Глутамат Глу

· порушення включення одновуглецевих фрагментів у різні сполуки;

· неможливість синтезу пуринових нуклеотидів і піримідинової азотистої основи тиміну. Тимідилові нуклео-тиди перестають включатися у структуру ДНК і частково замінюються на уридилові, як наслідок, синтезується аномальна ДНК;

· зниження швидкості синтезу ДНК призводить до порушення клітинного циклу, у першу чергу в швидко проліферуючих клітинах – епітеліальних, гемопоетичних;

· порушення синтезу серину, валіну, ресинтезу метіонінуз гомоцистеїну, накопичення останнього спричиняє недостат-ність метіоніну;

· уповільнення катаболізму гістидину призводить до акумулювання проміжного метаболіту – форміміноглута-мату. Визначення цього деривату в сечі використовується як діагностичний тест для диференціювання дефіциту вітаміну Вс від В₁₂ недостатності.

Основні причини гіповітамінозу фолієвої кислоти:

· тривала недостатність харчування (відсутність у їжі свіжих сирих продуктів) та теплова обробка їжі впродовж тривалого часу. Часто дефіцит вітаміну розвивається при неповноцінному харчуванні, наприклад у «бутербродників», хронічних алкоголіків;

· мегалобластична анемія вагітних може виникати у жінок (особливо у ІІІ триместрі вагітності) через підвищену потребу у вітаміні;

· дефіцит вітаміну в матері призводить до передчасних пологів і є причиною розвитку мегалобластичної анемії у новонароджених. У подальшому такі діти відстають у фізичному та розумовому розвитку;

· «сімейний тип»мегалобластичної анемії, яка розвивається через уроджений дефект активності редуктази;

· підвищення потреби у фолієвій кислоті виникає при низькому вмісті білка у раціоні, хронічних захворюваннях печінки та нирок, гемодіалізі, лейкемії, гемолітичній анемії, хронічних інфекціях, псоріазі, у курців.

· гіповітаміноз вітаміну В₁₂, при якому клітини легко втрачають фолієву кислоту і не здатні її використовувати через неможливість деметилювання фолацину та збереження його у інтрацелюлярному просторі;

· макроцитарна анемія може розвинутися при хронічній діареї, стеатореї, целіакії, спру після резекції кишечнику, через неадекватну реабсорбцію вітаміну;

· анемія, викликана дефіцитом вітаміну Вс, може виникнути у людей похилого віку;

· довготривале лікування такими препаратами, як метотрексат, протисудомні та протимікробні засоби, оральні контрацеп-тиви та ін.

Антивітамінивітаміну Вс

· Аміноптерин: захімічною структурою є 4-амінофолатом. Він має максимальну інгібуючу дію, блокує утворення коферментної форми вітаміну В₉.

· Аметоптерин, або метотрексат: структурно це 4-аміно-10- метилфолат.

Обидва антивітаміни блокують синтез нуклеїнових кислот шляхом інгібування відновлення фолевої кислоти до тетрагідропохідних фолієвої кислоти.

Застосування фолієвої кислоти

Вітамін використовують для лікування мегалобластичної та післярезекційної анемії, спру, анемії, яка викликана дією радіації та ліків, отруєння етанолом, стимулювання еритропоезу, посилення репаративних процесів.

4.7. Вітамін В₁₂

(кобаламін, антианемічний, зовнішній фактор Касла)

Хімічна структура та властивості:

· за хімічною будовою вітамін належить до класу кориноїдів;

· молекула його складається із двох частин: кобальтовмісної порфіриноподібної (хромофорної) групи – «корзинового ядра» та нуклеотидної структури;

· нуклеотидна частина представлена 5, 6-диметил-бензимід-азолрибонуклеотидом;

· В₁₂ – єдиний металовмісний вітамін, який у центрі ядра хромофорної структури містить Со;

· кобальтз’єднаний із атомами азоту відновлених пірольних кілець і з атомом азоту 5, 6-диметилбензимідазолу. Останній поєднаний із рибозою та залишком фосфорної кислоти. Вся структура має назву «кобалaмін»;

· пірольні кільця містять різні радикали – метильні, ацетамідні, пропіонамідні;

· були також отримані похідні вітаміну В₁₂, що вміщують ОН- групу, Сl^-, NO₂, SO₄^2-, які відповідно мають назви: гідроксокобаламін, хлоркобаламін, нітритокобаламін, сульфокобаламін;

· з природних джерел також були виділені менш біологічно активні аналоги вітаміну В₁₂, які замість 5, 6-диметил-бензимідазолу вміщували 5-оксибензимідазол, або аденін, 2-метиладенін, гіпоксантин, метилгіпоксантин.

Біологічно активні форми

Коферментні форми вітаміну В₁₂(кориноїдні коферменти) синтезуються в печінці та нирках у серії послідовних реакцій за участі специфічних ензимів, АТФ, НАД, ФАД, глутатіону. Утворюються два типи коферментів – метилкобаламін та 5'-дезоксіаденозилкобаламін, які містять відповідно метильну групу або 5'-дезоксіаденозин (рис. 12, 13).

Рисунок 12 – Коферментна форма вітаміну В₁₂ – метилкобаламін

Рисунок 13 – Коферментні форми вітаміну В₁₂- 5'-дезоксиаденозил-

Всмоктування. Вітамін В₁₂всмоктується у тонкій кишці за наявності соляної кислоти, іонів Са⁺⁺ та «внутрішнього фактора Касла» (ФК) – гастромукопротеїну, який містить у своєму складі гексози, гексозамін, сіалові кислоти.

Механізм всмоктування охоплює (рис. 14):

· утворення комплексу вітаміну В₁₂із фактором Касла (ФК) для перенесення останнього через клітини слизової оболонки тонкої кишки;

· зв'язування комплексу В₁₂-фактор Касла зі специфічними рецепторами на мембрані ентероцитів;

· перенесення комплексу через мембрану, відділення вітаміну В₁₂від внутрішнього фактора за участі іонів Са⁺⁺ та вивільнювального фактора.

ФК ФК Са²⁺

В₁₂ → В₁₂ → В₁₂ В₁₂