Класифікація видів моніторингу

Є чимало причин для проведення моніторингу, зокрема моніторинг дає змо гу:

1. визначити ключові цілі та завдання розвитку;

2. дістати важливу інформацію про діяльність сектору, організації, ре­алізацію програми;

3. дістати уявлення про поточний стан програми (чи на будь-якому етапі);

4. визначити перспективи програми та ефективні способи її реалізації;

5. підвищити рівень довіри громадськості до програми завдяки опри­людненню інформації про неї, а отже, забезпечення прозорості та підзвітності;

6. сприяє формулюванню та обґрунтуванню запитів на фінансування;

7. виявити інші напрямки, що потребують специфічної уваги;

8. дисциплінувати тих, хто відповідає за ті чи інші етапи роботи та до­сягнення результатів;

9. допомагає зняти відповідальність тоді, коли не з вашої вини не досягнуто результатів.

Визначають два типи моніторингу:

Þ моніторинг ситуації – покликаний визначати факт зміни умов чи не змінний стан справ. Це також передбачає збір інформації щодо ширшо­го контексту, як-от тенденції соціально-економічного розвитку, зміни державної політики, інституційні зміни тощо;

Þ моніторинг процесу передбачає відстежування прогресу щодо впровадження тих чи інших елементів програми та досягнення конкретних результатів (як правило, коротко-та середньотермінових) програми.

Отже, моніторинг – це процес відстежування або вимірювання того, що відбувається з програмою, й охоплює комбінацію внутрішнього моніто­рингу, покликаного перевіряти перебіг упровадження програми, та зовніш­нього моніторингу, який забезпечує впровадження програми відповідно до державної політики.

Моніторинг має бути:

Þ і постійним – іншими словами, системи таким, що відповідає потребам, об’єктивним, прозорим та 1) джере­лом забезпечення громадськості та установ, котрі фінансують, необ­хідною інформацією та 2) інструментом упровадження програми й забезпечення якості її результатів;

Þ системним і постійним, тобто системи моніторингу ма­ють забезпечувати постійний збір та аналіз інформації протягом пе­ріоду життєвого циклу програми. Збір та аналіз інформації має бути організаційно забезпеченим на основі затвердженої методології й згідно з планом;

Þ оцінювання. Такі реформи важливі в умовах дефіциту бюджетних ресурсів, які можуть бути спрямованими в найближчі роки для потреб регіонального розвитку.

Þ таким, що забезпечує впровадження програми згідно з планом, нада­ючи інформацію щодо своєчасності виконання заходів та стосовно проблем, які необхідно усувати;

Þ бути корисним і використовуватися – інформація, зібрана за допомо­гою системи моніторингу, має давати змогу організації чи керівниц­тву програми вчитися з успіхів та помилок, приймати своєчасні й пра­вильні рішення;

Þ встановлювати цілі й індикатори для всіх коротко-, середньо-та дов­гострокових результатів.

Моніторинг може бути класифікований по достатньо великій кількості підстав.

Залежно від тих підстав, що можуть бути використані для порівняння можна виділити наступні види моніторингу:

1. Динамічний, коли підставою для експертизи служать дані про динаміку розвитку того або іншого об'єкту, явища або показника. Це найпростіший спосіб, який може служити аналогом експериментального плану тимчасових серій. Для відносно простих систем, локального моніторингу (цін, доходів населення і ін.) або моніторингу фізичних об'єктів, цього підходу може виявитися достатньо. В даному випадку, на першому місці в цілях моніторингу стоїть попередження про можливу небезпеку, а з'ясування причин носять вторинний характер, внаслідок того, що причини достатньо прозорі.

2. Конкурентний, коли як підстава для експертизи вибираються результати ідентичного обстеження інших систем. В даному випадку, моніторинг стає аналогом плану з множинними серіями випробувань. Вивчення двох або декількох підсистем більшої системи проводиться паралельно, одним інструментарієм, в один і тойже час, що дає підставу робити висновок про величину ефекту на тій або іншій підсистемі. Окрім цього такий підхід дає можливість оцінити величину небезпеки її критичність.

3. Порівняльний, коли як підстава для експертизи, вибираються результати ідентичного обстеження однієї або двох систем вищого рівня. Такий випадок носить специфічний для моніторингу характер, і не розглядається при плануванні експериментів. Він полягає в тому, що дані по системі порівнюються з результатами, одержаними для системи вищого рівня. Такий підхід дає можливість рандомізіровать або врахувати більшість причин зсувів оцінок.

4. Комплексний, коли використовується декілька підстав для експертизи. Можна виділити три види моніторингу залежно від його цілей.

5. Інформаційний - структуризація, накопичення і розповсюдження інформації. Не передбачає спеціально організованого вивчення.

6. Базовий (фоновий) - виявлення нових проблем і небезпек до того, як вони стануть осмисленними на рівні управління. За об'єктом моніторингу організовується достатньо постійне стеження за допомогою періодичного вимірювання показників (індикаторів), які достатньо повно його визначають. Для реалізації цього виду моніторингу можуть бути використані будь-які з трьох можливих підстав для порівняння. Вибір того або іншого варіанту визначатиметься цілями моніторингу і ресурсними можливостями виконавців.

7. Проблемний - з'ясування закономірностей, процесів, небезпек, тих проблем, які відомі і суттєві з погляду управління. Мета цього виду моніторингу - виявлення і оцінка нових небезпек, його провокує швидке зростання небезпек, частина з яких носить глобальний характер. Цей вид моніторингу може бути розбитий на дві складові, залежно від видів управлінських задач. Проблемний функціонування - є базовим моніторингом локального характеру, присвяченим одній задачі або одній проблемі. Реалізація цього моніторингу не обмежена за часом. Проблемний розвитку - поточні задачі розвитку і предмет вивчення цього моніторингу існує якийсь час. Після того, як задача вирішена, він припиняє своє існування. При цьому кількість паралельно існуючих задач може бути достатньо великою. Основна його особливість динамічність створення, коли задачі якості інструментарію і всієї системи моніторингу повинні розв'язуватися в умовах ліміту часу.