Галузі перекладознавства – науки про переклад

Серед численних галузей науки про переклад насамперед виокремлюємо загальну теорію перекладу, яка досліджує універсальні закономірності збереження вираженої засобами однієї мови інформації при її перевиразі засобами іншої мови. Загальна теорія перекладу, спираючись на поняття структурної лінгвістики та теорії інформації, розглядає переклад як міжмовну комунікацію, а сам процес перекладу як такий, що складається з двох основних етапів -аналізу (розуміння повідомлення) і синтезу (створення повідомлення). У центрі уваги загальної теорії перекладу - типи реалізації процесу перекладу, різноманітні перетворення текстів при перекладі, тощо.

Положення загальної теорії перекладу конкретизують часткові теорії перекладу на матеріалі двох мов, які вступають між собою в контакт у процесі перекладу, (наприклад, перекладу з російської мови на українську, з англійської мови на французьку і т. ін.). Часткові теорії перекладу аналізують під кутом зору процесу перекладу лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості двох мов і виробляють рекомендації щодо найбільш ефективних способів перекладу текстів.

З частковими теоріями перекладу взаємодіють стильові теорії перекладу, які узагальнюють практику перекладу текстів, що належать до певного функціонального стилю. Отже, маємо окремі теорії перекладу наукових і технічних текстів, офіційно-ділових текстів, газетно-інформаційних повідомлень, публіцистики. Найрозвиненішою з-поміж стильових теорій є теорія художнього перекладу. Мета цієї галузі перекладознавства - виходячи з найвищих досягнень перекладацької практики, шукати шляхів подальшого вдосконалення мистецтва перекладу, всебічно досліджувати особливості творчого процесу перекладу літературних творів та розробляти принципи його аналізу й критерії його оцінки.

З теорією художнього перекладу щільно пов'язана його історія. Ця галузь науки про переклад досліджує та узагальнює досвід перекладачів минулого, з’ясовує, як і чому змінювалися методи перекладу, що нового ніс із собою той чи інший метод. Без історії художнього перекладу неможлива побудова його теорії: адже сучасний стан перекладу обумовлений попередніми етапами його розвитку. Історія перекладу висвітлює також різноманітні зв’язки перекладної літератури з літературою оригінальною, їх взаємовпливи. Вона аналізує обумовлене історичними причинами переосмислення творчості тих чи інших письменників у перекладі, розглядає запозичення образів, ідей та мотивів із творів зарубіжних авторів через переклади й переспіви.

Положеннями теорії та історії перекладу послуговується критика художнього перекладу, завдання якої - давати обґрунтовану оцінку нових перекладів. Критика перекладу не тільки розглядає переклад у зіставленні з оригіналом, а й оцінює доцільність добору для перекладу саме цих творів іншомовної літератури; аналізує текст перекладу не лише в порівнянні з оригіналом, а й з погляду відповідності мови перекладу нормам літературної мови, якою перекладено твір. Критика художнього перекладу спирається на розроблені теорією принципи та критерії оцінки. Вона відіграє істотну роль у розвитку художнього перекладу, популяризуючи його найкращі здобутки й засуджуючи хибні тенденції, як то: формалізм, надлишкова довільність, прояви неповаги до автора оригіналу й читача перекладу.

Отже, розвиток усіх галузей науки про художній переклад взаємообумовлений розвитком кожної з них.

Дайте відповіді на запитання:

1. Дайте загальне визначення перекладу.

2. Чим писемний переклад відрізняється від усного?

3. Що таке синхронний переклад і де він застосовується найчастіше?

4. Назвіть переваги й недоліки машинного перекладу.

5. Для чого потрібен скорочений переклад?

6. Що таке адаптований переклад?

7. Дайте пояснення, що таке підрядник і для чого він застосовується?

8. Що таке переспів і чому його вважають повноцінним жанром?

9. Які жанрові особливості перекладів ви могли б назвати?

10. Чим переклад прози відрізняється від перекладу поезії?

11. Які особливості перекладу літератури для дітей?

12. Чому перекладач художнього твору має бути особливо уважним до семантики і стилістики першотвору?

13. Чим загальна теорія перекладу відрізняється від часткової?

14. Які практичні рекомендації може дати стильова теорія перекладу?

15. Що досліджує історія перекладу?

16. Які завдання у критики перекладу?