Тема 4.1 Основи теорії відтворення

1. Суть відтворення. Екстенсивний і інтенсивний типи відтворення. Критерії економічного зростання.

2. Нагромадження, його ефективність та напрямок реформування.

1. Відтворення - це безперервність, повторюваність виробництва.

Розрізняють просте і розширене відтворювання.

Просте відтворювання – відтворення продуктивних сил і виробничих відносин в однакових з року в рік масштабах.

Розширене відтворення – відтворення продуктивних сил і виробничих відносин у збільшених масштабах.

Розширене відтворення передбачає відтворення сукупного суспільного продукту (ССП), робочої сили, природних ресурсів і виробничих відносин.

Джерелом розширеного відтворення є додаткова вартість.

Сутність відтворення ССП полягає в заміщенні всіх його частин за вартістю і натуральною формою. Умови цього заміщення розкриває теорія реалізації ССП. Згідно з нею суспільне виробництво складається з двох підрозділів:

І – виробництво засобів виробництва;

ІІ – виробництво предметів споживання.

За вартістю продукція включає: перенесену вартість (С), необхідний продукт (V), додатковий продукт (m).

Умови реалізації ССП за простого відтворення:

1) І(V+ m) = ІІС;

2) ІС+ІІС = І;

3) І(V+ m) + ІІ(V+ m) = ІІ.

І 4000С + 1000V + 1000 m = 6000

ІІ 2000С + 500V + 500 m = 3000

Умови реалізації ССП за розширеного відтворення:

1) І(V+ m) > ІІС;

2) ІС+ІІС < І;

3) І(V+ m) + ІІ(V+ m) > ІІ.

І 4000С + 1000V + 1000 m = 6000

ІІ 1600С + 800V + 800 m = 3200

В підрозділі І створені додаткові засоби виробництва необхідні для розширеного відтворення. Саме заново створена вартість продукції підрозділу І більша, ніж сума перенесеної вартості підрозділу ІІ, на фонд нагромадження додаткових засобів виробництва.

Розрізняють два основні типи розширеного відтворення — екстенсивний та інтенсивний.

За екстенсивного типу економічне зростання досягається внаслідок кількісного приросту всіх елементів продуктивних сил, насамперед факторів виробництва, за незмінного рівня його технічної бази. Основними факторами цього типу економічного зростання є:

1) збільшення обсягу інвестицій за збереження наявного рівня технології;

2) збільшення кількості працівників;

3) зростання обсягів оборотних фондів (сировини, матеріалів тощо).

За інтенсивного типу економічного зростання збільшення масштабів випуску продукції досягається внаслідок якісного вдосконалення всієї системи продуктивних сил, насамперед речових і особистісних факторів виробництва. Основою інтенсифікації є науково-технічний прогрес, а натепер радикальна форма його розвитку — НТР, що розгортається. Основними факторами такого типу економічного зростання слугують:

1) впровадження нової техніки і технології на основі передових досягнень науково-технічного прогресу, основою яких є процес інвестування виробництва;

2) підвищення загальноосвітнього і професійного рівнів працівників;

3) поліпшення використання основних і оборотних фондів;

4) впровадження нових прогресивних форм організації виробництва і праці;

5) розвиток підприємницьких здібностей;

6) випереджаючий розвиток інформаційної сфери, інформатизація господарської діяльності.

Основними формами інтенсивного типу розвитку, або інтенсифікації виробництва, є:

— заощаджуюча, за якої внаслідок впровадження нової техніки і технології зменшується потреба в робочій силі за одноразового зростання складної праці;

— працезаощаджуюча, за якої виконання такого самого обсягу робіт здійснюється меншою кількістю працюючих вищої кваліфікації;

— матеріало- і ресурсозаощаджуюча (застосовуються економніші предмети праці, наприклад композитні матеріали, або раціональніше використовуються старі предмети праці, споживається менша кількість електроенергії тощо);

— всебічна, за якої раціонально поєднуються всі названі форми і найшвидше зростає ефективність суспільного виробництва.

2. Внаслідок розподілу та перерозподілу національного доходу утворюються кінцеві доходи, які використовують для споживання та нагромадження.

Нагромадження є необхідною умовою розширеного відтворення всіх елементів економічної системи. Матеріальна основа такого відтворення — виробництво зростаючого обсягу матеріальних благ та послуг.

Основним джерелом нагромадження слугує додатковий продукт. За рахунок фонду нагромадження здійснюється виробниче і невиробниче нагромадження.

Виробниче нагромадження використовується для будівництва нових заводів, електростанцій, залізниць, оснащення діючих підприємств новою технікою та ін., завдяки якому відтворюється в розширеному масштабі власність на засоби виробництва.

Невиробниче нагромадження здійснюється для спорудження житлових будинків, закладів освіти, охорони здоров'я, культури, передбачає також виробництво додаткових предметів споживання для працівників, які трудитимуться у цій сфері, витрати на їх підготовку та перекваліфікацію.

Надзвичайно важливе значення для досягнення оптимальної норми нагромадження має зниження матеріаломісткості, енергомісткості, здійснення державою активної амортизаційної політики тощо.

Сучасним методом прискорення науково-технічного розвитку, оптимізації фонду нагромадження є широке використання лізингу (англ. lease — орендувати) — довготермінової оренди устаткування з правом майбутнього викупу.

На оптимізацію фонду споживання та фонду нагромадження істотно впливає процес інтенсифікації суспільного виробництва.