документальних джерел, необхідних для виконання роботи;

• оформлення графічної частини;

• написання та оформлення пояснювальної записки дипломного проекту;

• захист.

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

2.1. Вибір теми дипломного проекту

Тема дипломного проекту обирається у відповідності з орієнтовною тематикою дипломних проектів наздобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” для напряму підготовки 6.020207 " Дизайн", розробленою кафедрою дизайну та мистецтв. Вибір теми дипломного проекту здійснюється кожним студентом окремо за узгодженням з науковим керівником.

Студенту надається право самостійного вибору теми з допомогою кваліфікованої консультації та поради наукового керівника.

Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи.

Студенти заочної форми навчання обирають тему дипломного проекту з переліку, який запропонований кафедрою дизайну та мистецтва самостійно, з урахуванням рекомендацій наукового керівника.

При виборі теми слід керуватися також її актуальністю, науковим і практичним значенням, можливістю використання результатів на практиці. Орієнтовний перелік тем дипломних проектів наведено в додатку А.

Дипломний проект має свою специфіку, його деталі завжди потрібно узгоджувати з науковим керівником.

Дипломний проект доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми – з'ясування об'єкта і предмета – визначення мети і завдань дослідження – виявлення і відбір літератури з теми, її опрацювання – складання попереднього плану – написання вступу – виклад теорії і методики – вивчення досвіду роботи – формулювання висновків і рекомендацій – оформлення списку використаних джерел та додатків. Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист дипломного проекту.

Виконання дипломного проекту організується відповідно до графіка, затвердженого кафедрою.

2.2. Підготовчий етап роботи над дипломним проектом

Цей етап починається з вибору теми дипломного проекту, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям. Разом із науковим керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою дипломного проекту є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Треба знати, що об'єкт дослідження – це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта). Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих людиною (суб'єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина – у вигляді суспільної корисності; друга – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

· вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

· всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

· обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

· експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

· розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо п архівними) джерелами з теми дипломного проекту. З метою повного виявлення ідеї необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, книжні та статейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань.

2.3. Робота над текстом дипломного проекту

Готуючись до викладення тексту дипломного проекту, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ — окрему частину цього питання.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетування та експерименту, аналізом конкретного практичного досвіду. Треба уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення.

Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випливати з іншого.

2.4. Складання плану дипломного проекту

Складання плану дипломного проекту – важливий і відповідальний етап її виконання.

План повинен відображати сутність обраної теми, напрямок її дослідження, охоплювати ключові питання теми, бути чітким і логічно-послідовним.

У плані відображається специфіка обраного напрямку дослідження, але структура дипломного проекту зі спеціальності " Дизайн", здебільшого, подібна. Не слід перевантажувати план великою кількістю питань. Оптимальною кількістю є 5-6 розділів, взаємопов'язаних між собою, які дозволяють повністю розкрити тему дипломного проекту.

Попередній план роботи складається студентом наоснові його теоретичних знань та уявлення про предмет дослідження. Потім він доповнюється і уточнюється в процесі роботи з джерелами інформації. Самостійно складений студентом план обговорюється з науковим керівником, у разі необхідності коректується й після цього затверджується. Шляхом систематизації та обробки матеріалів з кожної позиції плану, відбувається формування тексту дипломного проекту.

Зразок плану дипломного проекту наведено у додатку В методичних вказівок.

Основою для складання ретельно продуманого плану дипломного проекту є вивчення літературних, інформаційно-документальних, нормативно - довідкових джерел, а також необхідність висвітлення обов'язкових питань щодо ергономічного обґрунтування, порівняння з аналогами тощо.

2.5. Збір та обробка практичного матеріалу

Практичним матеріалом для виконання дипломного проекту є інформація, надана викладачем, дані про предмет дослідження: схеми, ескізи, фотографії, обмірні дані, ергономічні показники, на базі яких розробляється тема дипломного проекту, та техніко-технічна і технологічна документація. Кількість та обсяг необхідного практичного матеріалу визначається характером обраної теми.

Фактична технічно-виробнича інформація збирається у структурних підрозділах підприємства (організації, установи) – планово-технічному відділі, відділі охорони праці, технологічному відділі, в цехах, на дільницях і робочих місцях тощо.

Джерелами необхідної фактичної інформації можуть бути технічна, технологічна документація, виробничі, облікові та інші документи, технічні та виробничі звіти тощо.

Підчас збору практичного матеріалу необхідно враховувати основні вимоги, що пред'являються до інформації: повнота та вірогідність. Повнота полягає в тому, що студент повинен повністю охопити властивості предмету дослідження, розглянути всі сторони проблеми. Вірогідність інформації пов'язана із необхідністю отримання в результаті дослідження обґрунтованих і правильних висновків та внесенням конкретних пропозицій.

Процес безпосереднього написання дипломного проекту включає групування, обробку та систематизацію зібраного матеріалу. На цьому етапі уточнюється структура дипломного проекту та підбирається ілюстративний і табличний матеріал. Після цього пишеться чорновий варіант роботи, який піддається літературній обробці та редагуванню. Виклад всіх розділів роботи повинен бути логічним та послідовним. Необхідно стежити за тим, щоб у роботі не було протиріч між її окремими положеннями.

Дипломний проект рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника.

Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між параграфами та главами, чи весь текст " працює" на головну ідею дипломного проекту. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті.

Доцільно відкласти текст і повернутися до нього через деякий час, щоб подивитися на роботу очима сторонньої особи. У цей період, коли тема вивчена та викладена, з'являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми – неодмінна умова поліпшення структури і змісту роботи.

Чернетку дипломного проекту треба писати на окремих аркушах паперу з однієї сторони з полями (приблизно шириною 3-4 см) чітко і розбірливо. Недотримання такої вимоги ускладнює внесення автором необхідних змін до тексту, які можна зробити на полях або на зворотному боці аркуша. Тут же можуть бути зроблені зауваження або пропозиції керівником роботи. Бажано не відкладати оформлення чорнового варіанта роботи на останні дні встановленого терміну. Завдання студента – якомога раніше подати чернетку керівникові. Вважається нормою, коли дипломний проект переробляється кілька разів.

Після прочитання науковим керівником чорнового варіанту пояснювальної записки студент, враховуючи зауваження керівника, оформлює завершену роботу відповідно до наступних вимог та оформлює графічну частину.

3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Структура роботи зумовлюється послідовністю висвітлення поставлених у ній завдань і містить вступ, основну частину, висновки. У кінці роботи наводиться список використаних джерел і додатки. Окремо на планшетах 500x700 мм виконують оформлення графічної частини (кількість планшетів 6), яка здається разом з запискою та макетом.

3.1. Титульний аркуш роботи

Титульний аркуш дипломного проекту оформлюються згідно зразку, наведеного у додатку Б. На титульному аркуші завершеної та прошитої пояснювальної записки до дипломного проекту повинні стояти підписи студента-дипломника, керівника дипломного проекту, відповідального за нормоконтроль та завідуючого кафедрою. Дипломний проект не допускається до захисту, якщо на титульному аркуші відсутній хоча б один підпис.

3.2. Завдання до дипломного проекту

Завдання до дипломного проекту заповнюється студентом-дипломником разом з керівником дипломної роботи після затвердження теми дипломного проекту наказом ректора (додаток Г). Заповнене завдання затверджується завідувачем кафедри.

Завдання є частиною дипломної роботи та включається до загальної нумерації сторінок (2 та 3 сторінки) дипломної роботи.

Усі пункти завдання повинні бути ретельно заповнені наступним чином:

- в пункті 1 зазначається повне найменування теми відповідно до наказу ректора, дата і номер наказу;

- в пункті 2 – дата завершення роботи студентом;

- в пункті 3 – вихідні дані по проектуванню;

- в пункті 4 – короткий перелік питань, що підлягають розробленню по кожному з розділів дипломної роботи;

- в пункті 5 – найменування графічних матеріалів з усіх розділів роботи;

Зміни змісту пунктів 4 і 5 у процесі проектування допускаються лише у виняткових випадках при погодженні з випусковою кафедрою, якщо при цьому підвищиться якість дипломної роботи або для цього маються інші поважні причини.

- в пункті 6 зазначаються прізвища й ініціали консультантів з окремих розділів дипломної роботи згідно з наказом ректора. До подання завдання на затвердження завідувачу кафедри воно повинно бути погоджене з кожним консультантом, що засвідчується їх підписами в пункті 6.

- в пункті 7 зазначається дата одержання студентом завдання.

При видачі завдання керівник дипломного проекту роз'яснює весь комплекс робіт з теми, визначає орієнтовно обсяг і зміст кожного розділу, дає методичні вказівки щодо збору вихідних даних, рекомендації з використання спеціальної літератури і т.д.

3.3. Реферат

Реферат повинен бути коротким і змістовним.

У рефераті відображаються наступні відомості:

- відомості про об’єм роботи, кількість розділів роботи, кількість таблиць, ілюстрацій, додатків, літературних джерел по списку використаних джерел;

- мета роботи;

- об’єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- методи дослідження, апаратура;

- результати та їх новизна;

- значимість роботи та висновки;

- область використання та рекомендації по використанню результатів роботи;

- перелік ключових слів.

Об’єм реферату повинен бути не більше 500 слів. Текст реферату повинен розміщуватися на одній сторінці.

Перелік ключових слів включає від 5 до 15 слів або словосполучень, надрукованих заголовними буквами в називному відмінку, через кому, в одну або декілька строк. В кінці крапка не ставиться.

Приклад написання ключових слів:

ІНТЕР’ЄР, ЕРГОНОМІКА, КЛАСИЧНИЙ СТИЛЬ, ВІТАЛЬНЯ, АНАЛОГ, ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗОНИ, КОЛЬОРОВЕ РІШЕННЯ

3.4. Зміст

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. (додаток В).

3.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, маловідомі скорочення, символи і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, а справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі специфічна термінологія, скорочення, символи і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

3.6. Вступ

Розкриває сутність і стан розглянутого питання (задачі) та його значущість, обґрунтування доцільності роботи. У вступі подають загальну характеристику роботи в такій послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу стану розглянутого питання (задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми.

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта дослідження. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження…”, “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою дипломної (курсової) роботи і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується в роботі. Формулювання завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки описання їх вирішення і буде складати зміст роботи. Зазвичай завдання визначають у формі перерахунку (вивчити…, описати…, встановити…, виявити… і т.ін.).

Гіпотеза. Формулюють гіпотезудослідження. Гіпотеза – спрямовуюча наукова ідея, що потребує подальшої перевірки з точки зору якісних характеристик. Гіпотеза – це науково-обґрунтоване припущення про факт, що знаходиться за межами безпосереднього спостереження або про закономірні зв'язки і закономірний порядок явищ, не перевірені науковими методами. Гіпотеза повинна бути такою, що перевіряється; володіти певною передбаченістю; не повинна бути логічно суперечливою.

Необхідність розробки гіпотези полягає в тому, що, по-перше, неможливо здійснювати дослідження, не маючи певної цілі та методів її досягнення; по-друге, передбачення розв'язку дає уявлення про достатність матеріалу, що є в наявності у дослідника, чи його недостатність.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності вибору саме цих методів.

В дослідженнях можуть використовуватись наступні методи:

- спостереження – це систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта;

- порівняння – це процес встановлення подібності та відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об’єктам;

- вимірювання – це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру;

- експеримент – це такий метод вивчення об’єкта, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості;

- абстрагування – відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв’язків, відношень предметів і виділення декількох рис, котрі цікавлять дослідника;

- аналіз та синтез. Аналіз - метод пізнання, який дає змогу поділяти предмети дослідження на складові частини. Синтез, навпаки, припускає з’єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле;

- індукція та дедукція. Дедукція як метод пізнання полягає у використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ. Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів класу робиться висновок стосовно класу в цілому;

- моделювання – метод, котрий ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, замінюють об’єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього. Моделі поділяють на матеріальні та ідеальні. Матеріальні моделі втілюються у певному матеріалі – дереві, металі, склі і т.ін. Ідеальні моделі фіксуються в таких наочних елементах, як креслення, рисунок, схема, комп’ютерна програма тощо. Метод моделювання має таку структуру: постановка завдання; створення або вибір моделі; дослідження моделі, перенесення знань з моделі на оригінал;

- ідеалізація - це конструювання подумки об’єктів, які не існують насправді або практично не здійсненні;

- формалізація – метод вивчення різноманітних об’єктів шляхом відображення їхньої структури у знаковій формі за допомогою штучних мов;

- аксіоматичний метод – метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші виводяться з них відповідно до певних логічних правил;

- історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків, закономірностей і суперечностей;

- бесіда, опитування, анкетування.

Практичне значення одержаних результатів. В роботі, що має теоретичне значення, подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. В роботі, що має прикладне значення, надати відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. За наявності, дати відомості про впровадження результатів дослідження (назви організацій, реквізити відповідних документів) (додаток З).