Способи елімінування

Елімінування. Якщо на аналізований показник впливають кілька факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод – елімінування (від латинського слова eliminare – виключати, усувати). Суть цього методу полягає в тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. У практиці економічного аналізу застосовують кілька способів елімінування.

Елімінування ( вибіркове освітлення) - найбільш простий і доступний спосіб визначення впливу окремих факторів на відхилення фактичих результативних показників від базових. Всі фактори, що впливають на результативні показники при аналізі розміщені в суворій послідовності від кількісних до якісних. Цей спосіб включає прийоми ланцюгових підстановок, вирахування абсолютних різниць, відносних різниць, індексний спосіб.

Способ ланцюгових підстановок. С посіб ланцюгових підстановок використовується в аналізі результативного показника, коли на його зміну впливає три й більше факторів. Сутність цього методу полягає в тому, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а інший залишається без змін, потім змінюються два, три і т.д. при незмінності решти факторів.Це дозволяє обчислити вплив кожного фактора на результативний показник.

Розрахунок впливу факторів методом ланцюгових підстановок на результативний показник полягає в послідовній заміні планових факторних показників на фактичні.Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того чи іншого фактора дозволяє елімінувати вплив усіх факторів, крім одного, і визначити його вплив на зміну результативного показника.При цьому способі спочатку розраховується вплив кількісних факторів, а потім – якісних.

З метою визначення факторів будується таблиця, в якій зліва направо зазначаються всі необхідні фактори, починаючи з кількісних і закінчуючи якісними. Потім наводиться «добуток факторів», або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. У перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, або базові, показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять заміну його з планової (базової) величини на фактичну, а інші дані залишають незмінними. Різниця між одержаним розрахунковип показником (Д₁) і плановим (базовим)становить величину першого фактора (Д₁- Д_п ). Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також заміюють на фактичну (перший фактор тут і далі залишається на фактичному рівні), а величину впливу аналізованого фактора визначають як різницю між другим і першим розрахунковими показниками (Д₂- Д₁ ). Така процедура заміщення величини вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не з’являться всі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їх величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів.

Такий процес розрахунку чотирьох факторів наведено в табл. 1.

Отже, за умови дії чотирьох факторів здійснюється чотири підстановки (не враховуючи нульову). Величина кожного фактора визначається як різниця нового розрахункового показника та попереднього.

Таблиця 1.