Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Це коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц.
|
|
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ
ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ
" техноЕКОЛОГІЯ"
Київ
" Аграрна освіта"
Навчальна дисципліна «Техноекологія»
1. Головною причиною розвитку глобальної екологічної кризи є:
низька екологічна культура людини та її намагання панувати над природою;
негативні кліматичні зміни на планеті під впливом космічних сил;
+технічний прогрес і виснаження природних ресурсів;
вирубування лісів;
демографічний вибух.
2. Зміна лише зовнішньої форми і фізичних властивостей речовин характерна:
+ для фізико-хімічних і механічних процесів;
для хімічних і механічних процесів;
для фізико-хімічних і хімічних процесів;
для хімічних і механічних процесів;
для механічних процесів.
3. Види альтернативної енергетики, які є найперспективнішими для використання в Україні – це:
геотермальна енергетика;
сонячна енергетика;
воднева енергетика;
+біо- та вітроенергетика;
енергія припливів і відпливів.
4. Вторинні енергоресурси – це:
енергоресурси, які за значенням посідають друге місце в регіоні;
+енергія різних видів, яка виділяється побічно під час здійснення технологічних процесів і використання устаткування і не є головною в технології виробництва, але може бути ефективно використана для енергопостачання;
втрати тепла на теплоелектростанціях;
втрати тепла на атомних електростанціях;
втрати тепла у промисловості.
5. Основною характеристикою енергетичного палива є:
доступність;
ціна;
+теплотворна здатність;
агрегатний стан;
кількість утворюваних відходів під час спалювання.
6. Умовне паливо – це паливо, яке:
має умовно низьку температуру загорання;
має умовно низьку теплотворну здатність;
+має теплоту згоряння, що дорівнює 7000 ккал/кг;
має теплоту згоряння, що дорівнює 8000 ккал/кг;
паливо, яке згоряє лише за певних умов у суміші з повітрям.
7. Вид автомобільного палива, який краще змішується з повітрям і повніше згоряє у двигуні – це:
бензин;
дизельне паливо;
біодизельне паливо;
+природний газ;
біогаз.
8. Вид застосовуваного палива, режим роботи двигуна, його технічний стан та умови руху автомобіля впливає:
на повноту згорання палива;
на склад відпрацьованих газів;
на рівномірність згорання палива;
+ на концентрацію забруднювальних речовин у відпрацьованих газах;
на кількість відпрацьованих газів.
9. В атмосферу потрапляє найбільша кількість СО (монооксиду вуглецю) під час роботи автомобільного двигуна внутрішнього згорання за режиму:
+холості оберти;
максимальні оберти;
постійна швидкість;
прискорення від 0 до 40 км/год.;
сповільнення від 0 до 40 км/год.
10. В автомобільному двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільше оксиду вуглецю (за інших однакових умов) під час згорання:
природного газу;
дизельного палива;
+бензину;
біодизельного палива;
біоетанолу.
11. В автомобільному двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільше оксидів сірки (за інших однакових умов) під час згорання:
газу;
+ дизельного палива;
бензину;
біодизельного палива;
біоетанолу.
12. В автомобільному двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільше сажі (за інших однакових умов) під час згорання:
газу;
+ дизельного палива;
бензину;
біодизельного палива;
біоетанолу.
13. Під час роботи автомобільного двигуна внутрішнього згорання в атмосферу можуть викидатися сполуки свинцю під час згорання:
газу;
дизельного палива;
+ бензину;
біодизельного палива;
біоетанолу.
14. Пари сірчаної кислоти в основному потрапляють у атмосферне повітря під час:
руху автотранспортного засобу;
ремонту автотранспортного засобу;
зберігання кислотних акумуляторів;
+обслуговування кислотних акумуляторів;
заряджання лужних акумуляторів.
15. Найменшим джерелом забрудненням атмосфери під час роботи залізничного транспорту є:
вантажно-розвантажувальні роботи;
пиління сипучих матеріалів;
+газо- та електрозварювальні роботи;
фарбувальні роботи;
випаровування летких рідин під час завантажування-розвантажування.
16. Джерела забруднення ґрунту під час роботи залізничного транспорту (вибрати зайве):
+зварювальні роботи;
стічні води;
сухе сміття;
стирання металу із поверхні рейок та коліс і контактної мережі;
фарбувальні роботи.
17. У балансі виробництва електроенергії в Україні переважає:
воднева енергетика;
гідроенергетика;
+атомна енергетика;
теплова енергетика;
відновлювальні джерела енергії.
18. Відновлювальні джерела енергії (вибрати зайве):
гідроенергія;
+природний газ;
вітрова енергія;
геотермальна енергія;
енергія біомаси.
19. Наслідком неповного згорання палива у котельних установках є:
збільшення концентрації СО2 у димових газах;
+збільшення концентрації СО у димових газах;
зменшення витрати палива;
підвищення економічної ефективності роботи котельної установки;
покращання теплового режиму роботи котельної установки.
20. Теплова електрична станція як джерело негативного впливу на довкілля (вказати зайве):
руйнування ґрунтів та просідання рельєфу під час добування палива;
забруднення довкілля вуглекислим газом, сірчистим ангідридом, оксидами азоту;
теплове забруднення водойм у разі скидання підігрітих вод;
+затоплення значних площ сільськогосподарських угідь;
забруднення довкілля важкими металами, радіонуклідами.
21. Будівництво ГЕС впливає на рівень ґрунтових вод на прилеглих до водосховищ територіях таким чином:
не змінює рівня ґрунтових вод на прилеглих до водосховищ територіях;
знижує рівень ґрунтових вод на прилеглих до водосховищ територіях;
+підвищує рівень ґрунтових вод на значних прилеглих до водосховищ територіях;
підвищує рівень ґрунтових вод на безпосередньо прилеглих до водосховищ територіях (0-1 км);
супроводжується заболоченням прилеглої території.
22. Під час роботи АЕС підігріті стічні води:
не утворюються;
утворюються у незначній кількості;
утворюються у об’ємі, близькому до об’єму стічних вод під час роботи ТЕС такої ж потужності;
утворюються у об’ємі, що не значно перевищує об’єм стічних вод під час роботи ТЕС такої ж потужності;
+утворюються у об’ємі, що значно перевищує об’єм стічних вод під час роботи ТЕС такої ж потужності.
23. Найбільшим негативним наслідком лісозаготівельних робіт під час суцільних рубок на великих територіях є:
забруднення атмосферного повітря;
шумове забруднення;
+зміна середовища існування живих організмів;
забруднення ґрунту;
зміна водного режиму на територіях.
24. Найбільшим негативним наслідком лісозаготівельних робіт під час суцільних рубок у гірській місцевості є:
забруднення атмосферного повітря;
шумове забруднення;
+ерозія ґрунту;
забруднення ґрунту;
зміна середовища існування живих організмів.
25. Найбільш екологічно безпечним під час лісозаготівель у гірській місцевості є трелювання лісу з використанням:
колісних трелювальних тракторів;
гусеничних трелювальних тракторів;
+канатно-трелювальних установок;
валочно-пакетувальних машин.
коней.
26. Джерелом надходження в атмосферу формальдегіду є:
+меблеве виробництво, виробництво ДСП, ДШП, ДВП;
деревообробні цехи;
виробництво деревинного борошна, целюлюзно-паперове виробництво;
опоряджувальні цехи;
отримання пари для виробничих потреб.
27. Під час нанесення лакофарбових матеріалів кількість виділення аерозолів буде найменша у разі:
пневматичного способу;
+струменевого обливання;
Гарячого способу;
пневмоелектричного способу;
використання малярної щітки.
28. Під час нанесення лакофарбових матеріалів кількість виділення аерозолів буде найбільша у разі:
струменевого обливання;
гарячого способу;
пневмоелектричного способу;
використання малярної щітки;
+пневматичного способу.
29. Зміну природної структури гірського масиву, рельєфу місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, у тому числі вирубування лісів, деформацію поверхні відносять:
+ до геомеханічних порушень;
до гідрологічних порушень;
до хімічних порушень;
до фізико-механічних порушень;
до геологічних порушень.
30. Зміну запасів, режиму руху, якості та рівня ґрунтових вод, водного режиму ґрунтів, винесення у ріки та водойми шкідливих речовин з надр землі відносять:
до геомеханічних порушень;
до геологічних порушень;
+ до гідрологічних порушень;
до хімічних порушень;
до фізико-механічних порушень.
31. Зміну складу і властивостей атмосфери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фітотоксичних елементів у воді та повітрі відносять:
до геомеханічних порушень;
до гідрологічних порушень;
до геологічних порушень;
+ до хімічних порушень;
до фізико-механічних порушень.
32. З усіх харчових виробництв найбільшими забруднювачами навколишнього середовища є:
+спиртова, цукрова і м’ясна підгалузі промисловості;
цукрова, хлібопекарська промисловості;
виробництво солоду і пива;
молочна, олієжирова промисловості та виробництво дріжджів;
молочна, хлібопекарська промисловості та плодоовочеве виробництво.
33. Рівень забруднення атмосфери від природних джерел:
+з часом незначно коливається відносно середнього рівня;
з часом постійно зростає;
з часом постійно зменшується;
з часом різко зростає;
природні джерела не забруднюють атмосферу.
34. Характеристика небезпечності шкідливої речовини, яка встановлюється для попередження загальнотоксичної, канцерогенної, мутагенної та іншої негативної дії на організм людини називається:
+гранично-допустима концентрація середньодобова (ГДКс.д.);
гранично -опустима концентрація максимальна разова (ГДКм.р.);
гранично -допустима концентрація у робочій зоні (ГДКр.з.);
орієнтовно безпечний рівень вмісту;
всі відповіді не правильні.
35. Характеристика небезпечності шкідливої речовини, яка встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, присмаку та ін.)у разі короткочасної дії атмосферних домішок цієї речовини називається:
гранично -допустима концентрація середньодобова (ГДКс.д.);
+гранично -допустима концентрація максимальна разова (ГДКм.р.);
гранично -допустима концентрація робочої зони (ГДКр.з.);
орієнтовно безпечним рівнем вмісту;
гранично -допустимим викидом.
36. Нормативний розмір санітарно-захисної зони навколо підприємства визначають:
географічним місцем розташування підприємства;
кількістю населення у населеному пункті, де розташоване підприємство;
+технологічними процесами, які супроводжуються шкідливими викидами;
близькістю розташування інших промислових підприємств;
близькістю до підприємства санітарно-курортних зон.
37. Ширина санітарно-захисної зони для підприємств може змінюватись у діапазоні:
0-1000 м;
+50-1000 м.;
100-1000 м;
50-2000 м;
100-2000 м.
38. Орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) – це:
+ концентрація забруднювальної речовини, для якої не встановлена ГДК;
концентрація забруднювальної речовини, яку використовують для орієнтовних технологічних розрахунків;
концентрація забруднювальної речовини, яка може бути встановлена інструментальними методами;
концентрація забруднювальної речовини, яка може бути встановлена балансово-розрахунковими методами;
концентрація забруднювальної речовини, яка на 10% менша за ГДК.
39. Індекс забруднення атмосфери є комплексним показником рівня забруднення атмосфери і для кожного населеного пункту встановлюється на базі пріоритетних домішок:
двох;
трьох;
чотирьох;
+п’яти;
шести.
40. Періодичну інвентаризацію викидів, під якою розуміють систематизацію відомостей про розподіл джерел викидів на території промислового об’єкта, їх кількість та об’єми утворюваних забруднювальних речовин проводять:
щорічно;
один раз на три роки;
один раз на чотири роки;
+один раз на п’ять років;
один раз на шість років.
41.За величиною категорії небезпечності підприємств (КНП) підприємства поділяють:
на дві категорії
на три категорії;
+ на чотири категорії;
на п’ять категорій;
на шість категорій.
42. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) вказує, у скільки разів сумарний рівень забруднення кількома речовинами перевищує ГДК:
аміаку;
діоксиду азоту;
монооксиду вуглецю;
діоксиду вуглецю;
+діоксиду сірки.
43. Вловлювання діоксиду сірки:
зменшує загрозу руйнування озонового шару;
+зменшує загрозу випадання кислотних дощів;
збільшує загрозу випадання кислотних дощів;
зменшує загрозу парникового ефекту;
не зменшує загрози жодної з вказаних проблем.
44. Кількість води, яку необхідно для виробничого процесу і яка встановлена на основі науково обґрунтованого розрахунку або передового досвіду, називають:
+нормою водоспоживання;
питомою нормою водоспоживання;
усередненою нормою водоспоживання;
узагальненою нормою водоспоживання;
усі відповіді не правильні.
45. Не правильне твердження – це:
+ санітарно-захисну зону можна розглядати як резервну територію підприємства;
на території санітарно-захисної зони допускається розміщувати об‘єкти більш низького класу шкідливості, ніж основне виробництво, для якого встановлена ця зона;
на території санітарно-захисної зони допускається розміщувати пожежні депо, гаражі, склади, стоянки транспорту;
на території санітарно-захисної зони допускається розміщувати склади;
всі твердження не правильні.
46.Залежно від характеру і кількості шкідливих речовин, які виділяються, встановлено:
два класи розмірів санітарно-захисних зон;
три класи розмірів санітарно-захисних зон;
чотири класи розмірів санітарно-захисних зон;
+п’ять класів розмірів санітарно-захисних зон;
шість класів розмірів санітарно-захисних зон.
47.Для розрахунку індексу забруднення атмосфери як комплексного показника рівня забруднення атмосфери середні концентрації домішок приводять до концентрації:
+ діоксиду сірки;
діоксиду азоту;
аміаку;
монооксиду вуглецю;
діоксиду вуглецю.
48. Джерелом аеродинамічного шуму під час руху автомобіля є:
динамічні процеси в кривошипно-шатунному механізмі;
динамічні процеси в газорозподільному механізмі;
шум незакріпленого вантажу;
звуковий сигнал;
+процеси випуску відпрацьованих газів.
49. Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин в атмосфері від організованого високого джерела викидів:
не залежить від висоти джерела викиду;
прямо пропорційна висоті викиду;
обернено пропорційна висоті викиду;
+обернено пропорційна квадрату його висоти;
має іншу залежність від висоти.
50. Максимальні разові ГДК встановлюють для тих речовин, наявність яких у атмосферному повітрі може викликати різного роду небажані рефлекторні реакції у людини через подразнення рецепторів органів дихання або слизових оболонок у разі короткочасної дії:
+до 20 хв.;
до 30 хв.;
до 40 хв.;
до 50 хв.;
до 60 хв.
51. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) для кожного населеного пункту розраховують за пріоритетними домішками, кількість яких є:
дві;
три;
чотири;
+п’ять;
шість.
52. Безбарвний газ із різким запахом, важчий за повітря, не горить і не підтримує горіння, за наявності його у повітрі негативно впливає на здоров’я людини та екологічну ситуацію загалом, викликає випадання " кислотних дощів" – це:
монооксид вуглецю;
діоксид вуглецю;
діоксид сірки;
аміак;
діоксид азоту.
53. Буро-червоний газ із характерним запахом, не горить і не підтримує горіння, за наявності його у повітрі негативно впливає на здоров’я людини та екологічну ситуацію загалом, викликає випадання " кислотних
дощів" – це:
аміак;
монооксид вуглецю;
діоксид вуглецю;
діоксид сірки;
+діоксид азоту.
54. Високотоксичний газ, який із гемоглобіном крові утворює стійку сполуку, внаслідок чого гемоглобін втрачає властивість взаємодіяти з киснем та переносити його до клітин організму, не відноситься до газів, які викликають випадання " кислотних дощів" – це:
+монооксид вуглецю;
діоксид вуглецю;
діоксид сірки;
діоксид азоту;
хлор.
55. До матеріальних забруднень відносять:
радіоактивне випромінювання;
+механічне забруднення;
+хімічне забруднення;
+біологічне забруднення;
акустичне забруднення.
56. До енергетичних (параметричних) забруднень відносять:
хімічне забруднення;
+теплове забруднення;
+електромагнітне випромінювання;
біологічне забруднення;
+акустичне забруднення.
57. До енергетичних (параметричних) забруднень не відносять:
акустичне забруднення;
+біологічне забруднення;
теплове забруднення
+хімічне забруднення;
електромагнітне випромінювання.
58. Кислотні дощі утворюються в основному у разі потрапляння в атмосферу:
монооксиду вуглецю;
озону;
+оксидів азоту;
+оксидів сірки;
природного газу та аміаку.
59. Джерелами антропогенних забруднень аерозолями є:
підприємства харчової промисловості;
+теплоелектростанції;
+відвали збагачувальних фабрик;
+цементні заводи;
нафтопереробні заводи.
60. Співвідношення між ГДКс.д., ГДКм.р. та ГДКр.з. можуть бути:
+ГДКс.д. < ГДКм.р.;
ГДКм.р. < ГДКр.з.;
ГДКс.д. > ГДКр.з.;
+ГДКс.д. < ГДКр.з.;
+ГДКр.з > ГДКс.д..
61. За умови взаємного підсилення впливу двох або більшої кількості речовин, які забруднюють атмосферне повітря, у разі якого сумарний ефект їхнього взаємного впливу перевищує суму ефектів, що виникають у разі ізольованої дії кожної з цих речовин окремо, їх безрозмірна сумарна концентрація не може задовольняти умови:
+ с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn = 1;
+с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn = 1, 2;
+с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn = 1, 5;
с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn < 0, 9;
с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn < 1.
62. Властивості води, які не належать до органолептичних:
температура;
запах;
+твердість;
прозорість;
+водневий показник рН.
63. Властивості води, які не належать до органолептичних:
температура;
запах;
+твердість;
+концентрація азотовмісних речовин;
прозорість.
64. Властивості води, які не належать до органолептичних:
+концентрація хлоридів;
кольоровість;
каламутність;
+водневий показник рН;
запах;
65. Властивості води, які належать до органолептичних:
+ кольоровість;
концентрація сульфатів;
концентрація нітратів;
концентрація хлоридів;
+запах.
66. Неправильними нерівностями, якщо наявні у суміші речовини володіють неповним ефектом сумації негативної дії, є:
+с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn ≤ 1;
с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn > 1;
+с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn ≤ 0, 8;
+с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn ≤ 0, 9;
+с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn ≤ 0, 7.
67. Неправильними нерівностями, якщо для одночасно присутніх в атмосфері кількох шкідливих речовин характерна сумація їх дії, є:
с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn ≤ 1;
+с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn > 1;
+ с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn ≥ 1;
+с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn < 1;
+ с1/ГДК1 + с2/ГДК1 +... + сn/ГДКn < 0, 8.
68. Технологічним і енергетичним ядром шостого технологічного укладу будуть:
використання електродвигунів;
автомобілебудування і хімічна промисловість;
інформаційні і комунікаційні технології;
+нанотехнології;
+ генна інженерія.
69. Сполуки, які є шкідливими компонентами відпрацьованих газів дизельних двигунів внутрішнього згорання – це:
+оксид вуглецю;
+оксиди азоту;
свинець;
+сажа;
+бенз(а)пірен.
70. Сполуки, які є шкідливими компонентами відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання – це:
+оксид вуглецю;
азот;
пари води;
+вуглеводні
+бенз(а)пірен.
71. Сполуки сірки не є характерними домішками для таких видів автомобільного палива:
+бензин;
дизельне паливо;
+біодизельне паливо;
+біоетанол;
+газ.
72. Найбільша кількість вуглеводнів викидається в повітря за режимів роботи двигуна внутрішнього згорання:
+холості оберти;
постійна швидкість 90 км/год.;
+постійна швидкість 130 км/год.;
+прискорення від 0 до 40 км/год.;
+сповільнення від 40 до 0 км/год.
73. Платиновий каталізатор, який використовують у процесі виробництва якісного бензину та очищення відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання, “отруюється ”:
сполуками фосфору;
сполуками азоту;
сполуками хлору;
+сполуками сірки;
+сполуками арсену.
74. У двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільша кількість монооксиду вуглецю під час згорання одиниці маси такого виду палива:
дизельне паливо;
+бензин неетильований;
+бензин етильований;
біоетанол;
біодизельне паливо.
75. Недоцільно використовувати рослинну продукцію, яка вирощується у придорожній зоні таким чином:
+спалювати;
+вживати в їжу;
+використовувати як корм тваринам;
використовувати у якості технічної сировини;
всі відповіді правильні.
76. Джерела забруднення атмосферного повітря під час роботи залізничного транспорту:
+випаровування речовин із цистерн під час їх розвантаження та завантаження;
+пиління сипучих матеріалів під час їх навантаження, розвантаження та перевезення у відкритих вагонах;
зношення колісних пар та рейок;
прибирання територій залізничних вокзалів;
газо- та електрозварювальні роботи у разі ремонту рухомого складу.
77. Джерелами штучного електромагнітного поля на залізничному транспорті є:
+контактні лінії;
+трансформаторні підстанції;
паросилове господарство депо;
+електровози;
тепловози;
78. Власний видобуток паливних ресурсів в Україні переважає над їх імпортом – це:
+вугілля;
газ;
+біоетанол;
нафта;
+біопаливо.
79. Найбільш негативно впливають на навколишнє природне середовище види палива:
природний газ;
+вугілля;
+торф;
нафта;
+горючі сланці.
80. Найбільшу теплоту згорання мають види палива:
+природний газ;
+кам’яне вугілля;
буре вугілля
+нафта;
горючі сланці.
81. Найнижчу теплоту згорання мають види палива:
природний газ;
+торф;
+буре вугілля
нафта;
+горючі сланці.
82. Водосховища, з точки зору їх комплексного використання, позитивно характеризує:
необхідність перекачування вод річок, які впадають у водосховища;
зміна гідрологічного стану прилеглих територій;
+вироблення електроенергії;
+покращання водопостачання населених пунктів і підприємств;
+створення умов для розвитку рекреації.
83. Негативно характеризує водосховища з точки зору їх комплексного використання:
+затоплення значних площ заплавних земель, знищення сухопутних екосистем;
+евтрофікація водойми, застійні явища;
створення умов для розвитку рекреації;
+необхідність перекачування вод річок, які впадають у водосховища;
створення умов для надійного водопостачання посушливих регіонів України.
84. Негативний вплив лісозаготівель на рослинність проявляється:
у зміні породного складу на території лісозаготівель у майбутньому;
+в ушкодженні інших дерев;
+ у генетичній ерозія порід;
+ у порушенні екологічних зв’язків між деревними порода в екосистемі;
у зміні гідрологічних умов.
85. Основні продукти лісозаготівель у хвойних лісах – це:
+ділова деревина;
+технологічна тріска;
+дрова;
живиця (смола).
хвойна мука.
86. До побічних продуктів використання лісу відносять:
дрова;
+живиця (смола);
+лікарські рослини;
+гриби та ягоди;
технологічна тріска.
87. Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревним пилом на деревообробних підприємствах:
виготовлення фанери;
сушильні камери;
+цехи механічної обробки деревини;
+виробництво деревинно-стружкових плит;
склади готової продукції.
88. Забруднювальні речовини – формальдегід, пари розчинників і розріджувачів, анілін, азот, уайт-спірит, скипидар, аміак, деревний та лакофарбовий пил – не характерні:
для лісозаготівельних робіт;
+ для виробництва деревного борошна;
+ для целюлозно-паперового виробництва;
для меблевого виробництва;
+ для паросилового господарства деревообробних підприємств.
89. Із території підприємства відводять стічні води:
технічні води;
води з пожежних басейнів та резервуарів;
+виробничі стічні води;
+побутові стічні води;
+атмосферні стічні води (опади).
90. Стічні води, що належать до агресивних, мають:
рН = 6, 5-7, 0;
рН = 6, 0-6, 5;
рН = 6, 5-8, 0;
+рН менше 6;
+рН більше 8;
91. Види підприємств промисловості будівельних матеріалів, які тяжіють до районів споживання:
+виробництво будівельних розчинів;
цементні виробництва;
+виробництво бетонів;
виробництво сухих будівельних сумішей;
виробництво цегли.
92. Виробництво залізобетонних будівельних конструкцій пов’язане з виділенням:
+пилу;
двоокису вуглецю;
+зварювального аерозолю;
теплового забруднення водних об’єктів;
важких металів;
93. До геомеханічного порушення відносять:
+пошкодженість поверхні ґрунту;
зменшення водопроникності ґрунту;
збільшення поверхневого стоку;
+ущільнення ґрунту;
знищення підросту;
94. Залізничний транспорт порівняно з автомобільним транспортом значно менше впливає на стан атмосферного повітря, тому що:
+менше питоме (на одиницю маси вантажу) споживання палива;
більше питоме (на одиницю маси вантажу) споживання палива;
більш екологічно чисте паливо;
+широке використання електровозів;
+забезпечення герметизації процесу розвантаження вагонів та цистерн.
95. Технологічні води, що дуже забруднені органічними речовинами (органічними кислотами, альдегідами, кетонами тощо), характерні:
виробництва спирту;
+ для м‘ясного виробництва;
+ для виробництва тваринних жирів
для виробництва цукру;
+ для виробництва рослинних жирів.
96. Газоподібні викиди із значним вмістом кислот, альдегідів, спиртів характерні:
+ для м’ясопереробних виробництв;
для виробництва молочних продуктів;
+ для олієжирових виробництв;
для плодоовочевого виробництва;
+в для иробництва спирту.
97. Наслідками використання важкої техніки під час геолого-розвідувальних робіт є:
+ущільнення ґрунту;
забруднення підземних та поверхневих вод;
зміна гідрологічного режиму на прилеглих територіях.
+створення шумового забруднення навколишнього середовища;
+знищення рослинного покриву.
98. Наслідками використання важкої техніки на сільськогосподарських роботах є:
+ущільнення ґрунту;
забруднення підземних та поверхневих вод;
+створення умов для водної ерозії ґрунту;
+створення шумового забруднення навколишнього середовища;
знищення рослинного покриву.
99. Випадання " кислотних дощів" пов’язане з потраплянням у атмосферу:
+оксидів сірки;
вуглекислого газу;
монооксиду вуглецю;
+оксидів азоту;
природного газу.
100. Озоноруйнувальними газами є:
+фреон;
вуглекислий газ;
оксиди азоту;
+хлор;
природний газ.
101. Парниковими газами є:
оксид сірки;
+вуглекислий газ;
монооксид вуглецю;
оксид азоту;
+природний газ.
102. Основними газами, що входять до складу незабрудненого атмосферного повітря, є:
+кисень;
+азот;
аміак;
метан;
+аргон.
103. Людина сприймає як шум акустичні невпорядковані звукові коливання повітря різної фізичної природи з частотою:
1-4 Гц;
+100-1000 Гц;
+1000-10000 Гц;
+10000-20000 Гц;
20000-30000 Гц.
104. Вплив відкритих гірничих розробок на екологічні системи характеризують:
+порушення режиму та скиду підземних вод;
+порушення грунтово-рослинного покриву на великих територіях;
осідання і провали на земній поверхні;
забруднення водоймищ від водної ерозії териконів;
+шумове забруднення довкілля.
105. Техногенний вплив розробок родовищ корисних копалин підземним способом на екологічні системи характеризують:
+порушення режиму та скиду підземних вод;
порушення грунтово-рослинного покриву на великих територіях;
+осідання і провали на земній поверхні;
+забруднення водоймищ від водної ерозії териконів;
шумове забруднення довкілля.
106. Під час механічного оброблення металів виділяються забруднювальні речовини:
формальдегід;
зварювальний аерозоль;
+металічний пил;
+абразивний пил;
+тумани мастил та емульсій.
107. З території підприємства відводять:
оборотні води;
+виробничі стічні води;
+побутові стічні води;
+атмосферні опади;
всі відповіді правильні.
108. Основними видами продукції целюлозно-паперової промисловості є:
+целюлоза;
сульфатне мило;
каніфоль;
+картон;
+папір.
109.Технологічним і енергетичним ядром шостого технологічного укладу будуть інформаційні і комунікаційні технології:
так;
+ні.
110. Технологічним і енергетичним ядром п’ятого технологічного укладу є інформаційні і комунікаційні технології:
+так;
ні.
111. Технологічним і енергетичним ядром шостого технологічного укладу будуть нанотехнології і генна інженерія:
+так;
ні.
112. Виробничий процес є частиною технологічного процесу:
так;
+ні.
113. Механічні і хімічні процеси викликають зміни хімічного складу і внутрішньої будови речовини:
так;
+ні.
114. Висока концентрація є перевагою більшості відновлювальних енергетичних ресурсів:
так;
+ні.
115. Велика швидкість протікання процесу є перевагою гомогенного каталізу:
+так;
ні.
116. Невелика швидкість протікання процесу є перевагою гетерогенного каталізу:
так;
+ні.
117. Електрохімічні процеси лежать в основі роботи електричного двигуна:
так;
+ні.
118. Токсичні леткі сполуки (альдегіди, кетони, ефіри, діацетил, сивушні масла, бутиловий, ізоаміловий та інші спирти) утворюються під час виробництва солоду і пива:
так;
+ні.
119. Поступальний, органічно взаємопов'язаний розвиток науки і техніки, що зумовлює еволюційні зміни в межах технологічного способу виробництва, а опосередковано – зміни організаційно-економічних відносин та господарського механізму, всієї сукупності суспільних відносин (соціальних, політичних, правових та ін.), називають:
+науково-технічним прогресом.;
науково-технічною революцією;
екологічною безпекою;
коеволюцією.
120. Перетворення у техніці і технології на основі наукових відкриттів, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи, особистісних і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил, називають:
науково-технічним прогресом;
+науково-технічною революцією;
коеволюцією;
екологічною безпекою.
121. Сукупність дій, пов'язаних з прогнозуванням, науково-технічними і конструкторськими розробками, проектуванням, транспортуванням і зберіганням сировини, виготовленням проміжної (напівпродукції) та готової продукції, її випробуванням, пакуванням, обліком та зберіганням, ремонтом обладнання тощо, називають
+виробничим процесом;
технологічним процесом;
технологічною операцією;
техногенезом.
122. Послідовний набір операцій, в ході кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями, називають:
+технологічним процесом;
технологічною операцією;
техногенезом;
виробничим процесом.
Це сукупність виробничих процесів, науково-технічних і професійних знань, методів, засобів виробництва, нової техніки, які забезпечують перетворення природної речовини в продукти промислового і побутового використання.
+технологія;
технологічна операція;
техногенез;
технологічний процес.
124. Сукупність методів і способів використання біологічних агентів людиною в техніці та промисловому виробництві для отримання необхідних продуктів називають:
+біотехнологією;
екотехнологією;
безвідходним виробництвом;
маловідходним виробництвом.
125. Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та ускладнення взаємин між людиною та природою, що пов'язано з невідповідністю виробничих сил та виробничих відносин у людському суспільстві ресурсним можливостям біосфери, називають:
+екологічна криза;
екологічна катастрофа;
екологічна аварія;
техногенна аварія.
126. Пряме чи опосередковане надходження до атмосфери будь-якої речовини у такій кількості, яка впливає на якість і склад повітря, завдає шкоди людям, живій і неживій природі, екосистемам, будівельним матеріалам, усьому навколишньому середовищу, називають:
+забрудненням атмосфери;
загазованістю;
забрудненням населених місць;
задимленням населених місць.
127. Розповсюдження забруднювальних речовин з повітряними і водними потоками на великі відстані за межі кордонів країн, на яких знаходяться джерела забруднення, називають:
+транскордонним;
міждержавним;
міжнародним;
глобальним.
128. Вміст шкідливих речовин в одиниці об’єму (повітря, води), маси (ґрунту), які у разі дії впродовж певного проміжку часу не впливають на здоров’я людини і не спричинюють несприятливих наслідків для її нащадків – це:
ГДВ;
ГДС;
ОБРВ;
+ГДК.
129. Кількість шкідливих речовин, що викидається в повітря за одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів повітря на межі санітарної зони не перевищувала ГДК – це:
+ГДВ;
ГДС;
ОБРВ;
ГДК.
130. Територію навколо потенційно небезпечного підприємства, у межах якої заборонено проживання населення і ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюють проектною документацією за узгодженням із органами державного регулювання безпеки відповідно до державних нормативних документів, називають:
+санітарно-захисною зоною;
зоною санітарної охорони;
природоохоронною зоною;
рекреаційною зоною.
131. Внесення у навколишнє середовище або виникнення у ньому нових, зазвичай не характерних хімічних і біологічних речовин, агентів (або внесення у надлишковій кількості будь-яких уже відомих речовин), яке призводить до негативних наслідків для людей чи природних екосистем, називають:
інтродукцією;
+забрудненням;
нормою забруднення;
антропогенним навантаженням.
132. ___________________ спричиняє появу в природі (як правило у результаті антропогенної діяльності) нових різновидів живих організмів, патогенів та збудників хвороб, а також спровоковане людиною катастрофічне розмноження окремих видів (наприклад, внаслідок необґрунтованої інтродукції, порушень карантину тощо).
+біологічне забруднення;
антропогенне забруднення;
забруднення навколишнього середовища;
біотичний кругообіг речовин.
133. Забруднення, пов’язане зі зміною температурно-енергетичних, хвильових і радіаційних параметрів зовнішнього середовища, називають:
+фізичним;
хімічним;
біологічним;
механічним.
Це акустичні невпорядковані звукові коливання повітря різної фізичної природи, що характеризуються випадковими змінами частоти, амплітуди, тривалості, що сприймається органами слуху людини як небажані сигнали.
ультразвук;
інфразвук;
звук;
+шум.
це коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц.
Ультразвук;
звук;
+інфразвук;
шум.
136. Вид технічних коливань в техніці (машинах, механізмах, конструкціях), одна із форм фізичногозабруднення навколишнього середовища – це::
+вібрація;
автоколивання;
демпферування;
техноколивання.
Називають один із видів забруднення, який викликається дією іонізуючого випромінювання, джерелами якого можуть бути пристрої, що генерують такі випромінювання (наприклад, рентгенівське обладнання, телевізор та ін.), або деякі хімічні речовини.
електромагнітним;
іонізаційним;
+радіаційним;
хімічним.
138. Підвищення біологічної продуктивності водойм у результаті нагромадження у воді біогенних речовин називають:
нітрифікацією;
фосфатизацією;
+евтрофікацією;
біотехнологією.