Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Предмет економетрії. Поняття моделі та моделювання
Лекція 1. Вступ. Економетрія виникла на початку 20-х років минулого століття як самостійна галузь наукових досліджень. Термін “економетрія” означає “вимірювання в економіці”. Економетрія – це наука, що вивчає кількісні закономірності та взаємозв’язки економічних об’єктів і процесів з допомогою математико-статистичних методів та моделей. Це самостійна економіко-математична дисципліна, що об’єднує сукупність теоретичних результатів, способів, методів та моделей, призначених для того, щоб на базі економічної теорії, статистики математичної економіки та математико-статистичного інструментарію надавати конкретне кількісне вираження загальним (якісним) закономірностям та прогнозувати результати розвитку складних економічних процесів. Таким чином, сутність економетрії полягає в синтезі трьох складових: економіки, економічної статистики та математики. Тому знання основ прикладної математики та методів економетричного аналізу даних є невід’ємною складовою професійних навичок майбутніх спеціалістів усіх освітніх рівнів, а відповідні програмні продукти – робочим інструментом кожного спеціаліста-аналітика. Предметом економетрії є економіка в кількісному аспекті. Об’єкт вивчення – зв’язки між народно-господарським комплексом і його найпростішими складовими та поведінкою цих складових. Область економетрії визначається моделями математичної економіки. Економетрія шукає числові параметри моделей математичної економіки. Вона займається кількісним виміром економічних об’єктів як аналогічних еквівалентів математичної моделі. Більш конкретне і загальне визначення економетрії та її предмету дослідження міститься в енциклопедії кібернетики: “Економетрія – напрямок в економіці, що ґрунтується на використанні математичних моделей для аналізу і прогнозування економічних явищ і пов’язаний із визначенням і оцінкою адекватності реальних явищ математичним уявленням про них”. Там же: “… важко розділити математичну економіку і економетрію, з одного боку, економетрію і економічну статистику, з іншого боку. Можна лише підкреслювати зв’язок математичної економіки і економетрії”. Побудова математичної моделі економіки завжди підтверджується оцінками адекватності такої моделі в реальній дійсності. Економічна статистика має справу з сталими і відносно нескладними економічними обчисленнями. Поява економетрії пов’язана з твердженням про недостатність таких економіко-статистичних обчислень для економічного аналізу і прогнозування. Найбільшого розвитку досягли в економетрії методи множинної кореляції. Тобто, економетрія – прикладна економіко-математична дисципліна, яка синтезує економіку, математику та статистику і не може обмежуватись лише використанням регресійного аналізу в економіці, а повинна використовувати весь наявний математичний інструментарій прикладної математики для проведення економічних досліджень. Крім цього, економетрія виступає базовою основою для визначення альтернативних варіантів у системах прийняття управлінських рішень. В умовах конкуренції прогнозні рішення повинні прийматися на основі модельних альтернативних варіантів в тісному поєднанні з наявною інформаційною базою та сучасними програмними продуктами. Метод “проб і помилок” у наші дні непридатний, дуже мало часу залишається для “проб” і дуже дорогими можуть бути помилки. В ринкових умовах не повинно бути місця свавільним, так званим “вольовим” рішенням. Стратегічні рішення повинні прийматися не інтуїтивно, а на підставі всебічного статистичного аналізу та математичних розрахунків. І не випадково, саме в наш час, відзначається активний ріст використання математичних методів в макро- та мікроекономічних дослідженнях. Замість того, щоб “пробувати і помилятися” на реальних об’єктах, аналітики роблять це з допомогою економіко-математичних моделей. Побудова таких моделей є однією з найважливіших задач прикладної математики. Моделювання – процес побудови моделі, за допомогою якого вивчається функціонування об’єктів різної природи. Він складається з трьох основних елементів: суб’єкта, об’єкта дослідження та моделі, зa допомогою якої суб’єкт пізнає об’єкт. Mодель – це такий матеріально або розумово зображуваний об’єкт, який у процесі дослідження зaмінює об’єкт-оригінал таким чином, що його безпосереднє вивчення дає нові знання про цей об’єкт. Схематичне зображення процесу моделювання представлене на рис 1.1. Математичне моделювання – універсальний та ефективний інструмент пізнання внутрішніх закономірностей, властивих явищам і процесам. Воно дає можливість вивчити кількісні взаємозв’язки і взаємозалежності системи, що вивчається, і вдосконалити її подальший розвиток та функціонування.
Рис. 1.1. Основні етапи моделювання
Серед існуючих систем економічні є найскладнішими, тому при побудові їх моделей слід відображати тільки найважливіші та найхарактерніші властивості процесів або явищ, що вивчаються. Внаслідок цього всі моделі є спрощеним відображенням реальної системи, але якщо цей процес виконано коректно, то отримане наближене відображення реальної ситуації дає можливість мати достатньо точні характеристики об’єкта дослідження.
|