Основна частина

3.7.1. Аналіз аналогів і прототипів

Головним для дизайнерів є підвищення якості середовища, в якому мешкають люди. Саме дизайнер займається пошуками нових форм предметного середовища, поєднуючи творчість художника та конструктора. Творча робота в кожній галузі проектування ґрунтується на використанні певних матеріалів і технологічних методів їх обробки та з'єднання. Головним завданням дизайнера є вміння використовувати певні матеріали через конкретну ідею.

Щоб в дипломному проекті вибрати матеріал для виготовлення відповідних деталей, або декоративного оздоблення, потрібно в процесі проведення конструктивно-технологічного аналізу описати властивості матеріалів, які використовуються в аналогах та прототипах, залежність цих властивостей від структури та методів обробки. Для успішного підбору матеріалів для дипломного проекту, а також для подальшої інженерної діяльності студенти дизайнери мають бути добре обізнані в цих важливих питаннях.

С точки зору функціонально-ергономічного аналізу у підрозділі необхідно проаналізувати аналоги на предмет виконання функцій, закладених при його проектуванні. У випадку, коли аналізується інтер’єр, потрібно звернути увагу на поділ приміщення на функціональні зони. В ергономічній частині цього підрозділу аналізується відповідність середовища антропометричним показникам людини і створення комфортних умов для праці і відпочинку, а саме:

- Відобразити відповідність середовища (машини) можливостям та особливостям сприйняття, пам'яті, мислення людини з керування (СЛТС).

- Відобразити відповідність СЛТС зоровим, слуховим, відчуттям та ін. можливостями, які визначають відповідність СЛТС силовим, швидкісним, енергетичним можливостям та особливостям людини.

- Відобразити ті ергономічні вимоги, які визначають відповідність СЛТС силовим, швидкісним, енергетичним можливостям та особливостям людини.

- Відобразити відповідність на об'єкті що вивчається (робочому місці) нормальних метеорологічних умов мікроклімату (освітлення, вентиляції, температури та ін.)

- Відобразити відповідності об'єкта (робоче місце), що розглядаємо розмірам та формам тіла працюючої (відпочиваючої) людини, рухомих частин тіла, забезпечити раціональну зручність пози, правильність осанки, оптимальну хватку рукоятки, максимальні та оптимальні робочі зони рук та ніг, а також інших частин тіла.

В розділі відображаються недоліки й переваги вибраних аналогів, ставляться задачі по ергономічному удосконаленню прийнятого конструктивного рішення та виробничого середовища, до якого відноситься тема проекту. Студент повинен знати марки та розшифровувати склад матеріалів, які використовує в своїх розробках.

Базові значення параметрів беруться із спеціальної літератури з обов'язковим посиланням.

Художньо-естетичні властивості характеризують здатність проектного рішення виражати у цілісно-організованій формі громадську цінність при ефективному художньо-технічному рішенні, яке виражається в таких показниках як:

· образна виразність;

· оригінальність;

· раціональність форми (виразність стильового рішення, виявленість у формі функцій);

· відповідність естетично значимої форми конструктивному рішенню, використаним матеріалам, технології виготовлення та обробки;

· цілісність композиції;

· організованість об'ємно-просторова структура;

· тектонічність;

· пластичність;

· упорядкованість та виразність графічних елементів;

· колорит та декоративність;

· досконалість виробничого виконання та стабільність товарного виду об'єкту, що проектується.

Аналіз естетичних властивостей будується на основі виявлення ролі окремих художніх та композиційних засобів у формуванні естетичної цінності виробу. Можливі різні підходи та методи проведення такого аналізу, це: аналіз естетичної значимості формоутворюючих ознак, які визначають естетичні переваги та недоліки виробів.

При написанні цього розділу студент повинен володіти не тільки спеціальними знаннями, але й мати розвинене відчуття краси. Об'єднання у цілісному аналізі двох видів ознак із виявленням їх ролі у розкритті загальної художньої задумки та досягненням композиційної цілісності форми дозволяє студентові скласти досить повну уяву про естетичну вартість виробу.

При написанні цього продукту обов'язково потрібно посилання на ілюстративний матеріал, який групується в додатку до пояснювальної записки.

3.7.2. Основні вимоги до проектного рішення

Після повного вивчення інформаційних матеріалів про аналоги й підбору прототипів слід приступати до розробки проектних ескізів. При цьому студент повинен провести комплексний аналіз проектної ситуації, вміти формулювати принципи побудови авторського проектного рішення.

У процесі виконання роботи студент повинен показати вміння використовувати нормативні вимоги до планувальних та конструктивних рішень, обґрунтувати своє кольорово-фактурне рішення та вибір освітлення.

В цьому розділі доцільно провести порівняльний аналіз авторського рішення з нормативними вимогами та кращими зразками вітчизняних і закордонних проектів.

3.7.3. Маркетинговий аналіз

Цей розділ має бути присвячений аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду проектування аналогів. Він включає питання з функціонально-ергономічного аналізу, конструктивно-технологічного та естетичного аналізу. Слід зважати при цьому на існуючі нормативи естетики, ергономіки у порівнянні з існуючими прикладами. Особливу увагу потрібно звертати на відведену їм роль. Теоретичні положення повинні супроводжуватися практичним обґрунтуванням.

Як підсумок до даного розділу, повинно бути наведено обґрунтування властивостей обраного прототипу. Обов'язково слід проаналізувати його соціальне значення.

Приблизна структура цього розділу наведено у додатку Ж.

3.7.4. Аналіз та обґрунтування авторського рішення

У цьому розділі потрібно на основі аналізу аналогів і прототипів, основних вимоги до проектного рішення та маркетингового аналізу описати своє авторське рішення, обґрунтувати запропоновану конструкцію або стиль та застосовані матеріали. При необхідності показати властивості застосованих матеріалів та технологічні особливості їх використання.

Зміст цього розділу – розвиток та поглиблення затвердженої проектної ідеї. Кінцева мета – остаточне виконання всіх вимог, що ставляться до проекту. В цьому розділі важливо показати головний композиційний задум, щоб за деталями не втратити цілого. Особливу увагу потрібно звернути на всебічну координацію різних якостей об'єкта проектування: естетичних, функціональних, ергономічних, конструктивних, технологічних та ін.

В тексті пояснювальної записки описується склад композиційних елементів, їх призначення, матеріали та технологія виготовлення. Для створення повної уяви про запропоноване рішення виконуються компонувальні схеми із указуванням специфікації, а при необхідності наводиться загальний вид, ортогональні проекції, компонувальні, ергономічні та технологічні схеми.

Художньо-конструкційне обґрунтування прийнятого рішення визначається описанням об'ємно-просторової структури, компоновки, композиційного зв'язку окремих елементів, зон та цілісної взаємодії.

Художньо-конструктивне рішення оздоблення об'єкта, що проектується, повинно включати коротке обґрунтування варіантів оздоблення та вибору матеріалів, які утворюють кольорово-фактурне рішення, дані про матеріали та покриття, а також відомості про способи виготовлення елементів, що розробляються.

3.7.5. Економічні розрахунки проекту

В цьому розділі потрібно розрахувати витрати на впровадження проекту в життя, при цьому обов’язковим є посилання на джерела інформації та період за який беруться ціни.

У випадку, коли розробляється промисловий виріб, що може бути використаний у серійному виробництві, у розділі необхідно розрахувати рентабельність та термін окупності проекту. Приблизна структура розділу наведена у додатку И.

3.7.6. Охорона праці

" Охорона праці" є обов'язковим розділом дипломного проекту. Обсяг розділу 10 - 12 сторінок рукописного тексту.

Змістом розділу є аналіз умов праці на обраному робочому місці (виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і порівняння їх з діючими нормативами, а також розробка заходів, націлених на утворення умов праці, що відповідають вимогам усіх норм і стандартів з охорони праці).

З виявлених небезпечних та шкідливих факторів виділяються один-два найбільш несприятливих, щодо яких розробляються детальні заходи з охорони праці та робляться необхідні інженерні розрахунки (розрахункова частина).

Зміст розділу:

Вступ

У вступі студенту необхідно висвітлити роль охорони праці для сучасного виробництва та довести необхідність розробки заходів з охорони праці у дипломному проекті. Вказати, яке робоче місце обрано для аналізу умов праці, на якому підприємстві воно знаходиться. Обсяг вступу - 0, 5 стор.

Окремим параграфом цей пункт у змісті не виділяється.

1. Аналіз умов праці

1.1 Організація робочого місця

Виявлення та аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів слід починати з аналізу дотримання вимог, встановлених санітарними правилами і нормами [1-3] для виробничих приміщень та робочих місць.

Для цього необхідно вказати геометричні розміри приміщення та кількість робочих місць у ньому. Згідно з характером роботи, що виконується, вибрати норми за площею та об'ємом приміщення, що наведено для одного робочого місця, та порівняти їх з фактичними значеннями.

1.2 Мікроклімат виробничих приміщень

Згідно з ДСТ [4, 5, 6] визначаються категорія важкості робіт, що виконуються в приміщенні цеху, лабораторії, ОЦ, та період року. Складається таблиця санітарних норм параметрів мікроклімату, які порівнюються з фактичними даними.

1.3. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у виробничому приміщенні, лабораторії, ОЦ (наприклад, пайка ручними електропаяльниками з використанням олов'яно - свинцевих припоїв типу ПОС). Проводиться санітарна характеристика кожної шкідливої речовини - клас небезпечності, МДК, біологічна дія на організм людини [5] (можливо, у вигляді таблиці). Порівнюється фактичний вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони (дані інструментальних вимірювань, взяти на переддипломній практиці або розрахунок [4, 7, 8]) з допустимими концентраціями.

1.4. Освітлення

Вказуються види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні. Згідно з нормами [3, 9] вказуються норми освітлення робочих місць, які порівнюються з фактичними даними (розрахунок за [7, 10]).

1.5. Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Вказуються джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку (УЗК), інфразвуку (ІФЗ). За [10, 11] згідно з типом виробничого приміщення наводяться норми за спектральним та загальним рівнем шуму (вібрації, УЗК, ІФЗ [11-24]). Наводяться їх фактичні (розрахункові) значення [7-25]. Проводиться їх порівняння.

1.6. Виробничі випромінювання

До виробничих випромінювань відносяться:

- випромінювання оптичного діапазону - ультрафіолетові (УФВ), лазерні (ЛВ), інфрачервоні (ІЧВ);

- електромагнітні випромінювання (ЕМВ) НЧ, ВЧ, УВЧ, НВЧ діапазонів; іонізуючі випромінювання.

У даному параграфі слід вказати види та джерела виробничих випромінювань на робочому місці, згідно з нормативними документами [26...33]. Навести норми по кожному виду випромінювань, які порівнюються з їх фактичними значеннями.

Для приміщень з відеотерміналами та ПЕОМ порівнюються фактичні і допустимі норми ЕМВ [3, 34]. Крім цього довільна електронно-променева трубка є джерелом рентгенівського випромінювання, що не використовується. Тому при аналізі умов праці на робочих місцях операторів, інженерів, що працюють з відеотерміналами, згідно з [26, 27] наводяться допустимі норми рентгенівського випромінювання.