Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Проба Шварта
|
|
Пів склянкова пероральна барієва проба Шварта виконується при явищах хронічної кишкової непрохідності для виявлення локалізації перешкоди, та можливого відновлення проходження вмісту далі по шлунково-кишковому тракту.
Особливості обстеження хворих з хронічними порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом::
1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
Скарги на:
А) Біль:
1. локалізація болю (над пупком, в епігастрії)
2. інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)
3. ірадіація болю (в праву лопатку, надпліччя)
4. характер болю (постійний, переймоподібний, оперізуючий), зв`язок з прийманням їжі (посилюється після приймання жирної, солодкої їжі
5. чи були аналогічні напади болю раніше
Б) Послідовно виявляються інші скарги:
1.Диспептичний синдром:
- відчуття важкості в епігастрії;
- нудота, блювання;
- порушення травлення;
- проноси, рідко запори, які змінюються проносами;
2.Загальні прояви (загальна слабкість, зниження маси тіла, дратівливість, безсоння);
3. При кістах головки підшлункової залози:
- можлива механічна жовтяниця;
- можливий розвиток непрохідності дванадцятипалої кишки.
4.Зміни з боку інших органів та систем
Анамнез захворювання та життя:
А) Дата і час початку захворювання
Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:
1.яке отримував лікування до надходження в клініку
2.коли доставлений в лікарню (дата, година)
В) Можливі причини виникнення захворювання: перенесені виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, епізоди гострого панкреатиту, травми підшлункової залози, хронічний алкоголізм, захворювання жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток (калькульозний холецистит, стенозуючий папіліт); захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки (виразкова хвороба), судинні захворювання підшлункової залози, паразитарні та вродженні причини.
Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання
Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:
1.кількість вагітностей
2.кількість родів
3.дата останніх місячних
4.чи були останні місячні вчасно
2.Фізікальне обстеження:
Огляд:
А) Загальний огляд:
1.ступінь тяжкості стану хворого
2.поведінка хворого: спокійна або неспокійна
3.температура тіла, частота пульсу
4.стан язика (сухий, вологий)
5.стан зеву та мигдалин
6.стан нижніх кінцівок
Б) Огляд:
Шкірних покривів
Грудної клітини
Живота:
1.втянутий, вздутий
2.симетричний, асиметричний
3.ступінь участі передньої черевної стінки в акті дихання
Пальпація:
А) Локалізація болю та напруги м`язів, наявність інфільтрату
Б) Визначення місцевих проявів захворювання.
В) Визначення перитонеальних симптомів та їх локалізація
Г) Визначення симптомів з боку інших органів та систем
Перкусія:
А) Грудної клітини
Б) Живота
Аускультація:
А) Грудної клітини
Б) Живота
На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обгрунтування попереднього діагнозу.
3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
А) Лабораторна діагностика (неспецифічна):
- клінічний аналіз крові і сечі;
- біохімічне дослідження крові;
- електроліти крові;
Б) Інструментальна діагностика:
- рентгенологічне дослідження шлунка і ДПК (виявляє характерне зміщення шлунка і деформацію підкови ДПК)
4. Диференційний діагноз:
Проводиться між разними стадіями стенозу та післяопераційними станами, що могли привести до виникнення спайкової хвороби.
5. Клінічний діагноз:
Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, наявні ускладнення - на підставі клініко-статистичної класифікації.
6. Організаційно-лікувальна тактика:
Визначається необхідність госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії).
Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:
1. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до хронічного порушення просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
2. Що виявляють при опитуванні хворого з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
4. Чому важливо знати дату початку захворювання у хворого з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг хронічного порушення просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя?
8. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на хронічне порушення просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
9. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на наявність стенозу при виразці шлунку?
10. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на мезентеріотромбоз?
11. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при хронічному порушенні просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
11. Як визначається діагностична програма при наявності у хворого хронічних захворювань шлунку?
12. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу?
13. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення?
14. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб?
15. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
16. Що повинно впливати на вибір лапаротомного або лапароскопічного доступу?
17. Який план можливої медикаментозної терапії хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
18. Які покази до планового оперативного втручання у хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
19. Які покази до ургентного оперативного втручання у хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
20. Яка тактика післяопераційного ведення хворих з хронічним порушенням просування вмісту шлунково-кишковим трактом?
Література
Базова:
1.Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.
Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.
2.Матеріал лекції.
Додаткова:
1. Вашетко Р.В., Толстой А.Д., Курыгин А.А., Стойко Ю.М., Краснорогов В.Б. Острый панкреатит и травмы поджелудочной железы. «Современная медицина» - 2003.
2. Десятерик В.І., Міхно С.П., Поліщук Л.М., Бабенко Т.М., Котов О.В. Застосування ультразвукової діагностики в хірургії. – Кривий Ріг, 2003.
3. Земсков В.С., Ткаченко А.А., Ковальская И.А., Крючина Е.А. Стандарты (протоколы) диагностики и лечения заболеваний поджелудочной железы. – Киев, 2000. – 32 с.
4. Методы исследования и манипуляции в клинической медицине. Под ред. Г.В. Дзяка и Я.С. Березницкого.- К.: Здоров`я, 1998.
5. Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004.
6. Методика курації та схема написання навчальної історії хвороби (медичної карти стаціонарного хворого). Симптоми та синдроми при хірургічних захворюваннях. Навчально-методичний посібник. Березницький Я.С., Кабак Г.Г., Сулима В.П.- Дніпропетровськ, Антиколостома, 2004.
Задачі до “Синдрому болю у верхньому відділі черевної порожнини” (індивідуальне клінічне завдання):