Поради з організації перекладу

У більшості випадків різномовні учасники переговорів звертаються до послуг перекладачів. Потрібно підібрати такого перекладача, який міг би за­безпечити правильність і точність перекладу повідомлення. Знавці іноземних мов, здатні передати всі нюанси і тонкощі, закладені в словах виступаючого, ціняться дуже високо.

Для ефективної організації перекладу можна скористатися порадами чле­на комітету Гарвардської програми з проведення переговорів Д. Селекьюза. Суть їх полягає ось у чому:

• Делегація, яка уповноважена вести переговори, повинна мати свого перекладача. Не покладайтесь на послуги перекладача своїх партнерів, якщо жоден з членів вашої команди не володіє офіційною мовою пе­реговорів.

• Перед початком переговорів проведіть коротку бесіду з перекла­дачем, поясніть йому суть і мету переговорів, ваші вимоги до пе­рекладу.

• Стережіться перекладачів, які внаслідок своїх особистих інтересів чи егоїзму намагаються заволодіти перебігом переговорів чи направити їх по своєму руслу.

• Говорити слід невеликими реченнями, чітко виражаючи свої думки і не забувати про паузи, необхідні для перекладу сказаного.

• Завчасно обмірковуйте свої висловлювання, робіть їх максимально зро­зумілими, уникайте скорочень і спеціальної термінології.

• Праця перекладача важка і відповідальна, тому час від часу давайте йому можливість відпочити. Перекладач може або бути «бездоганною лінзою», або стати «засміченим фільтром».

• Ставтесь до перекладача з повагою, достойною професіонала. Якщо у вас зав'яжуться дружні стосунки з перекладачем партнерів, він може надати багато корисної інформації про своїх наймачів. Свої зауважен­ня про якість перекладу, щоб уникнути непорозумінь під час перего­ворів, робіть після їх закінчення.

• Якщо з'ясується, що переклад було зроблено неправильно і присутні хибно зрозуміли виступаючого, то йому необхідно повторити свою думку такими більш простими словами, які будуть ліпше перекла­дені і стануть зрозумілими для слухачів.

Переговорний процес не протоколюється, але всю інформацію про хід переговорів можна подати у вигляді запису переговорів. Мета запису — фіксу­вання й оброблення інформації. Цьому документу не надають юридичної сили, оскільки затвердженої форми запису переговорів не має. Кожна організація може розробити для себе прийнятний шаблон документа.

Запис на диктофон можна зробити тільки за згодою обох сторін-учасниць переговорного процесу. Повний запис переговорів на диктофоні дає більші переваги, якщо вона ведеться однією зі сторін, це дає можливість проаналізу­вати помилки при підведенні підсумків переговорів. Якщо ж ви хочете про­явити повагу до партнера, зробіть і йому копію запису.

Рекомендована література:

1. Блощинська В А. Практикум з етики: Навч. посібник. — Ів.-Франківськ: ІМЕ, 2003.

2. Бенедиктова В.И. О деловой этике и этикете. — М.: Фонд «Правовая культура», 1999.

3. Вандербиль З. Этикет: В 2-х кн.: Пер. с англ. — М.: Авиаль, 2005.

4. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та виховання. - Пер. з франц. — К.: Основи. — 1994.

5. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей. — К., 1998.

6. Монахов Г.А. Мелочи создают совершенство. Деловой и светский эти­кет. Благоприятный персональный имидж. - К.: Альтепрес. — 2002.

7. Новак І., Чепелюк I., Євінтова М. Етикет державного прапора // Людина і політика. — 2001. — № 2. — С. 41—45.

8. Пиз А. Язык телодвижений: как читать мысли других людей по их же­стам. — М., 2000.

9. Поуст Є. Американський етикет: Мистецтво розмови / Пер. з англ. — К., 1991.

10. Сэлэкьюз Ч. Секреты заключения международных сделок. — М.: 1999.