Приклад. 4.8. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Кольорові асоціації:

а) вагові:

1) легкі;

2) важкі;

3) повітряні;

б) температурні.

4.8. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Посилання в тексті роботи на слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…у працях [1-7]…”.

При цитуванні текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення і перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Кожна цитата супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні слід бути гранично точним у викладенні думок автора і давати відповідні посилання на джерело.

4.9. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщається після висновку. У перелік літератури вносяться лише ті матеріали, що були використані при виконанні роботи.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків цілком без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.д. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Приклади оформлення бібліографічного запису в списку джерел, що наводяться в пояснювальній записці, подані в додатку Е.

Джерела можна розміщувати одним з таких способів: у порядку появи посилань у тексті, за абеткою прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

4.10. Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово ”Додаток ___” і велика літера, що означає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка, наприклад: А.2 – другий розділ додатку А. Ілюстрації, таблиці і формули нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д.1.

При використанні посилань на додатки у тексті роботи у круглих дужках вказують назву додатку або ту його частину на котру посилаються. Наприклад: «(додаток А)» або «(рис. А.2)».

5. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Дипломний проект друкується та подається в Державну екзаменаційну комісію (ДЕК), з рецензією провідного спеціаліста чи практичного працівника та відгуком наукового керівника.

Захист дипломного проекту проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою, в присутності комісії у складі керівника та двох-трьох членів кафедри. Захист дипломного проекту відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії та регламентується " Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах".

Захист дипломних проектів може проводитись як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, якщо тема для них має науково-теоретичний або практичний інтерес або у разі виконання роботи на їх базі.

До захисту дипломних проектів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до захисту дипломного проекту, подаються в державну комісію деканом факультету.

Державній комісії перед захистом дипломних проектів декан факультету подає такі документи:

- зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик, державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних проектів);

- пояснювальну записку з відгуком керівника дипломного проекту;

- рецензія на дипломний проект на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра відповідної кваліфікації і профілю.

Склад рецензентів затверджується деканатом факультету за поданням завідувача випускної кафедри.

Державній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи: друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування; макети, таблиці, діаграми виробів, схеми тощо.

Члени комісії заздалегідь знайомляться зі змістом роботи. На захист можуть бути запрошені керівники підприємств, організацій, установ, на замовлення яких було здійснено дослідження.

Процедура захисту включає:

- доповідь студента про зміст роботи, в якій слід розкрити такі важливі питання, як обґрунтування актуальності теми дослідження, мета, завдання, об'єкт дослідження; що вдалося з'ясувати, довести; якими методиками це досягнуто; з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі виконання роботи; основні положення про авторське рішення та його доцільність тощо. Під час захисту дипломної роботи студент повинен пояснити виконані ним графічні зображення. Доповідь не повинна перевищувати 10 хвилин;

- запитання до автора;

- відповіді студента на запитання членів комісії та інших осіб, присутніх на захисті;

- оголошення відгуку наукового керівника та рецензії;

- рішення комісії про оцінку роботи.

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу ЕСТS.

Під час захисту дипломного проекту студент зобов'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також у виступах на захисті. Захист дипломного проекту фіксується у протоколі ДЕК.

Результати захисту дипломного проекту визначаються оцінками " відмінно", " добре", " задовільно" і " незадовільно" з урахуванням якості виконання всіх частин роботи та рівня їх захисту. Оцінка з дипломного проекту виставляється на закритому засіданні ДЕК і оголошується її головою студенту і всім випускникам на відкритому засіданні. При визначенні оцінки слід зважати на якість роботи, рівень наукової та практичної підготовки студента.

Захист дипломний проектів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менш як половини її складу.

Студент, який на захисті дипломного проекту отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

Коли захист дипломного проекту визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Студент, який не захистив дипломний проект, допускається до повторного захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студентам, які не захистили дипломний проект з поважної причини (документально підтвердженої ректором вищого навчального закладу, може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії з захисту дипломних проектів, але не більше одного року.

Студенти, які виявили особливі здібності до наукової творчості, захистили дипломний проект на " відмінно", мають публікації, є переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, можуть бути рекомендовані державною комісією до вступу в аспірантуру.

Кращі роботи можна рекомендувати на конкурси студентських робіт, а також до друку в студентських збірниках. Дипломні проекти подаються на конкурси, коли вони являють собою розробки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані а них результати опубліковані, впроваджені в практику або в навчальний процес. При цьому учасниками конкурсу можуть бути студенти поточного навчального року або ті, хто закінчив ВНЗ у поточному навчальному році.

Захищені дипломні проекти здаються на випускаючу кафедру. Зберігаються дипломні проекти в архіві або бібліотеці ВНЗ протягом 5 років. За необхідності дипломні проекти можуть надсилатися до іншої бібліотеки, установи, закладу за їх замовленням для впровадження в практику висновків і рекомендацій студентів.

Основне завдання захисту дипломного проекту – це розкриття засвоєних знань через володіння методами збору інформації, узагальнення практичного матеріалу, вміння представляти авторські пропозиції, само презентація випускника як спеціаліста з даної спеціальності.

6. КЕРІВНИЦТВО ДИПЛОМНИМ ПРОЕКТОМ ТА ЙОГО РЕЦЕНЗУВАННЯ І НОРМОКОНТРОЛЬ

6.1. Керівництво дипломним проектом

Керівництво дипломними проектами доручають кваліфікованим викладачам вузу та провідним спеціалістам галузі.

Обов'язки наукового керівника дипломного проекту:

1) надавати допомогу у виборі теми, розробці плану (змісту) дипломного проекту, доборі літератури, методології та методів дослідження та ін.;

2) затвердити план-графік підготовки роботи;

3) аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження;

4) визначати поетапні терміни виконання роботи;

5) контролювати виконання дипломного проекту;

6) доповідати на засіданні кафедри про виконання та за вершення роботи;

7) забезпечити відповідну якість оформлення роботи відповідно вимогам ДСТУ та навчального закладу;

8) дати відгук на роботу.

Виконавець дипломного проекту повинен отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та рецензію відпровідного спеціаліста або працівника закладу, де проводився експеримент чи вивчався практичний досвід.

Консультанти з відповідних питань призначаються з професорсько-викладацького складу університету, а також з числа кваліфікованих фахівців підприємств і організацій.

Консультант зобов'язаний направляти роботу студента при розробленні основних проектних рішень з відповідних розділів або питань роботи, регулярно фіксувати ступінь готовності цього розділу і за необхідності інформувати керівника роботи і випускову кафедру. Консультант визначає лише загальний напрямок роботи з відповідного розділу дипломної роботи, допомагає з'ясувати питання, що не може вирішити дипломник. Консультації не повинні перетворюватися в спільну роботу студента і викладача над роботою.

З відповідних питань дипломної роботи студенти мають право консультуватися у будь-якого викладача і фахівців інших підприємств і організацій.

Керівник і консультанти дипломної роботи несуть відповідальність лише за прийняті в роботі принципові, основні рішення й установки.

6.2. Порядок надання відгуку на дипломний проект

Відгук наукового керівника дипломного проекту пишеться (друкується) у довільній формі. У ньому визначають:

- актуальність теми;

- ступінь наукового і практичного значення роботи;

- рівень підготовки студента до виконання професійних обов'язків;

- ступінь самостійності у виконанні дипломного проекту;

- новизну поставлених питань та оригінальність їх вирішення;

- вміння використовувати літературу;

- ступінь оволодіння методами дослідження;

- повноту та якість розробки теми;

- логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладення матеріалу;

- можливість практичного застосування дипломного проекту або окремих її частин;

- висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що ставляться перед дипломними проектами.

6.3. Рецензування дипломного проекту

Дипломний проект, допущений до захисту, направляється кафедрою на рецензування. Підбір рецензентів здійснюється випусковою кафедрою з числа викладачів і наукових співробітників інших вузів, висококваліфікованих фахівців підприємств і організацій, що мають відповідну вищу освіту.

Рецензент подає на випускову кафедру письмову рецензію у термін, що зазначений у направленні, але не менше ніж за 10 днів до захисту роботи. У рецензії повинно бути відбито:

- відповідність виконаної роботи завданню на дипломне проектування, правильність поставлення питання, актуальність теми;

- використання останніх досягнень науково – технічного прогресу;

- відповідність обсягу виконаної роботи вимогам, поставленим до дипломних робіт;

- оригінальність, новизна й обґрунтованість проектних рішень;

- можливість практичного використання отриманих результатів;

- якість і старанність розроблення й оформлення роботи, уміння грамотно і логічно викладати свої думки;

- спірні і слабкі сторони проектних рішень, недоліки і недогляди роботи.

Завершується рецензія загальними висновками, оцінкою роботи і думкою про можливості присвоєння дипломникові певної кваліфікації. Підпис рецензента повинен бути завірений в організації, де він працює.

Дипломник має право ознайомитися з рецензією і підготувати відповідь на зауваження, що містяться в ній. Внесення будь-яких виправлень у дипломну роботу після рецензії не допускається.

Далі дипломна робота із рецензією направляється в ДЕК.

Безпосередньо перед захистом роботи студент зобов'язаний перевірити наявність підписів на кресленнях і в пояснювальній записці, правильність оформлення титульного аркуша роботи, правильність оформлення документів, що подаються в ДЕК (характеристики, відгук керівника, рецензії, довідку про впровадження результатів дослідження й ін.).

6.4. Нормоконтроль

Нормоконтролеру дипломних проектів представляється пояснювальна записка і графічна частина. Основна мета нормоконтролю дипломних проектів – підвищення якості підготовки спеціалістів з профілю підготовки випускаючої кафедри.

Основні обов’язки нормоконтролера:

- перевірка в дипломних проектах (робіт) дотримання норм і вимог, установлених в стандартній і другій нормативно-технічній документації;

- перевірка правильності оформлення пояснювальної записки;

- перевірка в розроблених об’єктах дипломного проектування високого рівня стандартизації, уніфікації і типізації обладнання на основі типових проектів і проектних рішень;

- установлення відповідності дипломного проекту (роботи) індивідуальному завданню на дипломне проектування;

- перевірка зовнішнього вигляду проектної документації на акуратність;

- проведення аналізу виявлених при нормоконтролі помилок;

- інформування дипломників і керівників дипломних проектів про виявлені помилки.

При перевірці дипломних проектів перевіряються:

- відповідність позначень установленій системі позначень конструкторських документів;

- комплектність документації;

- правильність виконання основних надписів;

- правильність застосованих скорочених слів;

- наявність і правильність посилань на стандарти;

- правильність оформлення таблиць, схем, ілюстрацій, додатків;

- відповідність одиниць вимірювання ДСТУ 8417-81 Метрологія. Одиниці фізичних величин;

- відповідність стандартів до текстових конструкторських документів (ДСТУ 2.105-79, ДСТУ 2.106-68);

- відповідальність показників і розрахункових величин нормативним даним;

- відповідність виконання креслень вимогам стандарту ДСТУ на форматі, масштаби, зображення (види, розміри, перерізи), конструкторських документів;

Нормоконтроль являється останнім етапом розробки документації дипломного проекту і здійснюється перед його попереднім захистом на кафедрі перед робочою комісією.