Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Кишечнику
Рисунок 2 – Схема метаболізму вітаміну А
За фізіологічної потреби ефіри вітаміну Аперетворюються на ізомери ретинолу, які вивільняються у плазму крові. Вітамін А-спирт зв'язується у крові зі специфічним транспортним білком ретинолзв'язувальним протеїном, а також і з преальбуміном– транстиретином і ускладі цих комплексів переноситься до органів і тканин. Ретиноєва кислотатранспортується білком, який є специфічним саме для ретиноєвої кислоти. Поширення у тканинах. В організмі вітамін Апоширений нерівномірно. Найбільша кількість його зосереджена у печінці та сітківці ока, менша – у нирках, серці, адипоцитах, легенях, молочній залозі у період лактації, наднирникових та інших залозах внутрішньої секреції. Основною формою депонування вітаміну є ретинолпальмітат, запаси якого повільно, але постійно оновлюються. У тканинах вітамін Алокалізується в основному у мікросо-мах, мітохондріях, лізосомах, у мембранах клітин та органел. Екскреція. Ретинол, ретиналь, ретиноєва кислотавиділя-ються з гепатоцитів у складі жовчі та із сечею у вигляді кон′ югатів ретинолу з глюкуроновою кислотою. Поширення у природі та добова потреба Вітамін Аміститься виключно у клітинах тварин. У природі немає іншого шляху його утворення, ніж ендогенний синтез у кишечнику з провітамінів – каротиноїдів. До них належать α -, β -, γ -каротиноїди, лютеїн, лікопін, зеаксантин, загалом близько 500 сполук. Каротиноїди містяться у рослинах, деяких грибах, водоростях. Джерела: · продукти тваринного походження: печінка морських риб та великої рогатої худоби, яєчний жовток, молоко, вершкове масло, сир; · продукти рослинного походження містять лише каротиноїди: морква, томати, червоний перець, гарбуз, жовто-зелені овочі (цибуля, кукурудза, салат, шпинат), фрукти та ягоди жовтого та помаранчевого кольору (обліпиха, горобина, абрикоси, папайя). Водорость спіруліна. Добова потреба у вітаміні А для дорослої людини становить 1, 5 – 2, 5 мг/добу, або 3 – 5 мг/добу каротиноїдів. Сучасні дослідження показують, що близько 40 % дорослого населення та дітей не отримують достатню кількість вітаміну з їжею. Жоден із рослинних або тваринних продуктів не може повністю задовольнити потреби людини у вітаміні А, тому в окремих випадках необхідне його додаткове приймання. Потреби у ретиноїдах зростають у період вагітності, лактації, при гострій білковій недостатності, низькому вмісті жирів у їжі, алкоголізмі, інфекційних хворобах, захворюваннях шкіри, інтенсивному фізичному навантаженні, під час рентгенів-ського опромінення. У людей похилого віку потреба у вітаміні підвищується через уповільнення його всмоктування та засвоєн-ня. У жінок, що приймають оральні контрацептиви, потреба у вітаміні знижується. Потреба у вітаміні А значно змінюється залежно від клімату. Холодний клімат не впливає на добову потребу та обмін вітаміну, але при підвищенні температури навколишнього середовища та збільшенні часу перебування на сонці потреба у вітаміні різко підвищується. Біологічна роль Найбільш вивченою функцією вітаміну Ає забезпечення нормального зору через його участь у синтезі зорового пігменту сітківки – родопсину. 1. Вітамін А-альдегід бере участь у процесі темнової адаптації Загальний механізм, за яким вітамін Авпливає на зір, має назву «цикл родопсину» (рис. 3). Альдегідна форма вітаміну А – 11-цис-ретиналь є просте- тичною групою світочутливого хромопротеїну родопсину, який міститься у паличках сітківки ока. · Цис-ретинол, що надходить у сітківку з крові, ізомеризується на цис-ретинальпід дією алкогольдегідрогенази. · Цис-ретинальутворює комплекс із білком опсином і формує «зоровий пурпур» – родопсин. · Родопсинсприймає квант (один фотон) світла, трансфор-муючи його у гіперполяризацію мембрани, тобто запускає акт зору. Родопсин (опсин + цис-ретиналь) Темрява(активний)Світло Опсин Цис-ретинальУФ-світло Транс-ретиналь (неактивний) НАДН+Н+ Алкогольдегідрогеназа НАД+ Цис-ретинол Ретинолізомераза Транс-ретинол УФ-світло (неактивний) Захоплення цис-ретинолу Кров Цис-ретинол Печінка ретиною з крові Рисунок 3 – Цикл родопсину · Сприйняття родопсином кванта світла ініціює ізомеризацію зв'язаного з опсином 11-цис-ретиналюна повністю транс- ретиналь. Ізомеризація вітаміну Апризводить до зміни конформації білкової частини молекули і утворення декількох проміжних інтермедіатів родопсину: фотородоп-сину – батородопсину – люміродопсину – метародопсинуІ – метародопсинуІІ. · МетародопсинII, або " фотозбуджений родопсин", індукує каскад біохімічних реакцій (рис. 4). Цей каскад є механізмом передачі хімічного сигналу від збудженого родопсинучерез білок трансдуцин на фосфодіестеразу, що гідролізує цГМФ; · зменшення рівня цГМФ призводить до закриття Nа+-каналів у зовнішніх мембранах паличок, її гіперполяризації; гіперполяризація, що настає, є сигналом для подальшого електрохімічного реагування нейронів сітківки; Транс-ретинол ↓
|