Розвінчання міфів-стереотипів, які нав’язуються ЗМІ

Стереотипи (гр. обємний відбиток) – металева пластина з рельєфними друкованими елементами, що застосовувалися для відтворення одного й того ж тексту при друкуванні великих накладів.

Спочатку термін «стереотипізація», «стереотип» застосовували для визначення суто технічної процедури копіювання зразка, призначеного масовій аудиторії. Поява відповідної технології уможливила тиражування єдиної форми, що несла певний зміст, для передачі масам. Технологічні можливості масової рецепції та масового засвоєння повідомлень дали поштовх до активізації уявлень, які отримали назву стереотипних. І хоча поняття «стереотип» запроваджене до наукового і згодом буденного обігу після виходу в світ книги У. Ліппмана «Суспільна думка» (1922), явище, що ним позначалося, безумовно, існувало в комунікаційній практиці людства споконвічно. Йдеться про потребу у взаємоузгоджених реакціях членів соціуму на певні події, а також про потребу в загальнозначущій і апріорній для більшості інформації.

Стереотипізація повсякчас відбиває глибинне прагнення соціалізованих істот мислити однаково, подібно. І таке прагнення не могло не привести до імітації думки, до споживання готових, соціально визнаних продуктів.

Стереотипізація – як закладена у природі людської життєдіяльності –початково стосувалася комплексу знань, значущих для роду, племені, етнічної групи (архетипні стереотипи). А сьогодні вона відбувається із застосуванням новітніх комунікаційних технологій, виходить за межі державних інформаційних кордонів і породжує уявлення, що альновизнані у глобалізованому середовищі.

Масштабність та систематичність стереотипотворення здатні привести до небачених наслідків за умов, коли реалізується спеціальна медіаполітика у створенні традицій сприйняття та оцінки соціальних явищ. З погляду медіакритики, можна говорити про деструктивні наслідки медійної стереотипізації. Адже стереотипи, що є підвалинами норм соціального сприйняття, позбавляють людину свободи вибору рішень, емоцій, думок, поведінки.

Стереотипи можуть сприяти оптимізації оціночної діяльності масової аудиторії. Це має місце, якщо стереотипи постають не як готові оцінки, а як адаптоване до масової свідомості знання, що легко сприймається й виступає підґрунтям для надання власної оцінки. Втім, не завжди ефективність стереотипізації є функціональною.

Споживаючи стереотипи, ми отримуємо повідомлення без адресантів, вони належать усім і не належать нікому. Небезпечність криється в тому, що за них ніхто не несе відповідальності, якщо вони стають інструментом різного роду маніпулятивних технологій, призводять до негативних наслідків

На думку багатьох дослідників, для того, щоб масова комунікація була ефективною, вона повинна спиратись на стандартні загальнозначущі ментальні схеми, властиві більшості реципієнтів. Масове (подібне, те, що збігається) стає конституюючою рисою професійної діяльності у медійному середовищі.

Людське мислення тяжіє до стереотипізації, тож стереотипним за певних умов може стати сприйняття будь-яких явищ, фактів, об’єктів, що через динаміку ситуації або поглиблене сприйняття окремою особистістю може з часом дестереотипізуватися.