![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Спеціальне розслідування проводиться комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням установи.⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 11
До складу спеціальної комісії входять: - посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії); - представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; - представник органу управління установи або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній або нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; - представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках); представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві декількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); - представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку. До складу спеціальної комісії входять й інші посадові особи, передбачені п. 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Потерпілий, члени його сім’ї або уповноважена особа, яка представляє його інтереси, не входять до складу спеціальної комісії, але мають право брати участь у засіданнях такої комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови спеціальної комісії інформацію про хід проведення розслідування. Голова спеціальної комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого, членів його сім’ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їхні права і запросити до співпраці. Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом або за дорученням його територіальним органом і до складу якої входять представники органів, зазначених в абзацах 3-9 п. 37 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, за погодженням із такими органами. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п’ять і більше осіб або травмовано десять і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом. До складу такої комісії входять керівники Держгірпромнагляду, органу управління установи, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду, галузевого або територіального об’єднання профспілок, представники роботодавця, відповідних первинних організацій профспілок, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці (у разі відсутності на підприємстві профспілки), а також представники відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, закладів та установ охорони здоров’я та інших органів (у разі необхідності). Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію. Під час проведення розслідування спеціальна комісія зобов’язана: - обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку; - визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; - визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; - вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); - з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; - визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок із виробництвом; - установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; - зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім’ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз’яснення їхніх прав у зв’язку з настанням нещасного випадку. За рішенням спеціальної комісії у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи, зокрема судово-медичної експертизи, для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам органом, який утворив спеціальну комісію, утворюється експертна комісія. До її роботи залучаються спеціалісти науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежні експерти. Витрати, пов’язані з діяльністю експертної комісії та залучених до її роботи експертів, покладаються на роботодавця. Роботодавець, зокрема, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи експертів та інших спеціалістів. Відшкодування витрат, пов’язаних із відрядженням працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи, здійснюється роботодавцем у розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження. За результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1, картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування. Кількість примірників актів за формою Н-5 і Н-1, карток за формою П-5 визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким вони надсилаються. В акті за формою Н-5 зазначається категорія аварії, внаслідок якої стався нещасний випадок. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п’яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди зі змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) із відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід’ємною частиною. У разі групового нещасного випадку зі смертельними наслідками, які є наслідком аварії, за умови визнання спеціальною комісією нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом, складаються, підписуються і затверджуються протягом 10 робочих днів з моменту її утворення тимчасові акти за формою Н-1 на кожного потерпілого для здійснення страхових виплат. Після завершення спеціального розслідування такі акти замінюються на постійні. Якщо спеціальна комісія розслідує зникнення потерпілого під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків та зробить висновок, що воно спричинене настанням нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, акт за формою Н-5 видається сім’ї потерпілого або уповноваженій особі, яка представляє її інтереси, для звернення до суду із заявою про оголошення потерпілого померлим. Після цього орган Держгірпромнагляду, який утворив комісію, відповідно до акта за формою Н-5 складає акт за формою Н-1, а роботодавець бере такий нещасний випадок на облік. Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після затвердження акта за формою Н-5 видати наказ про вжиття запропонованих спеціальною комісією заходів запобігання виникненню подібних нещасних випадків, який обов’язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягти згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій та інших актів з цих питань. Про вжиття запропонованих заходів роботодавець повідомляє у письмовій формі органи, які брали участь у проведенні розслідування, у зазначені в акті Н-5 строки. Примірники затверджених актів Н-5 і Н-1 (коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний із виробництвом) і примірник картки щ формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)) разом з іншими матеріалами спеціального розслідування зберігаються в установі протягом 45 років, у разі реорганізації установи передаються ії правонаступникові, який бере на облік нещасний випадок, а у разі ліквідації - до державного архіву. У разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім’ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їхньої незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об’єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржене лише у судовому порядку. Орган управління установи, а у разі його відсутності - місцева держадміністрація після одержання матеріалів спеціального розслідування повинні розглянути питання щодо обставин і причин настання нещасного випадку та розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
4. Розслідування та облік професійних захворювань
До хронічних професійних належать захворювання, які виникли внаслідок провадження професійної діяльності працівника та були зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов’язаних з роботою. Такими вважаються захворювання, які виникли після багатократного та/або тривалого впливу шкідливих виробничих факторів. Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності. Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання. Віднесення захворювань до професійних відбувається на підставі Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року № 1662 із врахуванням умов праці. Лікувально-профілактичний заклад, що надає медичну допомогу працівникам установи, у випадку встановлення стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання направляє хворого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності. Повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 складається спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох днів після встановлення діагнозу надсилається: керівникові установи, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання; закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за установою; робочому органові виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням установи, а також профпатологу, яісий скерував хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. Якщо хворий працював у різних установах, де були умови для розвитку професійного захворювання, або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку професійного захворювання, повідомлення за формою П-3 надсилається в останню установу, де він працював за професією, яка передбачала розвиток професійного захворювання. Працівникові видається медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) у нього професійного захворювання. Такий висновок надсилається також профпатологу за місцем роботи працівника або проживання (якщо не працює), який направляв його до спеціалізованого профпатологічного лікувально- профілактичного закладу. Розслідування професійного захворювання ініціює Головний державний санітарний лікар області або міста, який утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виник нення професійного захворювання. До складу комісії входять: представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за установою (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надіслати закладові державної санітарно-епідеміологічної служби письмову інформацію про прізвище, ім’я, по батькові та посаду представника (представників), який пропонується до складу комісії з розслідування. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об’єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування. Розслідування причин виникнення двох та більше професійних захворювань, на які страждає одна особа, проводиться у міру встановлення професійного характеру таких захворювань за наявності повідомлення за формою П-3. В акті розслідування зазначається, чи було раніше у такої особи виявлене професійне захворювання, діагноз, рік його виявлення, а також усі супутні захворювання загального профілю. Комісія з розслідування зобов’язана розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; розподілити функції між членами комісії; розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання; скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання. Комісія проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно- епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів. Вчиняє комісія й інші дії, необхідні для з’ясування причин та наслідків професійного захворювання. За результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. Цей акт є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали вимог законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області, міста, району, на водному, залізничному та повітряному транспорті та завіряється печаткою. У разі незгоди члена комісії з розслідування зі змістом акта за формою П-4, він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід’ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті. Акт за формою П-4 складається у шести примірниках та надсилається хворому, робочому органові виконавчої дирекції Фонду, первинній організації відповідної профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищому профспілковому органові, профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу, установі. Акт за формою П-4 разом із матеріалами розслідування зберігається в установі, в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби та робочому органі виконавчої дирекції Фонду протягом 45 років, а в інших організаціях - не менше строку, передбаченого для вжиття визначених у ньому профілактичних заходів. Реєстрація та облік випадків професійних захворювань (отруєнь) ведеться у журналі обліку професійних захворювань (отруєнь) в установі, в робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в закладах державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень за формою П-3 та актів за формою П-4; у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичних висновків лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу, а також повідомлень за формою П-3. У разі виявлення декількох професійних захворювань хворий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх діагнозів.
5. Розслідування аварій та їхній облік
У вітчизняному законодавстві аварією визнається небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу. Виділяють декілька категорій аварій: 1) аварії першої категорії, внаслідок яких: - смертельно травмовано п’ять та більше осіб або травмовано десять і більше осіб; - спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; - збільшилася більш як у 10 разів концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі; - зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення; 2) аварії другої категорії, внаслідок яких: - смертельно травмовано до п’яти осіб або травмовано від чотирьох до десяти осіб; - зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці з чисельністю працівників 100 і більше осіб. Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва засобами автоматичного захисту та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об’єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі не належать до аварій, що мають категорію, і розслідуються установою у встановленому законодавством порядку. Про аварію очевидець повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу установ, які зобов’язані повідомити роботодавця для негайного введення в дію плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (у випадку наявності). Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов’язаний діяти згідно з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, вжити першочергових заходів щодо рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, локалізації аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей, збереження до прибуття комісії з розслідування аварії обстановки на місці аварії. Роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про аварію територіальний орган Держгірпромнагляду, орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію, орган із питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, а у разі травмування або загибелі працівників - також відповідний робочий орган Фонду. Розслідування аварії, під час якої сталися нещасні випадки, проводиться з урахування вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. У разі коли Кабінетом Міністрів України не прийнято спеціального рішення щодо розслідування аварії, під час якої не сталося нещасних випадків, розслідування проводиться відповідними комісіями, що утворюються: - у разі настання аварії першої категорії - центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить установа, чи місцевою держадміністрацією за погодженням із відповідними органами державного нагляду за охороною праці та Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС); - у разі настання аварії другої категорії - керівником органу, до сфери управління якого належить установа, чи місцевою держадміністрацією за погодженням із Держгірпромнаглядом та ДСНС. Головою комісії з розслідування аварії призначається представник органу, до сфери управління якого належить установа, або представник територіального органу Держгірпромнагляду чи ДСНС. Під час розслідування комісія: - визначає: масштаб аварії; необхідність утворення експертної комісії, яка встановлює обставини і причини аварії, фактори, що призвели до аварії; розробляє план заходів щодо запобігання подібним аваріям та у разі потреби готує пропозиції стосовно коригування нормативної та проектної документації; - підтверджує факти порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, встановлює осіб, що несуть відповідальність за виникнення аварії, розробляє план заходів щодо ліквідації її наслідків та запобігання подібним аваріям. Комісія з розслідування аварії зобов’язана протягом 10 робочих днів провести розслідування обставин і причин аварії та скласти акт за формою Н-5. Залежно від масштабу аварії у разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію з розслідування аварії, з метою проведення додаткових досліджень або експертизи. За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків відповідної комісії затверджує план заходів щодо запобігання подібним аваріям і згідно із законодавством притягає до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці. Роботодавець згідно з вимогами законодавства з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та про охорону праці затверджує: - план заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, у якому зазначаються відомості про можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, передбачаються сили і засоби для їхньої ліквідації, а також строки виконання таких заходів; - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, в якому зазначаються відомості про всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їхнього виникнення, обов’язки особового складу аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації наслідків аварій (надзвичайних ситуацій). Роботодавець зобов’язаний проаналізувати причини виникнення аварії та розробити план заходів щодо запобігання подібним аваріям у строк, зазначений комісією з розслідування аварії в акті спеціального розслідування нещасного випадку (аварії). У разі коли аварія сталася через проектні недоробки або конструктивні недоліки устаткування, для участі в роботі комісії з розслідування аварії залучаються представники підприємства - розробника такого устаткування. Роботодавець зобов’язаний надіслати підприємству - розробникові і виготовлювачеві устаткування обґрунтовані рекламації, їхні копії - органам управління підприємств, у разі їхньої відсутності - місцевій держадміністрації. Облік аварій першої і другої категорії ведуть підприємства й органи державного управління охороною праці та органи державного нагляду за охороною праці і реєструють їх у журналі.
|