Організаційно-комерційні

Рис.9.1Функції товарних бірж.

Доцільність функціонування товарних бірж в умовах ринкової економіки визначається виконуваними функціями (рис. 9.1). Їх можна розділити на дві великі групи:

1) функції товарних бірж як форми організованого товарного ринку;

2) організаційно-комерційні функції товарних бірж як організаторів оптового ринку.

Функції товарних бірж як однієї з форм організованого товарного ринку включають:

1. Забезпечення концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Завдяки розміщенню товарних бірж в великих промислових та торгових центрах, досягається залучення до біржових операцій великої кількості оптовиків-покупців та продавців певних товарів. Концентрація попиту та пропозиції дозволяє виявити реальну збалансованість товарних ринків та, використовуючи механізм ринкового ціноутворення, спрямувати ресурси на забезпечення суспільства дефіцитними товарами або обмежити випуск товарів в міру насичення ними ринку.

2. Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів. Виконання цієї функції дозволяє впорядкувати оптовий товарообіг, сформувати ефективні канали розподілу та просування товарів від виробників до споживачів, мінімізувати пов`язані з цим витрати.

3. Формування ринкових цін. Механізм біржового ціноутворення дозволяє визначити співвідношення попиту та пропозиції на даний конкретний момент, врахувати умови поставки та оплати товарів та інші чинники. Він також забезпечує умови для максимального врахування економічних інтересів суб`єктів біржової торгівлі. Тому товарну біржу об`єктивно вважають інструментом формування ринкової ціни, яка використовується більшістю суб`єктів товарного ринку.

4. Боротьба з монополізмом на товарних ринках. Товарна біржа сприяє створенню умов для пожвавлення дії різних форм цінової конкуренції. Залучення до біржової торгівлі зростаючої кількості продавців, відкритість біржових торгів, вільна конкуренція сторін в процесі торгів, позбавляють підґрунтя для прояву монополістичних та олігополістичних тенденцій на товарних ринках.

5. Кваліфіковане посередництво між оптовими продавцями та покупцями товарів. Біржові посередники, які здійснюють біржову торгівлю, характеризуються глибоким знанням ринку товарів, на яких вони спеціалізуються. Вони добре орієнтуються в умовах реалізації та закупівлі товарів, змінах стану поточної біржової кон`юнктури та можуть оперативно встановити контакти між покупцями та продавцями. Біржове посередництво сприяє прискоренню товарного та грошового обігу, збільшенню пропозиції товарів, що користуються попитом, мінімізації витрат, пов`язаних з здійсненням товарного обігу.

6. Зближення покупців та продавців у просторі та часі. Біржова торгівля не має обмежень для продавців чи покупців за територіальною чи відомчою ознакою, вона сприяє формуванню ефективних горизонтальних міжрегіональних зв`язків. Завдяки чіткому дотриманню строків та правил проведення біржових торгів, поєднанню різних форм біржових операцій вирішуються не тільки поточні проблеми учасників торгів, але й створюються умови для їх плідної співпраці в майбутньому.

7. Мінімізація комерційних та фінансових ризиків. Однією з ключових функцій біржової діяльності є надання гарантій виконання укладених на біржі угод, підвищення надійності їх реалізації. Відпрацьований на біржах механізм страхування цінового ризику дозволяє суттєво знизити комерційний та фінансовий ризики продавців та покупців, особливо в умовах нестабільної економічної та біржової кон`юнктури.

8. Забезпечення суб`єктів відповідних товарних ринків ціновою і комерційною інформацією. Результати регулярних біржових торгів дозволяють забезпечити інформацією про рівень цін на ті чи інші товари, стан попиту і пропозиції, зміни кон`юнктури ринку всіх суб`єктів як біржового так і не біржового ринку. Ця інформація має відкритий характер і використовується не тільки суб`єктами господарювання, але й органами державної виконавчої влади.

Крім функцій, спрямованих на безпосереднє здійснення біржової торгівлі, в діяльності товарної біржі значне місце займають організаційно-комерційні функції. До таких функцій відноситься діяльність товарної біржі по формуванню єдиних та зрозумілих для учасників правил торгівлі на товарній біржі, формулюванню чітких та обов`язкових вимог до біржових товарів, що виставляються на торги. До цих функцій товарної біржі також входять:

- стандартизація якісних, кількісних та інших параметрів конкретних біржових товарів, що дозволяє організовувати торгівлю ними за стандартизованим описом якості без пред`явлення при укладанні угоди не тільки партії товару, але і його зразків;

- стандартизація біржових контрактів, яка не тільки спрощує та прискорює процес укладання та оформлення угод, але й полегшує їх виконання;

- арбітраж суб`єктів біржової торгівлі. Його здійснення допомагає забезпечити захист майнових прав і законних інтересів учасників біржових операцій та виконання договірних зобов`язань, а також підвищити ефективність укладених угод;

- надання послуг клієнтам по укладенню та виконанню угод. Включає інформаційне та консультативне обслуговування і надання транспортно-експедиторських, складських та інших послуг, пов`язаних з процесом виконання угод і рухом товарів;

- забезпечення якісного розрахункового обслуговування. Цю функцію виконують розрахункові палати товарних бірж. Вони здійснюють розрахунки за укладеними угодами, займаються отриманням грошових застав, проводять клірингові операції. Розрахункові палати, крім проведення розрахунків за угодами, відповідають за збір і збереження маржі, підготовку і поширення інформаційних звітів про стан товарних ринків;

- поповнення національних та регіональних бюджетів. Товарна біржа та її члени є платниками податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що наповнюють прибуткову частину відповідних бюджетів.

Мобільне реагування товарних бірж на зміну кон`юнктури товарного ринку за рахунок своєчасного укладання угод купівлі-продажу реального товару дає змогу досягнути збалансованості попиту і пропозиції на ринку. Товар прямує туди, де виникають потреба і вигідніші умови купівлі-продажу. Товарні біржі працюють як динамічні, чутливі до попиту споживачів системи. У їхній діяльності бере участь велика кількість суб`єктів господарювання, торговців, метою яких є збільшення обсягів продаж та отримання високих прибутків. Що більша кількість людей зайнята в господарсько-торговельній діяльності, тим вищі доходи держави, то активніше стимулюється і стабільніше здійснюється виробництво.

Роль товарних бірж в ринковій економіці важко переоцінити, тому що:

- на товарних біржах формуються “базові” ціни на матеріально-сировинні ресурси, які є основою визначення товаровиробниками-споживачами обсягів витрат на виробництво готової продукції (товарів);

- у процесі купівлі-продажу на біржах формуються комерційні зв`язки по купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення та для подальшого перепродажу;

- на біржах акумулюється і балансується попит і пропозиція на найважливіші групи товарів.

9.2. Види бірж та правові засади їх діяльності в Україні

Товарна біржа, в класичному розумінні, являється однією із форм організованого ринку де відбувається оптова торгівля масовими якісно однорідними та взаємозамінними сировинними і продовольчими товарами.

З організаційного боку – це добре обладнане “ринкове місце”, що надається учасникам біржового торгу.

В економічному трактуванні – це організований в певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому укладаються угоди купівлі-продажу товарів за зразками та стандартами і контрактів на їх поставку в майбутньому за цінами, що офіційно встановлені на основі попиту і пропозиції.

В юридичному аспекті – це організація, що об`єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають відповідні права і обов`язки.

Закон України “Про товарну біржу” від 10.12.1991 р. №1956-ХІІ визначив, що “товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій”.

Історія розвитку біржової діяльності свідчить, що перші біржі були виключно товарними і їхнє значення полягало в тому, що вони створили умови для переходу від базарної торгівлі “з рук в руки” до купівлі за зразками, описами, через замовлення.

Швидке зростання обсягів суспільного виробництва, ускладнення структури товарного обігу та торговельно-економічних зв`язків обумовили диверсифікацію біржової діяльності, появу великої різноманітності видів бірж.

Для характеристики діяльності бірж їх класифікують за такими основними ознаками: видом біржового товару; організаційно-правовою формою біржі; формою участі в біржових торгах; регіоном дії; об`єктом біржового торгу та ін. (рис. 9.2). Найбільш поширеним в світовій практиці є поділ бірж за видом біржового товару на товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржі праці.

Товарна біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами з стандартизованими вимогами щодо його якості і кількості, умов та термінів поставки.

Фондова біржа спеціалізується на організації укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних, що випускаються урядом, місцевими органами влади, господарськими товариствами та приватними підприємствами. Головною метою функціонування та розвитку фондових бірж є залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення стабільного зростання суспільного виробництва.

Валютна біржа – це постійно діючий центр з проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів, номінованих у валюті. На неї покладено підготовку пропозицій до Національного банку України про встановлення єдиного валютного курсу та функції валютного контролю.

Фрахтова біржа представляє організований ринок фрахтованих суден, де концентрується вся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, про умови угод фрахтування тощо.

Біржа праці представляє організацію, яка надає посередницькі послуги на ринку праці з приводу здійснення роботодавцями та найманими працівниками угод купівлі-продажу робочої сили, займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу, вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.

За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства або як товариства з обмеженою відповідальністю.

За формою участі в біржових торгах розрізняють відкриті (публічні) та закриті біржі:

- в біржових торгах відкритих (публічних) бірж мають право брати участь, окрім її членів, також і відвідувачі торгів (постійні і разові);

- в закритих біржах укладання біржових угод здійснюється тільки членами даної біржі, або уповноваженими брокерами.

За регіоном дії виділяють:

- міжнародні, на яких операції здійснюються представниками різних країн. Котировки цін на таких біржах являють собою світові ціни на товари, що реалізуються на них.

Рис. 9.2. Основні види бірж.

Міжнародні товарні біржі забезпечують: обслуговування конкретно діючого світового товарного ринку, залучення до біржових операцій контрагентів з різних країн світу; вільний переказ прибутків, які отримують контрагенти з біржових операцій; проведення арбітражних операцій, тобто спекулятивних угод для отримання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн;

- національні біржі забезпечують здійснення біржових операцій в межах однієї країни;

- міжрегіональні біржі регіоном своєї дії мають декілька адміністративно-територіальних формувань;

- регіональні надають можливість здійснювати біржові операції суб`єктам господарювання певного регіону (області, великого міста тощо).

За об`єктами біржових торгів виділяють біржі, які спеціалізуються на обслуговуванні ринків певних груп біржових товарів: сировинних ресурсів, фінансових ресурсів, нерухомості тощо.

За даними Держкомстату України на початок 2001 р. в Україні зареєстровано 386 бірж, з них універсальних – 97; товарних і товарно-сировинних – 157; агропромислових – 31; фондових та їх філії – 27; інших – 74.

Приведені дані свідчать, що найбільша питому вага в загальній кількості бірж приходиться на товарні біржі. Окрім загальної класифікації товарні біржі доцільно додатково типізувати за такими ознаками: за широтою асортименту товарів, що реалізуються на біржах; за типом біржових угод, що укладаються на біржах; за технологією проведення торгів (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Типізація товарних бірж.

За широтою асортименту товарів, що реалізуються га товарних біржах, виділяють:

- вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (сира нафта, кава, пшениця тощо);

- спеціалізовані, де об`єктом біржових торгів є однотипні групи товарів (кольорові метали, пушнина, нафта і нафтопродукти, зерно тощо);

- універсальні, на яких торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів (сільськогосподарські товари, паливно-енергетичні ресурси, дорогоцінні метали тощо).

За типом біржових угод виділяють такі види товарних бірж:

- реального товару, де здійснюється купівлі-продаж реального товару, який є в наявності або буде виготовлений у визначений термін;

- ф`ючерсні, де ведеться торгівля не реальними товарами, а ф`ючерсними контрактами. В них зафіксовані права і зобов`язання сторін щодо стандартного товару, який постачатиметься в майбутньому за цінами, що визначаються на момент укладання угоди;

- опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;

- комплексні, на яких укладаються всі види угод – від спотових на реальний товар до опціонних.

За технологією біржового торгу розрізняють:

- товарні біржі з простою формою біржового аукціону (англійський, голландський);

- товарні біржі із заочним або “натемну” аукціоном;

- товарні біржі з подвійним (безперервним) біржовим аукціоном.

Біржова торгівля зароджувалась у формі простого аукціону за типом англійського. Продавці до початку біржових торгів подають свої заявки на продаж, які зводяться в інформаційні бюлетені. Під час аукціону за наявності конкуренції покупців ціна послідовно зростає крок за кроком (розмір кроку встановлюється до початку торгів), поки не залишиться один покупець, і товар продається за найвищою ціною пропозиції. При голландському аукціоні торги починаються з максимальної ціни продавця. Маклер, що веде торги, послідовно пропонує меншу. Товар продається першому покупцеві, котрого влаштовує запропонований рівень ціни.

Біржі з формою заочного аукціону (або “натемну”) дозволяють усім покупцям одночасно пропонувати свою ціну за виставлений на продаж товар. Товар дістається тому, хто зробив найвищу пропозицію.

На товарних біржах, де торги відбуваються у формі подвійного аукціону, повинно бути представлено достатньо товару та велика кількість продавців і покупців. Ця форма торгу передбачає конкуренцію між продавцями і покупцями одночасно. Подвійний аукціон – це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Коли пропозиції ціни покупця і продавця збігаються, укладається угода. Різновидом форми подвійного аукціону є безперервний аукціон. За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг – вигукують ціни і відшукують контрагента. Один покупець може укласти угоди з різними продавцями за різними цінами.

Технологія і організація біржової торгівлі на товарних біржах України побудована за типом англійського аукціону.

Розвиток трансформаційних перетворень в економіці України обумовив відродження біржової торгівлі та стрімке зростання кількості зареєстрованих бірж – з 66 у 1992 р. до 386 у 2001 р. Правові основи створення та діяльності товарних бірж були визначені в Законі України “Про товарну біржу”, прийнятого Верховною Радою України 10.12.1991 р. №1956-ХІІ. Основні положення Закону ввійшли до Господарського Кодексу України, затвердженого 16.01.2003 р. №436-IV.

Відповідно до ст. 278 цього Кодексу товарна біржа утворюється спеціально для надання послуг суб`єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій. Кодексом визначено, що “товарна біржа є особливим суб`єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов`язаним з ним торговельним операціям”.

Товарна біржа проходить державну реєстрацію та отримує як суб`єкт господарювання статус юридичної особи. Вона діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. Діє товарна біржа на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Вона не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку.

Основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, їх публічне проведення, застосування вільних (ринкових) цін.

Товарна біржа має право:

встановлювати відповідно до законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов`язковими для всіх учасників торгів;

встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори;

встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

створювати підрозділи біржі таі затверджувати положення про них;

засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

вирішувати інші питання, передбачені законом.

В обов`язки товарної біржі входить:

створення умов для проведення біржової торгівлі;

регулювання біржових операцій;

регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;

надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;

збір, обробка і поширення інформації, пов`язаної з кон`юнктурою ринку.

З метою сприяння розвитку біржової торгівлі створення ефективного законодавства та нормативно-правової бази для здійснення торговельно-біржової діяльності, реалізації прав та інтересів її суб`єктів у квітні 1996 р. створено Національну асоціацію бірж України (НАБУ). Засновниками НАБУ стали 23 найбільші біржі з 18 областей України, які добровільно делегували їй виконання окремих завдань і функцій.

В число основних завдань асоціації входять: сприяння формуванню ринкових відносин; подальший розвиток біржової торгівлі з метою запровадження і вдосконалення діючих технологій, систем науково-технічного обслуговування; розроблення навчальних програм для працівників бірж і брокерів, організація і проведення їх навчання та видача сертифікатів, організація стажування; представництво та реалізація прав і законних інтересів учасників асоціації в органах державної влади та управління, судах, у тому числі іноземних, міжнародних та інших організаціях; підготовка пропозицій щодо уніфікації нормативних документів, які регламентують біржову діяльність, розроблення типових правил торгівлі на товарних біржах та змін і доповнень до них, фінансових механізмів, які забезпечують виконання угод, укладених на біржах-учасниках асоціації; розроблення і надання учасникам асоціації програмних, методичних та інших матеріалів.

Незважаючи на виконану роботу з формування нормативно-правової бази, значна частина діючих на сьогодні законодавчих та нормативно-правових актів не тільки не задовольняє, але й в багатьох питаннях стримує розвиток біржової діяльності. Це зокрема стосується податкового законодавства, а також нормативних документів щодо регламентування діяльності товарних бірж.

9.3. Порядок створення та організація діяльності товарної біржі

Правові умови створення та діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності визначаються Господарським Кодексом України, прийнятими відповідно до нього законами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з чинним законодавством товарна біржа створюється на основі добровільного об`єднання заінтересованих суб`єктів господарювання.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їх обов`язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

Закон забороняє органам державної влади та органам місцевого самоврядування, а також державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів бути засновниками і членами товарної біржі.

Засновники біржі затверджують її статут. У статуті товарної біржі визначається: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею та їх розміри; органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі; права та обов`язки членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення біржі.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається статутом товарної біржі.

Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості “біржового місця”, що визначається виходячи з попиту та пропозиції на “біржове місце”. Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває права власника щодо “біржового місця” і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов`язки засновника.

Зазначений у статуті біржі основний капітал складається з паїв або так званих біржових сертифікатів. Кожний член біржі повинен бути власником принаймі одного сертифіката. Це дає йому право на укладання угод.

Члени товарної біржі мають право самі або через своїх представників:

здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів;

здійснювати всі правочини, що випливають із сплати пайового або вступного внеску;

користуватися всіма послугами біржі;

відкривати брокерські контори.

Член товарної біржі зобов`язаний:

додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов`язань перед третіми особами та біржею;

сплачувати членські внески;

вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.

Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за їх дорученням біржовим комітетом і встановлюється з врахуванням інтересів всіх учасників біржових торгів.

Типова структура товарної біржі зображена на рис. 9.4.

Рис. 9.4. Організаційна структура товарної біржі.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів.

У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює біржовий комітет (рада біржі).

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів товарної біржі. Їх компетенція та повноваження визначаються статутом товарної біржі.

Для управління поточною діяльністю товарної біржі та забезпечення її функцій створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або біржовим комітетом.

Основними функціями загальних зборів членів біржі, як вищого органу управління товарною біржею, являються:

- загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;

- затвердження, внесення змін і доповнень до статуту біржі;

- обрання, заміна голови та членів біржового комітету, членів ревізійної комісії, членів арбітражної комісії;

- призначення і звільнення виконавчого директора;

- розгляд і затвердження правил біржової торгівлі, регламентів, положень та інших рішень, обов`язкових до виконання суб`єктами біржових правовідносин;

- затвердження розміру плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати.

Загальні збори членів біржі затверджують відповідні рішення Біржового комітету та арбітражу, виконують і інші функції, передбачені Статутом.

Біржовий комітет (Рада біржі) формується загальними зборами тільки з членів біржі. Його компетенція та повноваження визначаються статутом біржі.

Управління поточною діяльністю товарної біржі, здійснення біржової діяльності та виконання рішень загальних зборів і біржового комітету покладено на виконавчу дирекцію і відповідні підрозділи.

Важливе місце у діяльності товарної біржі посідає розрахункова палата, основною функцією якої є реєстрація угод та здійснення всіх розрахунків між клієнтами. Розрахункова палата може структурно не входити до складу товарної біржі, а функціонувати як окрема організація, що обслуговує її.

Учасники біржового торгу, укладаючи угоди один з одним, оформлюють їх через розрахункову палату, яка стає третьою стороною за кожним ф`ючерсним чи опціонним контрактом. Продавці і покупці ф`ючерсних контрактів і опціонів не мають між собою фінансових зобов`язань, а відповідають тільки перед розрахунковою палатою. Розрахункова палата як учасник будь-якої угоди бере на себе обов`язок гаранта виконання угоди, збирає комісійні за здійснення угоди, страхові платежі з клієнтів, щодня підраховує залишки коштів на рахунках кожного з них. Крім того, розрахункова палата реєструє закриття угод з боку клієнта, стежить за виконанням ним договірних зобов`язань.

В інституційній структурі товарної біржі важлива роль належить котирувальній комісії, яку очолює один із членів біржового комітету. До складу комісії входять брокери та маклери, які представляють брокерські контори. Котирування цін, тобто фіксація цінової інформації та її публікація здійснюється за результатами кожної біржової сесії після закінчення біржового дня. Котирування біржових цін відображає ціни укладених угод, ціни продавців, ціни покупців, а також ціни н момент відкриття біржі, ціни в середині біржової сесії, ціни на момент закриття біржі.

До функції котирувальної комісії входять:

- складання біржових бюлетенів цін на товари;

- нагляд за своєчасним наданням брокерами, членами та відвідувачами біржі відомостей про укладені за їх участю угоди;

- надання інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни і кон`юнктуру щодо товарів, які не включені в котирування цін;

- надання біржовому комітету пропозицій про зміни або доповнення до порядку котирування чи зміни форми бюлетеня, а також про способи та засоби його публікації.

Завданням арбітражної комісії товарної біржі є вирішення суперечливих питань, які виникають між контрагентами в процесі укладання угод. Вона надає консультаційні послуги з питань, що віднесені до її компетенції, аналізує правову практику діяльності біржі і розробляє пропозиції щодо її вдосконалення.

Експертне бюро здійснює експертизу та надає консультації з техніко-економічних характеристик товарів, якими торгують на біржі. Воно встановлює приблизну вартість товару, визначає якісні характеристики товару, його походження, вид та стан на момент експертизи. На бюро покладено розробку біржових стандартів, типових біржових контрактів.

Комісія з торгової етики розробляє та подає на розгляд біржового комітету етичний кодекс, який визначає основні правила чесної ринкової поведінки членів біржі. Комісія контролює та забезпечує дотримання положень етичного кодексу всіма учасниками біржової діяльності.

Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-господарську діяльність суб`єктів, які бажають стати членами біржі та подає свої висновки і пропозиції керівництву біржі.

Функціональні підрозділи займаються комплексом робіт, пов`язаних з їхньою основною функцією, наприклад, планово-економічний виконує розрахунки кошторису біржі, нараховує заробітну плату, аналізує економічні показники діяльності біржі та напрямки їх поліпшення.

Важливу роль в своєчасному забезпеченні членів біржі достовірною інформацією про кон`юнктуру біржових товарів, умови торгівлі на біржі, статистичними даними про діяльність біржі, біржовими бюлетенями та іншими довідковими матеріалами, відіграють обслуговуючі підрозділи: інформаційно-довідковий відділ, видавничо-статистичний тощо.

У складі товарної біржі можуть функціонувати інші структурні підрозділи; їх склад залежить від широти номенклатури товарів, якими торгують на біржі, обсягів угод, кількості брокерських контор та інших чинників.

Основним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі, є правила біржової торгівлі, які розробляються і затверджуються загальними зборами членів біржі. В правилах визначається предмет біржової торгівлі (товари); час і місце проведення торгів; технологія проведення торгів за відповідним товаром; порядок укладання і оформлення угод купівлі-продажу, порядок розрахунку за ними; заходи з управління ризиками, що можуть виникати на біржовому ринку. В правилах визначаються учасники біржових торгів, які можуть укладати угоди на біржі.

Біржові угоди укладаються в приміщенні біржі в спеціально відведеному місці, яке традиційно називається операційним залом. Для кожного виду товару виділяється, як правило, окремий зал, або в одному великому залі визначаються секції для проведення торгів різними товарами. Місце, де укладається угода, дістало назву біржового кільця “ями” або “піт”. З боків кільця або поруч з “ямою” розташовані приміщення для брокерів, де розміщуються різноманітні засоби зв`язку і комп`ютерна техніка.

Укладання угод на біржі від імені учасника здійснює брокер, який уповноважений укладати угоди на торгах за дорученням учасника.

До зали торгів допускаються:

- безпосередні учасники торгів – брокери, які мають право на укладання угод у залі торгів;

- члени біржового комітету, виконавчої дирекції біржі;

- уповноважені працівники біржі, як відповідають за проведення торгів (біржовий реєстратор, біржовий наглядач, маклер та інші);

- представники Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Мінфіну України та інші особи, передбачені в Правилах.

До зали торгів можуть допускатись також постійні та разові відвідувачі. З них біржа має право стягувати плату за перебування під час торгів у залі. Розмір плати визначається у збірнику тарифів біржі.

Для участі в торгах подається замовлення на купівлю-продаж товарів та інші документи, перелік яких встановлюється правилами біржової торгівлі конкретної товарної біржі.

Учасники торгів на біржі мають право укладати угоди від свого імені та за власний рахунок і від свого імені та за рахунок клієнтів. Розрахунки за угодами між учасниками торгів на біржі здійснюються безпосередньо між ними та біржею.

В правилах чітко регламентовано організацію виконання укладених на біржі угод та застосування санкцій у разі порушення норм однією із сторін.

9.4. Біржові товари

На вітчизняному товарному ринку в обігу знаходиться близько 20 млн. найменувань товарних позицій. Проте, тільки невелика їх частина може бути об`єктами біржової торгівлі на товарних біржах.

До торгівлі на товарній біржі допускаються товари, головною рисою яких є простота і стандартизованість асортименту та якості. В процесі розвитку біржової торгівлі сформувалися чіткі вимоги до біржового товару.

До біржового товару, яким здійснюють торгівлю на товарних біржах, належить не вилучений з обігу товар певного виду і якості, а також стандартний контракт на зазначений товар, допущений до торгів біржею згідно з правилами біржової торгівлі.

Біржовий товар повинен відповідати таким вимогам:

- масовий характер виробництва і споживання, велика кількість виробників і широке коло споживачів;

- стандартність, тобто відповідність встановленим вимогам щодо якості та інших характеристик, передбачених чинним законодавством;

- взаємозамінність в межах певних груп і видів товарів;

- транспортабельність;

- добра збережуваність;

- незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;

- змінність цін під впливом природних, сезонних та інших чинників.

Таким чином, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно і якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, з огляду на високий рівень попиту і пропозиції, ним торгують у великих обсягах, що дозволяє встановити більш реальну ринкову (рівноважну) ціну.

Стандартні біржові контракти, згідно з правилами біржової торгівлі, містять встановлену біржею кількість товару певного сорту, типу, марки (біржова одиниця, партія, лот, які відповідають або місткості транспортних засобів або є традиційними за обсягом та вагою) та регламентують строки його поставки.

Біржовий товар, як правило є сировиною або напівфабрикатом, так як основною класифікаційною ознакою при його виокремленні є те, що він повинен пройти тільки первинну технологічну обробку.

Машинно-технічна продукція, готові до споживання продукти промислового виробництва та товари широкого вжитку не являються об об`єктами біржової торгівлі внаслідок їх різноманітності, швидкої зміни технічних характеристик і високого рівня монополізації їх виробництва і збуту. Вважається, що регулювання обсягів виробництва таких товарів залежить від волі їх виробників, які в зв `язку з цим, можуть істотно впливати на рівень цін.

Товари, за якими здійснюються торги на товарних біржах, об `єднають у п`ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару і 148 – на ф`ючерсних біржах. Основний асортимент цих товарів приведений в табл. 9.1.

Більше двох третин усього товарообороту міжнародних товарних бірж приходиться на торгівлю сільськогосподарською продукцією і сировиною, лісоматеріалами та продовольчими товарами. Основними товарами в цих групах є насіння олійних культур та продукти їх переробки і зернові культури, на сукупну долю яких приходиться понад 60% товарообороту сільськогосподарських товарів, приблизно 18% складає торгівля продовольчими товарами та біля двох відсотків – лісоматеріалами.

Таблиця 9.1. Класифікація біржових товарів на міжнародних товарних біржах

В біржовій торгівлі промисловою сировиною і продукцією більше половини товарообороту припадає на паливно-енергетичні матеріали; дорогоцінні метали складають біля 30% товарообороту, а питома вага кольорових металів становить приблизно 20 відсотків.

Важливою особливістю біржової торгівлі є відсутність самого біржового товару на біржі під час торгів. Так як кількісні та якісні характеристики біржового товару стандартизовані, немає потреби в його пред`явленні.

Тим більш важливим є встановлення вимог до якості біржового товару та контроль за їх дотриманням.

Як відомо, під якістю розуміють сукупність властивостей і характеристик продукції, що дають їй можливість задовольнити обумовлені та передбачені потреби.

Якість товару залежить від властивостей продукції, під якими розуміють сукупність фізичних, хімічних і біологічних особливостей, які виявляються за її створення та використання, а також від відповідності товару функціональним, естетичним, ергономічним, економічним та іншим вимогам. Обумовлені потреби фіксуються у вигляді посилання на відповідні технічні умови або інші нормативно-технічні документи. Вони, як правило, стосуються функціональної придатності, експлуатаційної безпеки та готовності, надійності, ремонтопридатності і т.п. Кожний товар можна характеризувати з погляду його властивостей, якості і показників якості.

Показники якості визначають функціонально-корисні властивості товару, тобто ті, які задовольняють певні потреби покупців. Товар може мати певні корисні властивості, котрі визначаються відповідно до умов його створення чи використання, але не мати високої якості. Тому біржова торгівля ставить жорсткі вимоги до інформації про якість товару. Такими вимогами є повнота інформації, її достовірність, єдність всіх учасників біржової торгівлі в оцінюванні якості товару.

Найповнішу та найдостовірнішу інформацію про якість продукції містить нормативно-технічна документація (стандарти, технічні умови тощо).

Проте досвід показує, що наявність таких документів та посилань на них ще не гарантує задоволення вимог покупців.

Для зниження ризику невиконання біржових угод щодо якості біржі здійснюють експертизу товару. Найбільш поширеною формою експертизи є сертифікація продукції і систем якості на підприємствах-виробниках.

На думку фахівців, найповніше відповідає вимогам покупців продукція, виготовлена на підприємствах, де діє ефективна система забезпечення якості.

Для регулювання процесу перевірки систем якості Міжнародною організацією зі стандартизації (ІСО) було затверджено серію стандартів МС ІСО 9000 – МС ІСО 9004. В Україні ці стандарти віднесено до національних (ДСТУ ІСО 9000-9004) і їх використовують як моделі оцінювання систем забезпечення якості в процесі укладання контрактів купівлі-продажу.

Сертифікація продукції – це процедура, за допомогою якої третя, незалежна від виробника і споживача сторона письмово засвідчує, що продукція відповідає заданим вимогам.

Продукція, яка отримала біржовий сертифікат міжнародної товарної біржі не тільки допускається до біржових торгів, але й має гарантований попит на світових ринках.

Для оцінювання якості біржового товару доцільно використовувати:

- стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи, на які здійснюються посилання в біржових контрактах;

сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності продукції встановленим до неї вимогам стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, санітарних норм і правил, інших нормативних документів, чинних в країні;

- сертифікацію систем забезпечення якості, як підтвердження спроможності виробника забезпечувати високу якість продукції на всіх стадіях виробництва, транспортування та зберігання, монтажу й експлуатації.

При здійсненні біржових операцій з реальним біржовим товаром, для усунення ризиків втрати ним якості в процесі виконання вантажно-розвантажувальних та транспортно-складських робіт, необхідно проводити вхідний контроль якості продукції при надходженні її на біржовий склад.

9.6. Особливості біржових угод на товарній біржі

Законом України “Про товарну біржу” визначено, що “товарна біржа …має за мету надання послуг в укладанні біржових угод”.

Під біржовою угодою розуміють одночасне прийняття учасниками біржового ринку прав і зобов`язань з придбання та продажу певної кількості біржового товару.

Укладення біржових угод є основним змістом біржових операцій. Іноді неправомірно ототожнюють поняття “біржова операція” і “угода”.

Біржову операцію варто розглядати як сукупність дій та процедур по підготовці, оформленню та реєстрації біржової угоди.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам-громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій. Результатом біржової операції є зареєстрована біржею угода.

Угода вважається укладеною, якщо вона відповідає таким умовам:

- якщо її предметом є купівля-продаж, поставка та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

- якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за досягненням згоди сторін дня;

- якщо її учасниками є члени біржі.

Зміст біржової угоди, за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання, не підлягає розголошенню.

Угода вступає в силу з моменту її реєстрації на біржі.

Біржа є гарантом виконання зареєстрованих на ній угод.

На міжнародних товарних біржах укладаються угоди на реальний товар, ф`ючерсні (термінові) угоди, угоди з страхування (хеджування) та опціонні контракти (табл. 9.3.).

На товарних біржах України укладаються угоди з реальним товаром з негайною поставкою (на умові спот) і з поставкою в обумовлені терміни в майбутньому (на умові форвард). В 2000 р. на умовах спотових угод було укладено 94, 2% всіх угод на біржах України, на умовах форвардних угод лише 3, 1% усіх угод, переважно це купівля-продаж сільськогосподарської продукції. Торгівля ф`ючерсними контрактами та опціонами знаходиться на стадії впровадження.

Згідно з чинним Законодавством, на товарних біржах укладаються угоди з реальним товаром, тобто таким, що є в наявності у товаровиробника (власника товару) і зберігається на визначеному складі або може бути вироблений чи вирощений через певний період часу.

Таблиця 9.3. Характеристика біржових угод

Угода з коротким терміном поставки на умові спот оформлюється спотовим біржовим контрактом.

Спотовий біржовий контракт містить такі розділи:

1. Сторони контракту.

2. Предмет контракту.

3. Поставка товару.

4. Реєстрація контракту.

5. Розрахунки за контрактом і його затвердження.

6. Гарантії виконання біржових контрактів.

7. Відповідальність сторін за відсутності гарантійного внеску.

8. Арбітраж.

9. Реквізити сторін.

В розділі “Предмет поставки” вказується назва товару, якість з посиланням на нормативно-технічний документ, кількість, ціна за одиницю, сума біржової угоди, реєстраційний збір, брокерська винагорода, вартість контракту, умови поставки, терміни та сума проплати, форма оплати.

Покупець згідно з контрактом і відвантажувальними документами перераховує кошти (вартість контракту) на розрахунковий рахунок товарної біржі.

Продавець товару на основі підтвердження товарної біржі про наявність зарахованих коштів покупця на її розрахунковому рахунку згідно з контрактом починає поставку товару. Підставою для перерахування продавцю вартості контракту є акт приймання-передачі зазначеного в контракті товару за кількістю та якістю, підписаний покупцем і продавцем, або письмова згода покупця на передоплату.

При виконанні спотового контракту важливим є розподіл витрат на транспортування, зберігання і страхування товару. Залежно від виду франко розмежовуються господарські зобов`язання і економічна відповідальність продавця-постачальника і покупця, а також визначаються витрати, включені в продажну ціну (вартість самого товару, витрати на транспортування і розвантаження, а також страхування). Якщо в спотовому біржовому контракті базис поставки визначено як франко-завод (EXW), то витрати на зберігання товару та вартість його страхування до моменту продажу відносять на рахунок продавця, а після моменту продажу – на покупця. Покупці оплачують послуги із завантаження, вивезення, розвантаження та зберігання придбаного товару, а також відшкодовують ризики.

Угода з відстроченою поставкою на умові форвард, тобто поставка реального товару відстрочена (від 30 до 360 днів) – це взаємна передача прав і обов`язків щодо реального товару. Оформлюється така форвардним біржовим контрактом. Особливість угоди на умові форвард полягає в значній різниці в часі між укладенням угоди та її виконанням, тобто поставкою товару.

Контракт надає можливість продавцю (товаровиробнику) отримати передоплату та використати її для виробництва продукції. Покупець убезпечує себе від ризику підвищення цін на момент виконання контракту.

Форвардний біржовий контракт включає наступні розділи: 1.Сторони контракту; 2.Предмет контракту; 3.Термін поставки товару; 4.Супроводжувальна документація; 5.Реєстраційний збір біржі; 6.Порядок розрахунків; 7.Затвердження біржового контракту; 8.Відповідальність сторін; 9.Арбітраж. 10. Реквізити сторін.

Згідно з умовами контракту продавець бере зобов`язання здійснити поставку певного товару відповідної якості в терміни, визначені в угоді, а покупець – прийняти товар та оплатити його за цінами контракту.

Перевагами форвардного біржового контракту є наступні:

- об`єктом торгівлі при форвардних угодах, як правило, є товар, який ще буде виготовлений (вирощений) на момент поставки, тому учасники торгів можуть наперед планувати свій прибуток;

- продавець (товаровиробник) має можливість отримати передоплату від покупця в межах 50% вартості контракту і використати на виробництво продукції;

- покупець гарантований від підвищення ціни і забезпечує організовані поставки продукції для власного виробництва (перепродажу).

Виконання форвардного біржового контракту розпочинається з моменту його укладення. Покупець протягом 8 робочих днів після проведення біржових торгів повинен перерахувати на рахунок біржі авансову передоплату, передбачену в другому розділі контракту та реєстраційний збір. Передоплата впродовж трьох банківських днів перераховується на рахунок продавця (товаровиробника). Продавець у визначений термін (не менше ніж за 5 днів) до обумовленого в контракті строку передачі товару повідомляє біржу про свою готовність передати товар покупцеві, а також необхідні документи про обсяги та якість товару і довідку про виконання проавансованої покупцем частини контракту. Покупець на підставі наданих документів перераховує на розрахунковий рахунок товарної біржі вартість контракту за винятком передоплати.

Економічна сутність торгівлі з відстроченою поставкою полягає в тому, що в умовах коливання цін і через непередбачуваність ситуації на ринку продавці мають можливість отримати комерційний прибуток від угоди, а покупці – максимальний спекулятивний прибуток. Різниця в часі між укладенням контракту і терміном його виконання дають змогу покупцеві перепродати контракт, аж доки не буде вичерпано строк до поставки товару. За цих умов спекулятивні операції на різниці цін стають невід`ємною частиною біржової торгівлі. Укладення угод з відстроченою поставкою на реальний товар прискорило оборот капіталу, забезпечило приплив спекулятивних капіталів, що, в свою чергу, сприяє збільшенню місткості ринку, стабілізації ціноутворюючих факторів.

Форвардні контракти відкрили широкі можливості для спекулятивних операцій з ними і завдяки цьому стали перехідним етапом у розвитку біржового ринку до складніших і ефективніших форм біржової торгівлі.

В біржовій торгівлі починає широко застосовуватись механізм перепродажу раніше укладених біржових контрактів, який дає можливість продавцю або покупцю замість відмови від виконання біржового контракту продати своє договірне зобов`язання або купити нове. Запровадження цього механізму сприяло обігу біржових контрактів як самостійних об`єктів біржової торгівлі. Так, появився новий біржовий товар - ф`ючерсні контракти.

Ф`ючерсний контракт – це стандартизована угода на купівлю або продаж конкретного товару, у визначене місце і час у майбутньому за ціною, встановленою в процесі біржового торгу у централізованому регульованому місці за правилами біржового ринку.

Особливістю ф`ючерсного контракту є повна стандартизація всіх показників, за винятком ціни, що встановлюється шляхом врівноваження, попиту і пропозиції. Стандартизація ф`ючерсного контракту означає уніфікацію таких його умов, як споживча вартість товару, базисна якість і розмір доплат/знижок за відхилення від неї, умови і термін поставки, форми оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу тощо.

Ф`ючерсні угоди не передбачають обов`язкової поставки товару в термін, обумовлений контрактом. У процесі купівлі-продажу ф`ючерсних контрактів предметом яких є не стільки сам товар, скільки права на нього. Учасник біржі, який продав ф`ючерсні контракти, може не виконувати свої зобов`язання, якщо не пізніше встановленого терміну купить таку саму кількість таких самих типових контрактів з тим же місцем поставки і здійснить залік. Продавець може виконати свої зобов`язання також і шляхом поставки реального товару покупцю. На угоди, що закінчується реальною поставкою товару, на міжнародних товарних біржах в останні роки припадає лише 2% біржового обороту. Мета ф`ючерсної торгівлі полягає в отриманні доходу за рахунок різниці між ціною куплених і проданих контрактів.

Основні відмінності форвардних та ф`ючерсних контрактів приведені в табл. 9.4.

Таблиця 9.4. Порівняльна характеристика форвардних і ф`ючерсних контрактів

Якщо настав термін виконання ф`ючерсного контракту, то він повинен бути закритий шляхом проведення поставки реального товару чи взаємозаліку у порядку і на умовах, встановлених для кожного виду контракту.

Різниця у вартості контракту на момент його укладення і ліквідації становить або прибуток учасника, або його збиток.

Продовженням процесу еволюції біржового товару стали опціони, які передбачають торгівлю не реальним товаром чи ф`ючерсним контрактом, а тільки правом купити або продати певну кількість форвардних або ф`ючерсних контрактів протягом обумовленого терміну в майбутньому за ціною, встановленою на момент придбання опціону. Таким чином, об`єктом опціонної угоди стає зобов`язання відступу прав на майбутню передачу прав і обов`язків щодо біржового товару або контракту на його поставку.

Придбавши опціон, його покупець отримує право, але не обов`язок, купити/продати ф`ючерсний контракт за спеціальною ціною в будь-який час протягом строку дії цього опціону.

Більшість опціонів припиняють дію у зазначений час протягом місяця, що передує даті настання ліквідації ф`ючерсного контракту.

Ціна опціону, так звана опціонна премія складається в процесі біржового торгу у біржовій ямі в умовах ринкової конкуренції. Опціонна премія – сума грошей, яку сплачує покупець опціону продавцю за право гарантії, що діє в опціоні.

Ціна, за якою утримувач опціону на купівлю (або продаж) може використати своє право купити (або продати) відповідний ф`ючерсний контракт, називається базисною, або ціною виконання.

Економічний механізм опціонних угод передбачає знання цін на певний товар у минулому і дає змогу прогнозувати та визначати ціни на майбутнє.

9.7. Брокерська діяльність на товарній біржі

Згідно з чинним законодавством біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

Брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов`язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними угод для реєстрації на біржі. Вони можуть бути незалежними, тобто мати власне брокерське місце – засвідчене відповідним договором право учасника на здійснення біржової торгівлі на товарній біржі.

Більшість брокерів входять до штату брокерських контор.

Брокерська контора – підприємство з правами юридичної особи, створене членом біржі або іншим підприємством. Згідно з Законом України “Про товарну біржу”, кожен її член має право відкрити власну брокерську контору. До брокерської контори можуть бути прирівняні юридичні особи, які уклали угоду з біржею про придбання права на використання біржового місця. Як юридична особа, брокерська контора проходить державну реєстрацію та функціонує відповідно до затверджених засновником установчих документів.

В статуті брокерської контори передбачено її право самостійно укладати посередницькі та інші договори, відкривати рахунки в банках, бути платником податку та інших обов`язкових платежів до бюджету.

Головною діючою особою на біржовому ринку є брокер, від якого залежить успішна робота як брокерської контори, так і вся біржова торгівля. Брокери повинні мати спеціальну професійну підготовку і бути здібними до діяльності у сфері бізнесу. Вони спеціалізуються на торгівлі конкретними видами (групами) товарів і виконують великий обсяг робіт на реальному ринку певного товару.

До їх позабіржових функцій входить дослідження підприємств - потенційних клієнтів, підбір, формування та встановлення тісних ділових зв`язків з постійною клієнтурою. Основою роботи брокера повинна бути маркетингова діяльність: виявлення попиту і пропозиції товару, систематичний аналіз комерційної інформації про стан ринку, тенденції його змін. Брокер повинен володіти засобами реклами, а також ефективно використовувати її. Для успішної діяльності брокера на реальному ринку йому необхідно:

- глибоко вивчити законодавчі та нормативно-правові акти, якими регламентується торговельно-біржова діяльність, посередництво та діяльність підприємств – потенційних клієнтів;

- скласти перелік підприємств, що функціонують в районі його діяльності (з адресами, прізвищами та телефонами керівників, відповідальних посадових осіб); встановити сферу їх діяльності, оцінити конкурентоспроможність продукції та можливі обсяги збуту і потреби в матеріально-технічних ресурсах, фінансовий стан та платоспроможність підприємства, виявити імідж окремих підприємств в районі діяльності;

- вивчити кон`юнктуру внутрішньої торгівлі, добре орієнтуватись в цінах як на реальному, так і на біржовому ринку, вивчити біржові бюлетені та біржову інформацію про стан біржової торгівлі та тенденції його змін;

- опрацювати зміст документів, якими оформлюються взаємовідносини брокерів з клієнтами, з вимогами і порядком їх заповнення, а також інформаційні і рекламні матеріали, що можуть зацікавити клієнта;

- продумати і виробити тактику входження в контакт і ведення переговорів з конкретними клієнтами, чітко знати, які вигоди отримає клієнт від співпраці з брокером, які потреби клієнта може задовольнити фірма.

Співробітництво брокерської контори з клієнтами на вітчизняних біржах оформлюється укладенням таких основних документів:

- договір на брокерське обслуговування;

- договір-доручення на брокерське обслуговування.

Договір на брокерське обслуговування укладається між товаровиробником (продавцем, покупцем), який бажає продавати чи купувати товари через біржу і брокерською конторою (брокером). Це, як правило, безстроковий договір, який надає клієнту можливість доручати брокерській конторі представляти його інтереси та укладати угоди на біржі, але не містить ніяких умов і зобов`язань щодо розрахунків та платежів. На підставі цього договору клієнт укладає з брокерською конторою (брокером) договір-доручення на брокерське обслуговування, в якому визначаються обов`язки і відповідальність клієнта і брокера щодо купівлі/продажу товару на біржі. Договір-доручення оформлюється на визначений строк. В договорі-дорученні обумовлюються розмір та форма оплати послуг брокерської фірми, а також форми і розміри відповідальності сторін за порушення умов цього договору, гарантії відшкодування збитків, яких зазнала потерпіла сторона, внаслідок невиконання чи неналежного виконання зобов`язань винною стороною.

На сучасному етапі брокерські контори встановлюють плату за надані клієнтам послуги, як правило, або у відсотках від вартості виконаного контракту (в межах 2-10%), або як частину різниці між вартістю контракту за ціною клієнта та вартістю виконаного контракту за фактичною ціною. В більшості випадків ця винагорода становить 50% різниці.

Конкретний рівень винагороди визначається за згодою сторін і залежить від багатьох факторів: рівня конкуренції на ринку брокерських послуг; досвідченості і конкретних інтересів клієнта, його фінансового стану, складності доручення, інтересів брокера тощо.

В договорі-дорученні обумовлюються максимальна та мінімальна ціна купівлі/продажу товару, його кількість, якість з посиланням на відповідний державний стандарт чи технічні умови, стан продукції, місцезнаходження товару, конкретний термін та базисні умови поставки, форма розрахунків. До договору-доручення додаються:

- довідка про наявність та обсяги виставленого на продаж товару (для продавця);

- сертифікат якості незалежної інспекції з контролю за якістю товару (для продавця);

- довідка банківської установи про підтвердження наявності на розрахунковому рахунку покупця необхідних коштів або г