Тема лекції: Методичні прийоми економічного аналізу

Тема: Методи і прийоми економічного аналізу

1. Предмет і завдання економічного аналізу

2. Метод економічного аналізу, його ознаки

3. Класифікація методів економічного аналізу

4. Характеристика статистичних прийомів аналізу

5. Способи елімінування

1. Предмет і завдання економічного аналізу

Аналіз (від грецького analysis) означає розчленовування, розкладання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо властиві цьому об'єкту складові. Аналіз виступає в діалектичній єдності з поняттям «синтез» (від грецького synthesis) – з'єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.

Для досягнення успіху в підприємницькій діяльності, забезпечення стабільної роботи в умовах конкуренції необхідна копітка аналітична робота в усіх сферах діяльності підприємства з метою оцінки слабких місць і недоліків зясування причинно-наслідкових звязків економічних показників, виявлення винуватців та дольової участі партнерів в одержаних результатах. Лише ті колективи, які володіють досконалою системою аналітичних досліджень, можуть уникнути необгрунтованого ризику у прийнятті господарських рішень, швидко адаптуватися до зміни ринкового середовища.

Проведення аналітичних досліджень потребеє використання наукових засобів які має у своєму арсеналі економічна наука – економічний аналіз. Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань, повязаних з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняю різні відхилення від запланованих показників, договірних зобовязань, виробничих потужностей і обєктивною оцінкою їх виконання. Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, повязаних із дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обгрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, виміром і обгрунтуванням величини господарських резервів, підвищення ефектності виробництва та розробкою заходів щодо їх використання.

Основна мета економічного аналізу – вивчення результатів господарювання, це пошук можливостей, резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передових досягнень науки та практики, структури ринку, а також детального вивчення попиту й пропозиції.

Предметом аналізу є господарська діяльність конкретних підприємств, їх структурних підрозділів, об'єднань, міністерств і відомств, спрямована на виконання плану та її ефективність, що відображена у системі показників плану, обліку та звітності й інших джерелах інформації. Цю діяльність розглядають перш за все з погляду її відповідності соціально-економічним і політичним завданням поставленим урядом з метою їх аналізу та виявлення резервів подальшого покращення.

Економічний аналіз, на відміну від інших економічних дисциплін, має на меті виявити умови, за яких здійснювалася господарська діяльність, та вплив на результати цієї діяльності. Через це об'єктами економічного аналізу є всі напрями діяльності, а також інші процеси, пов'язані з нею, стан засобів підприємства. Об'єкти і суть економічного аналізу залежать від досліджуваних питань, глибини вивчення резервів (характеру порівнянь, періодичності та термінів проведення).

Об'єктами економічного аналізу, згідно з визначенням його предмета, є всі напрями діяльності підприємств, які відображаються за допомогою системи показників, що характеризують стан економіки й ефективності виробництва.

При проведенні аналізу виникає необхідність встановити, за допомогою яких показників можна дати повну характеристику того чи іншого об'єкта аналізу і виявити чинники, що зумовили позитивні або негативні результати діяльності.

Система показників економічного аналізу безпосередньо пов'язана з системою показників планування, але не тотожна останній. Кількість показників, необхідна для повного аналізу і характеристики об'єкта, завжди буде більшою, ніж кількість показників планування.

Виокремлюють такі основні завдання економічного аналізу:

- контороль за виконанням планів і управлінських рішень;

- оцінювання якості, обґрунтованості й можливості виконання поставлених завдань;

- визначення основних показників, щоб забезпечити реальність виконання взятих контрактних зобов'язань;

- оцінка результатів фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання;

- виявлення впливу відповідних факторів на показники які аналізуються і вивчення причинних зв’язків;

- пошук наявних резервів підвищення ефективності господарювання;

- виявлення недоліків та розробка заходів щодо їх усунення;

- прогнозування очікуваних результатів фінансово-господарської діяльності;

- підготовка матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень;

- вивчення новацій і спияння їхньому поширенню;

- наукове обґрунтування поточних і перспективних плугів нормативів.

Головною рисою економічного аналізу є комплексне, систематичне дослідження економічних явищ, процесів, факторів і причин, що їх зумовлюють.

2. Метод економічного аналізу, його ознаки

Кожна наукова дисципліна має свій предмет та метод дослідження. Термін «метод» походить від грецького «methodos», що в перекладі означає «шлях до чогось», тобто знання про те, яким способом, в якій послідовності потрібно розв’язувати ті чи інші завдання.

Під методом у широкому змісті слова розуміється спосіб підходу до вивчення реальної дійсності, спосіб дослідження явищ природи і суспільства.

Всі економічні явища, що відбуваються на окремому підприємстві, або їхні сукупності являють собою щось ціле, узагальнене. По таким узагальненим даним можна визначити, що підприємство має низькі темпи виробництва продукції або інших показників, але це не дає можливості установити причини цих явищ, виявити шляхи їхнього усунення. Тому виникає необхідність загальне явище розкласти на складові частини, щоб виділити ведучі, визначальні фактори. Таким розкладанням об'єкта, що досліджується, на його складові частини і займається аналіз.

Поняття аналізу як розкладання предмета або явища на складові частини є загальним. Однак аналіз економічних явищ можливий тільки на основі логічних прийомів, побудови моделей, уявного, абстрактного розкладання. Таким чином, аналіз економічних явищ являє собою абстрактне розкладання цих явищ на складові частини шляхом використання логічних прийомів і моделювання.

Абстрактнологічна характеристика методу економічного аналізу передбачає необхідність вивчення характеристик об’єкта, що досліджується, і вибір того методологічного апарату, що відповідає цим характеристикам. Наприклад, аналіз впливу чисельності робітників і їх продуктивності праці на обсяг виробництва в автоматизованих апаратурних виробництвах не дозволить одержати вірних висновків у зв’язку із тим, що основними факторами, що впливають на обсяг виробництва в цьому випадку є кількість обладнання, його продуктивність і фонд часу роботи обладнання. Збільшення чисельності персоналу при даній кількості обладнання в цьому випадку не веде до зростання обсягу виробництва продукції.

Розкладання загального явища на складові частини дає можливість вивчити окремі сторони цього явища. Після оцінки впливу факторів на результуючий показник необхідно відновити єдність досліджуваного явища за допомогою синтезу об'єднанням однорідних явищ у групи, узагальненням впливу різних причин, підведенням підсумків діяльності досліджуваних об'єктів. При узагальненні результатів аналізу необхідно із всієї множини факторів, що вивчаються, виділити типові від випадкових, головні, від яких залежать результати діяльності від неголовних.

У широкому розумінні слова методом називають шлях пізнання процесів, явищ і предметів у природі й суспільстві. Якщо предмет відповідає на запитання " Що вивчається? ", то метод - " Як вивчається?, Якими прийомами? ". Загальним методом для всіх наук є діалектичний, який передбачає, що досліджувані явища між собою взаємозв'язані і знаходяться в постійному русі. Кожна наука має властивий для неї спосіб проникнення у зміст і суть предмета, що вивчається.

Метод економічного аналізу - це спосіб системного, комплексного вивчення результатів господарської діяльності підприємств, їх об'єднань і окремих структурних підрозділів за допомогою спеціальних прийомів, які дозволяють дати об'єктивну оцінку змінюваності виробничих процесів. виявити внутрішні резерви і намітити раціональні шляхи їх використання.

Звідси випливають такі характерні особливості (риси) методу економічного аналізу:

· системний підхід до вивчення економічних явиш і процесів, що вимагає охоплення всіх аспектів діяльності підприємства як системи, що, в свою чергу, виступає складовою частиною системи вищого порядку;

· комплексний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, що передбачає вивчення їх взаємозв'язку і взаємозалежності між собою, тобто розгляд всіх сторін господарської діяльності підприємств;

· використання спеціальних прийомів (способів) для виявлення, розрахунку і узагальнення впливу окремих факторів на зміну досліджуваних техніко-економічних показників.

Здійснюючи аналіз, слід враховувати, що результати господарської діяльності залежать від багатьох різноманітних факторів. Фактори в аналізі - це активно діючі сили, які призводять до певних змін у стані аналізованого об'єкта і в інших показниках, що відбивають цей стан. Деякі з них діють на розвиток підприємства позитивно, а інші перешкоджають розвитку, затримують його. У зв'язку з цим одним із завдань економічного аналізу є виявлення впливу позитивних і негативних факторів на результати виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств і організацій міського господарства.

Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають числову характеристику. Наприклад, такі властивості продуктів харчування, як смак, колір, запах, корисність, не мають об’єктивної числової характеристики, а для того, щоб вони могли стати об’єктом дослідження в економічному аналізі, потрібно спочатку розробити відповідну систему показників даних властивостей, виражених у балах. Система економічних показників базується, як правило, на системах та підсистемах економічної інформації, проте не виключено, що в процесі власне аналізу виникатиме потреба в розрахунку нових показників.

Інша характерна особливість методу економічного аналізу – вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи інших економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовдено причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні фактори. Визначити та вивчити абсолютно всі причини дуже складно, та й не завжди доцільно. Завдання полягає в тому, щоб знайти те найсуттєвіше, що найбільшою мірою впливає на той чи інший показник. Отже, обов’язковою умовою правильного аналізу є економічно обгрунтована класифікація причин, що вплинули на господарську діяльність підприємства та її результати.

До характерних особливостей методу економічного аналізу належать і визначення та вимірювання взаємозв’язку між об’єктивними економічними показниками. Іноді нехтування таким взаємозв’язком може призвести до некоректних висновків, а іноді – зробити аналіз узагалі неефективним. У зв’язку з цим в економічних дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретовано, якшо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з іншими. Не можна також на основі окремо взятого явища робити загальні висновки про тенденцію розвитку об’єкта в цілому. Такий підхід призводить, як правило, до фальсифікованих висновків. Однак це зовсім не виключає можливості та необхідності логічного виокремлення певних явищ у процесі економічних розрахунків.

Метод економічного аналізу реалізується через його наукокий апарат, тобто через сукупність прийомів дослідження.

Найважливішим елементом застосування методу економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

a. первинної обробки зібраної інформації;

b. вивчення стану та закономірностей розвитку об’єктів, що досліджуються;

c. визначення впливу факторів на результати діяльності підприємства;

d. підрахунку невикористаних резервів збільшення ефективності виробництва;

e. узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємства;

f. обґрунтування планів економічного та соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів тощо.

Таким чином, найважливіші особливості методу економічного аналізу полягають в наступному:

1. Системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, що виражається в комплексному, взаємозалежному вивченні багатобічних зв'язків і взаємної обумовленості дії факторів організації, техніки і технології виробництва.

2. Розкладання загальних показників на їх складові елементи, деталізація їх за місцем і часом.

3. Оцінка взаємозв'язку і взаємозалежності між показниками, розрахунок величини впливу окремих факторів на результуючі показники і виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Усі показники підприємства знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.

В економічному аналізі важливо не тільки знати характер взаємозв'язків показників підприємства, але і визначати кількісну величину впливу на показник кожного з діючих факторів.

4. Узагальнення результатів аналізу і розробка проектів управлінських рішень.

Метод економічного аналізу – спосіб комплексного, органічного взаємопов’язаного дослідження господарської діяльності підприємств.

Методика економічного аналізу – це сукупність аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, які підпорядковані меті аналізу.

Методика аналізу може бути:

- загальна – система досліджень, яка застосовується при одночасному вивченні різних об’єктів економічного аналізу;

- часткова – конкретизує загальну методику щодо конкретного об’єкта дослідження, типу виробництва, галузі економіки.

Будь-яка методика являє собою виконання аналітичного дослідження. Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання.

3. Класифікація методів економічного аналізу

Методи (прийоми) економічного аналізу класифікують за різними ознаками:

І група – Якісні (абстрактно-логічні або дидактичні):

§ аналіз;

§ синтез;

§ індукція;

§ дедукція;

§ еврестичний прийом

ІІ група – Кількісні:

§ описові;

§ аналітичні.

Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику економічних явищ і поділяються на описові та аналітичні.

Описові прийоми дослідження дають можливість вичнвчити розміри, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ, певну числову характеристику окремих напрямів діяльності підприємства.

Описові в свою чергу поділяються на:

- відносних величин;

- середніх величин;

- ряди динаміки;

- графічний;

- групування.

Аналітичні методи бувають таких видів:

1. Способи детермінованого (обумовленого) факторного аналізу:

· Ланцюгових підстановок;

· Індексний;

· Абсолютних різниць;

· Відносних різниць;

· Пропорційного ділення;

· Інтегральним;

· Балансовим.

2. Способи стохастичного (випадкового) факторного аналізу:

· Кореляційний аналіз;

· Дисперсійний аналіз;

· Компонентний аналіз;

· Сучасний багатогранний факторний аналіз.

3. Способи оптимізації показників діяльності:

· Еконоиіко-математичні;

· Теорія ігор;

· Дослідження операцій;

· Теорія масового обслуговування;

· Програмування.

Аналітичні прийоми дають можливість визначати певні значання показників, що характеризують економічні процеси, а й дослідження причинно – наслідкових залежностей між явищами, силу впливу окремих факторів на предмет дослідження.

Аналітичний метод. Можна з певністю стверджувати, що цей розділ є головним в усій теорії економічного аналізу. Економічний аналіз, як і кожна наука, вивчає свій предмет за допомогою певного методу, визначення сутності якого є першим кроком при вивченні методики аналізу.

Існує чимало різних методів. Розрізняють загальні й поодинокі методи дослідження. Якщо перші звичайно використовують майже скрізь, то поодинокі придатні для розв’язування вузького кола завдань і, як правило, в межах однієї дисципліни.

Формування нових наук і дисциплін веде до появи і нових методів наукового пізнання або пристосування до потреб дослідження вже відомих методів.

Під час аналізу використовують здебильшого добре відомі перевирені практикою методи. Насамперед це стосується методу аналізу. Аналіз – це розбір, розкладання, розчленування предметів або явищ на складові елементи, властивості, ознаки. Отже, виникає можливість для поглибленого вивчення складу, зв’язків, властивостей предметів та явищ. Сам процес розкладання слід проводити згідно з певними правилами, принципами.

Поділ предметів або явищ має враховувати існуючі закономірності, склад, внутрішні кордони, зв’язки, функції. Це перший принцип аналізу. Суворе дотримання цього принципу дає змогу відтворити згодом предмет у первісному вигляді.

Послідовне відокремлення частин, властивостей від предмета – вимога другого принципу аналізу.

Окремі частини, компоненти цілого відіграють не однакову роль у його функціонуванні. Серед них обов’язковов знайдеться один або кілька, які формують сутність предмета, його якісну ознаку. Тому пошук цих найважливіших ланок у предметі обумовлює третій принцип аналізу – принцип основної ланки. Врахування системної побудови предмета або систем формує четвертий принцип аналізу – принцип ієрархії.

П’ятий принцип визначає межі аналізу, ступінь його можливого поглиблення. Кінцева зупинка в дослідженні звичайно пов’язується з найпростішими елементами системи, які при цьому зберігають загальні властивості всієї сукупності. Так, товар є найпростішим елементом економічної системи.

І нарешті, шостий принцип обумовлює вибір форми аналізу. Загальновідомі такі форми аналізу: хімічний, математичний, економічний, спектральний, структурний, психоаналіз.

Виходячи з викладеного, можна дати таке визначення методу економічного аналізу: основним методом є аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства, уявно розкладається на окремі, більш прості складові, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв’язки та взаємодії.

Крім аналітичного методу, застосовують й інші методи та технічні прийоми економічного аналізу. У свої сукупності вони складають притаманну тільки цій дисциплині методику дослідження економічних явищ.

Деталізація. Більшість показників, що характеризують роботу підприємств – підсумкові. В них взаємознищуються від’ємні та додатні відхилення. Розкладання підсумкових показників дає змогу побачити суттєві відмінності та різноманітність первісних показників. Тому виникає потреба йти від загальних показників до деталізованих, послідовно розчленовуючи загальні показники на складові. Такий аналітичний прийом називають деталізацією.

Розчленування складних явищ на більш прості або складові здійснюється за такими основними напрямами: утворювальними факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом. При проведенні аналізу тією або іншою мірою деталізуються всі загальні показники, які характеризують діяльність підприємства. Проте це не означає, що в кожному випадку проводиться глибока деталізація за кожним показником або фактором. З метою зменшення трудомісткості аналізу застосовують принцип головної ланки, який дає змогу із всієї сукупності інформації виділити найбільш важливу, яка і піддається достатньо глибоків деталізації. Насамкінець слід зауважити, що деталізація є не що інше, як одна із форм прояву аналітичтого методу.

Порівняння. Якісну оцінку предметів і явищ можна дати за допомогою порівняння. Порівняння – це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами (явищами). Звичайно, порівняння проводять з відомими предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей, або ознак. Такими еталонами можуть бути норми, нормативи, планові показники, ціни, середні дані тощо.

У практиці економічного аналізу використовують різні види порівнянь. Найчастіше застосовують порівняння з поточними і перспективними планами, з фактичними показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств, з найвищими показниками в галузі, із середніми показниками, з показниками підприємств інших країн тощо. Порівняння може проводитися по абсолютних, відносних і середніх велечинах.

Вибір об’єкта для порівняння дуже впливає на кінцеві оцінки. Тому для зіставлення треба брати такі об’єкти, які б дали змогу зробити глибоку і зважену оцінку предмета або явища, що вивчаються.

Порівняння може дати позитивні результати за умови, що порівнюються предмети, явища, показники, які можна зіставити. Тому порівнянність – одна із суттєвих проблем економічного аналізу. Щоб показники були порівняними, застосовують такі допоміжні прийоми:

1. Нейтралізація цінового фактора (перерахунок показників обсягу в однакову оцінку);

2. Нейтралізація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва);

3. Нейтралізація відмінностей в структурі (наприклад, розрахунок індексів фіксованого складу);

4. Використання при порівнянні однакових періодів часу;

5. Розрахунок порівнюваних показників за єдиною методикою;

6. Виключення інших відмінностей в умовах роботи кількох підприємств.

Моделювання. Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, за яким будують зменшені предмети або умовні подоби (образи), що замінюють у нашій уяві дійсні предмети або явища.

Моделі можуть бути матеріальними (фізичними) та абстрактними. Серед останніх слід розрізняти описові (словесні), графічні та математичні. За допомогою моделей досліджують сутність предметів і явищ найбільш простим, а подекуди і найбільш дешевим способом. Моделі дають змогу зосередити увагу дослідників на найсуттєвіших характеристиках предметів або явищ, сприяють швидкому накопиченню необхідних знань за різних умов роботи. Моделювання добре поєднується з іншими методами і технічними прийомами.

Балансовий метод. Цей метод уперше набув поширення як науковий у бухгалтерському обілку. Потім його поступово стали застосовувати і в інших науках. Так, у СРСР балансовий метод був головним в плануванні.

Використання балансового методу грунтується на обмеженості, кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв’язках між окремими елементами сукупності, які при цьому виникають.

У процесі аналізу в курсі вивчають баланс товарної продукції, усілякі баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів. Проте особливо часто застосовують сальдовий метод як різновид балансового методу. За цим методом можна визначити величину останнього фактора, якщо вже відомі сумарний вплив усіх інших (крім нього) факторів і загальна зміна результативного показника. Сальдовий метод доречно використовувати там, де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора є технічно складним або незручним і інших міркувань (занадто трудомісткий тощо).

Проте слід дуже обережно користуватися цим методом, оскільки будь-який прорахунок на попередніх етапах автоматично призводить до помилки на останній стадії розрозунку. До речі, ця помилка має системний характер і зберігає загальний баланс показників або факторів.