![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Поняття нещасних випадків та виробничого травматизму
Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у ст. 14 нещасним випадком визнається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. Із цього визначення вбачається, що до нещасного випадку призводить вплив на працівника небезпечних факторів та середовища. При цьому спеціального переліку таких небезпечних факторів у вітчизняному законодавстві не закріплено. Натомість звертається увага на час та обставини їхнього настання. Так, нещасним вважатиметься випадок, який настав внаслідок впливу на працівника небезпечних факторів під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи установи, зокрема у відрядженні; перебування на робочому місці на території установи або іншому місці, пов’язаному з виконанням трудових обов’язків чи завдань роботодавця, починаючи з моменту прибуття працівника до установи і до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, зокрема протягом робочого та надурочного часу; виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки у вихідні, святкові та неробочі дні за його письмовим розпорядженням; прямування потерпілого до об’єкта обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця. Крім цього, Кабінет Міністрів України у постанові від 30 листопада 2011 року № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» у додатку № 6 закріплює й інші обставини виробничого травматизму. До них він, зокрема, відносить: перебування працівника на території установи або іншому місці роботи під час перерви для відпочинку, харчування, а також перебування потерпілого на території установи у зв’язку із проведенням виробничої наради, отриманням заробітної плати, проходженням або проведенням із дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів; одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення його стану здоров’я; проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, який належить роботодавцеві; ліквідацію наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру тощо. Ще однією ознакою, яка характеризує настання нещасного випадку, є негативні наслідки для здоров’я працівника. Зазвичай виробничі травми призводять до поранень, тілесних ушкоджень, різноманітних отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха. Щоправда, обов’язковою умовою таких наслідків є втрата працівником працездатності на один робочий день та більше або необхідності його переведення на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день. Тут принагідно зауважимо, що виробничий травматизм зумовлює негативні наслідки не лише для працівника, але й для Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, оскільки призводить до збільшення страхових виплат, а також підвищених витрат на лікування та соціальну реабілітацію потерпілих. Тому Фондом впроваджуються заходи запобігання та профілактики нещасних випадків та професійних захворювань. Крім того, для роботодавців Фондом розроблені системи виявлення та кількісного оцінювання ризику травмування на виробництві і профілактики заходів, спрямованих на зниження рівня виробничого травматизму, метою яких є сприяння у профілактиці нещасних випадків на виробництві. їхнє запровадження зумовлює зниження виробничого травматизму та дотримання законодавства про охорону праці.
2. Загальне розслідування та облік нещасних випадків
Вітчизняне законодавство передбачає загальне та спеціальне розслідування нещасних випадків. У загальному порядку розслідуються нещасні випадки, які трапилися з одним працівником, за умови, що йому не загрожує інвалідність, а також нещасні випадки, не пов’язані зі зникненням та смертю потерплого. Розслідування нещасного випадку в установі покладається на роботодавця. Він ініціює його на підставі повідомлення про нещасний випадок. Не пізніше однієї години роботодавець зобов’язаний з використанням засобів зв’язку (та протягом доби на паперовому носії) передати це повідомлення також: - фондові за місцезнаходженням установи; - керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого у профспілці (у разі наявності в установі декількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); - керівникові підприємства, установи, організації де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; - органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі; - закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за установою, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння). Протягом доби з часу надходження повідомлення про настання нещасного випадку роботодавець створює комісію із розслідування нещасного випадку у складі не менш ніж трьох осіб та забезпечує її приміщенням, засобами зв’язку та оргтехнікою. У подальшому він компенсує витрати, зумовлені її діяльністю. До складу такої комісії входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві декількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник установи, інші особи. До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт. Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входять до складу комісії, однак мають право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати пояснення, зокрема викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування. Голова комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про їхні права і з початку роботи запросити до співпраці. Під час роботи члени комісії мають право одержувати усні чи письмові пояснення щодо нещасного випадку, опитувати роботодавця, посадових осіб, інших працівників установи, зокрема потерпілого, а також осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, робити необхідні запити, пов’язані з проведенням розслідування. Комісія протягом трьох робочих днів з часу її утворення зобов’язана: - обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; - визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; - з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; - вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); - визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок із виробництвом; - установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; - скласти у п’яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, якщо нещасний випадок не пов’язаний із виробництвом, або ж акт про нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом, за формою Н-1 і передати їх роботодавцеві для затвердження; - скласти у випадку виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід’ємну частину. Комісія зобов’язана визнати такими, що пов’язані із виробництвом, нещасні випадки та скласти акт за формою Н-1 у разі виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи підприємства, зокрема у відрядженні; перебування на робочому місці, на території установи або в іншому місці з метою виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця, виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов’язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця та в інших випадках, передбачених п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Не може бути визнано нещасним випадком, пов’язаним із виробництвом, використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються установою (крім випадків, що сталися внаслідок їхньої несправності, що підтверджено відповідними висновками); погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, якщо це не пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їхнього зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку або колективного договору; алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку, за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; у випадку природної смерті, смерті від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження. У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк загального розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням із територіальним ор- і аном Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства. Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби надсилаються роботодавцем: керівникові (спеціалістові) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалістові), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий; - потерпілому або уповноваженій ним особі, яка представляє його інтереси; - Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; - територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; - первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо профспілка на підприємстві відсутня. Копії актів за формою Н-5 і Н-1 надсилаються органові управління підприємства, а у разі його відсутності - місцевій держадміністрації. У робочому органі виконавчої дирекції Фонду примірники актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний із виробництвом), примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)) зберігаються протягом 45 років. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, або робочий орган виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з особою, що забезпечує себе роботою самостійно) складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і надсилає його в 10-денний строк організаціям і особам, яким надсилалися акти за формою Н-5 і Н-1, а у разі смерті потерпілого внаслідок раніше отриманих травм або інших ушкоджень терміново подає письмове повідомлення про нещасний випадок установам та організаціям, яким надсилалися акти за формою Н-5 і Н-1. Нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника установи чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку). Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менш як чотирьох осіб. До складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії) за місцем настання нещасного випадку, представники Фонду і місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку та первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або представник територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки. У разі встановлення факту виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії також входить представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку. Облік таких нещасних випадків ведеться місцевими держадміністраціями за місцезнаходженням підприємства. Нещасний випадок зі студентом, курсантом, слухачем, аспірантом навчального закладу під час проходження виробничої практики або виконання робіт в установі під керівництвом її посадової особи розслідується і береться ними на облік. У розслідуванні такого нещасного випадку бере участь представник навчального закладу. Контроль за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції. Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки. Ці особи, у випадку необхідності, можуть вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, а також визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом, і складення акта за формою Н-1. Посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, зі змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов’язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1. Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржене у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія такого припису зупиняється. Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держгірпромнагляду в установлений ним строк.
3. Спеціальний порядок розслідування та облік нещасних випадків Як уже зазначалося, крім загального, вітчизняне законодавство передбачає й спеціальне розслідування нещасних випадків. Воно проводиться у разі настання нещасного випадку зі смертельними наслідками, групового нещасного випадку, який трапився одночасно із двома або більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм, у випадку смерті та зникнення працівників. Спеціальне розслідування проводиться також у випадку настання тяжких наслідків, зокрема з можливою інвалідністю потерпілого. Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, зокрема з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми. Якщо територіальним органом Держгірпромнагляду протягом доби не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, воно проводиться роботодавцем або Фондом за місцем настання нещасного випадку за правилами загального розслідування нещасного випадку. При цьому варто пам’ятати, що віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, зокрема з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості. Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, смерть або зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків, роботодавець зобов’язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв’язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення: - територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходженням установи; - органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку; - Фондові за місцезнаходженням установи; - органові управління підприємства (у разі його відсутності - місцевій держадміністрації); - закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за установою, у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь); - первинній організації профспілки незалежно від членства потерпілого у профспілці (у разі наявності на підприємстві декількох профспілок - профспілці, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); - органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку; - органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі необхідності).
|