Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Операції над множинами
Об’єднання і перетин множин Розглянуті нижче операції над множинами мають велике значення для розв’язання багатьох задач дискретної математики, особливо тих, що пов’язанні із синтезом дискретних автоматів. Означення. Об’єднанням множин А і В називається множина, що складається з усіх тих і лише тих елементів, які належать хоча б одній з множин А або В. Позначається ={x|x A або х В} (називається сумою або об’єднанням). Таким чином, за наведеним означенням тоді і лише тоді, коли х є елементом хоча б однієї з множин А або В. Наприклад, {1, 2, 3} {1, 3, 4}={1, 2, 3, 4}. Об’єднання множини А з порожньою множиною буде давати ту ж саму множину А: . Аналогічно визначається об’єднання довільної (у тому числі й нескінченної) системи множин. Якщо система містить невелику кількість множин, то їх об’єднання описується явно, наприклад: . У випадку, якщо всі множини пронумеровані індексами й належать до системи множин , то їх відображають у вигляді , або , де S – нескінченна система, і її множини пронумеровані підряд натуральними числами. Для об’єднання множин справедливі комутативний і асоціативний закони: 1. Комутативний закон . (1.2)
2. Асоціативний закон . (1.3)
Справедливість цих законів випливає з того, що ліва і права частини наведених рівностей складаються з одних і тих самих елементів, а порядок їх об’єднання для множин не має значення. Означення. Перетином (добутком, перерізом) множин А і В називається множина, що складається з усіх тих і тільки тих елементів, які належать як до множини А, так і до множини В. Позначається . До цієї множини належать лише спільні елементи множин А і В. Формальне означення: ={x|x A і х В}. (1.4)
Наприклад, {1, 2, 3} {1, 3, 4}={1, 3}. Для перетину і об’єднання множин властиві такі включення:
, (1.5) . (1.6)
Вважається, що дві множини А і В не перетинаються, якщо , і перетинаються, якщо . Перетин множин має комутативну
(1.7)
і асоціативну властивість
. (1.8)
Для порожньої множини має місце також співвідношення , яке твердить, що перетин будь-якої множини з порожньою множиною дає ту саму порожню множину. Декартів добуток Означення. Декартів добуток (прямий добуток) двох множин А і В — це множина усіх можливих впорядкованих пар, у яких перша компонента належить множині А, а друга — множині В. Декартів добуток двох множин А і В позначається як :
(1.9) Наприклад, якщо множина А складається з 13 елементів { A, K, Q, J, 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2 }, а множина В – з 4 елементів {червоний, чорний, блакитний, зелений}, то декартів добуток цих множин є 52-елементною множиною (оскільки 13× 4=52) {(A, червоний), (K, червоний),..., (2, червоний), (A, чорний),..., (3, зелений), (2, зелений)}. Різниця множин Означення. Різницею множин А і В або відносним доповненням множини В до А називається множина, що складається з усіх тих і лише тих елементів, які належать А і не належать до В. Визначається лише для двох множин. Наприклад, різниця між натуральними і парними числами являє собою множину всіх непарних натуральних чисел. Різниця множин А і В позначається як A\B (A/B), або А-В, що відповідає умові {х|х A і х В}, яка визначає ті елементи множини А, що не є елементами множини В. Саму операцію знаходження різниці двох множин називають відніманням множин. Нехай А ={1, 3, 4, 5}, а B ={1, 2, 3}. Тоді отримана при відніманні множини В від А різниця А–В={4, 5}. Множина називається симетричною різницею. Якщо А ={1, 3, 4, 5}, а В ={1, 2, 3}, то симетрична різниця А+В={2, 4, 5}. Теорема. .
|