Теоретичні відомості. Тема:«Організаційна структура INTERNET

Практична робота №17

Тема: «Організаційна структура INTERNET. Використання пошукових серверів»

Теоретичні відомості

Інтернет (Internet у перекладі – міжмережне з’єднання)– це об’єднання багатьох мереж, що забезпечує поширення інформаційних потоків по всій земній кулі.

Комп’ютери, які працюють у мережі Інтернет, називають вузлами, або хостами. Серед них є такі, що надають послуги іншим комп’ютерам – сервери. Комп’ютери, які надсилають і складають запити до серверів, називають клієнтами.

Комп’ютери в мережі Інтернет обмінюються інформацією за однаковими правилами, які називають протоколом передавання даних TCP/IP (TCP/IP – основний транспортний протокол передавання даних в мережі Інтернет). Протокол TCP поділяє інформацію на окремі порції – пакети, кожному з яких надає номер для правильного відновлення інформації під час одержання. IP – додає до кожного пакету службову інформацією з адресами відправників і одержувачів, забезпечуючи доставку всіх пакетів одержувачу.

Провайдер – це організації або приватні особи, які надають послуги Інтернету клієнтам. До основних послуг провайдера належить:

- доступ до інформаційних ресурсів Інтернету;

- надання адреси електронної пошти;

- Виділення необхідного простору на своєму вузлі для Web.

З’єднання з провайдером може відбуватися різними способами: телефонна лінія, супутниковий зв’язок, через кабельні та домашні мережі.

1. Способи підключення:

ü Комутоване підключення через телефонну лінії (Dial-Up). Це один із найрозповсюдженіших способів підключення. Встановлення зв’язку і передавання даних здійснюють за допомогою модема. Після відключення з’єднання з провайдером зв'язок з Інтернетом розривається. Стан, коли комп’ютер підключений до Інтернету, наз. онлайновим режимом; весь інший час він працює автономно, в офлайновому режимі. Макс. шв. невисока – не більше 56 кбіт/с, і тому такий спосіб доступу є найдешевшим, у разі його використання під час роботи в Інтернеті телефонна лінія буде зайнята.

ü Цифрова абонентська лінія (Digital Subscriber Line, xDSL, варіанти ADSL, IDSL, RADSL). Ця технологія також пов’язана з використанням телефонних ліній, однак забезпечує значно вищу швидкість передавання даних – до 8 Мбіт/с. Ще однією її перевагою є те, що телефонна лінія під час підключення залишається вільною. Такі лінії наз. ще виділеними.

ü Цифрова мережа з комплекними послугами (Integrated Services Digital Network, ISDN). Це мережа, що забезпечує цифрове підключення з використанням стандартних телефонних ліній зі швидкістю передавання даних до 128 кбіт/с. Мережа ISDN може працювати і швидше, однак не через телефонні лінії, а через спеціальні коаксіальні та оптоволоконні кабелі.

Кабельна мережа. Підключитися до Інтернету можна за допомогою мереж кабельного телебачення та спеціального кабельного модема. У такому з’єднанні швидкість передавання даних може бути величезною – до 30 Мбіт/с, але для більшості абонентів провайдери забезпечують швидкість порядку1 Мбіт/с. Ця технологія дуже популярна завдяки простоті підключення і невеликій вартості обладнання. Послугу надають оператори кабельного телебачення.

ü Радіоканал. У цьому випадку на даху будинку ставлять антену, яку через спеціальне обладнання з’єднують із комп’ютером або локальною мережею. Шв. передавання даних – 10 Мбіт/с. Недолік – дороге обладнання.

ü Супутниковий Інтернет. Для його експлуатації потрібний спеціальний супутниковий модем і антена, яка направлена на супутник провайдера.

Доступ через мережу стільникового зв’язку (GPRS, CDMA). Шв. 144кбіт/с, але на практиці менша. Роль модема відіграє звичайний мобільний телефон, або спеціалізований портативний пристрій. Недоліки: висока вартість одиниці інформації та залежність якості з’єднання від району, де перебуває користувач. Основні служби Інтернету.

Доступ до даних та їхнє передавання між клієнтом і сервером регламентується правилами (протоколами), які формує так званий «Комітет з інженерних питань Інтернету». В Інтернеті використовують величезну кількість протоколів, які забезпечують функціонування широкого спектра служб, що надаються глобальною мережею. Служби ще наз. послугами, а також сервісами.