Реферати. 1. Міждисциплінарні зв’язки політології з іншими науками.

1. Міждисциплінарні зв’язки політології з іншими науками.

2. Введення політичної науки до програм вищих навчальних закладів в Україні.

3. Співвідношення моралі та політики.

Проблемні запитання.

1) Проблема взаємозв’язку політичної та економічної сфер суспільного життя.

2) Як, на Вашу думку, змінюється моральний вимір політики у різні історичні періоди?

3) Яка відмінність між політичною пропагандою і політичною просвітою?

4) Що таке маргінальна політична свідомість?

Основні поняття і терміни: абсентеїзм, влада, держава, закон, ідеологія, організаційно-управлінська діяльність, політика, політологія, політологічна методологія, право, об’єкт політології, предмет політології, функції політології.

Література.

1. Бодуен Ж. Вступ до політології. – К.: Основи, 1995.

2. Будье П. Социология политики. – М.: Наука, 1993.

3. Выдрин Д.И. Очерк практической политологии. – К.: Основи, 1991.

4. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку. – М.: Логос, 1997.

5. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: Навч. посіб.- 7-ме вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008.

6. Муляр В.І. Політологія. Курс лекцій. – Житомир: ЖІТІ, 1999.

7. Муляр В.І. Політологія. Структурно-логічні схеми. – Житомир: ЖІТІ, 1999.

8. Муляр В.І. Політологія: Навчальний посібник. – К.: ВУЛ, 2003.

9. Основи політології. Курс лекцій / За ред. М. Сазонова. – Харків: Основа, 1993.

10. Політологія / За ред. В.Г.Кременя, М.І.Горлача. – Харків: Єдінорог, 2001.

11. Політологія / За ред. К.М.Левківського, В.П.Горбатенка. – К.: Академія, 1997.

12. Політологія / За ред. О.І.Семківа. – Львів: Світ, 1993.

13. Політологія / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. – К.: Академія, 2001.

14. Рудич Ф. М. Політологія: підручник. – К.: Либідь, 2004.

15. Федун Л. А. О предмете и методе политологии// Социально-политические науки. – 1991. – № 3.

Методичні рекомендації

до семінарського заняття

Особливістю цього заняття є те, що воно вступне. Під час обговорення студенти мають звернути увагу на найбільш загальні підходи до розуміння сутності політичного як суспільного явища. Слід звернутись до рекомендованої літератури та порівняти основні точки зору на природу політичної сфери життя суспільства. Особливої уваги в цьому контексті заслуговує позиція Платона про походження держави та її коментар у навчальному посібнику за редакцією М.Сазонова. Політична діяльність зароджується в стародавні часи за умов ускладнення людських потреб і неможливості ефективного управління суспільним організмом методами, які існували в родоплемінному суспільстві (інститут санкретичної суспільної праці, віче, вождизму, ради старійшин тощо). Поділ праці в залежності від здібностей, за Платоном, є відповіддю на процес розгортання людських потреб, а також умовної появи окремої організаційно-управлінської діяльності, що дістала назву політичної. Зверніть також увагу на місце феномену влади в цьому процесі. Логіка виникнення політичної сфери життя суспільства також показана у навчальних посібниках В. Муляра («Політологія», «Політологія. Структурно-логічні схеми»).

Друге питання є продовженням першого. Тут варто наголосити на відмінностях власне предмета і об’єкта політології як науки. Якщо об’єктом виступає все політичне у різноманітних його проявах (держава, влада, політичні партії, політичне лідерство, політична система і т.п.), то предметом політології виступають певні закономірності, сталі зв’язки в політичних процесах, тенденції розвитку політичного життя.

В цьому питанні охарактеризуйте також методологічну базу політології. Покажіть історичне значення позитивізму, біхевіоризму, системи логічних методів в політології. Зверніть увагу на основні етапи в розвитку методологічної бази політології.

Питання про основні функції політології важливо пов’язати з розумінням того незаперечного факту, що політологія за своєю сутністю є сферою знань, яка тією чи іншою мірою зачіпає інтереси владних еліт в суспільстві. Звідси той тиск і обмеження, які нерідко відчуває політологія з боку вказаних еліт, її зв'язок з реальними політичними інтересами. За достатньо ж вільних умов ця наука здатна довести свою корисність суспільству. Варто звернути увагу на такі її функції як: пізнавальна, методологічна, теоретична, інструментальна, практична, прогностична.

Тема 2. Зародження та становлення

політичних вчень.

План.

1. Періодизація політичних вчень та їх зародження у стародавньому світі.

2. Розвиток політичних поглядів давнього Сходу. Політичні ідеї античного світу.

3. Політичні вчення західноєвропейського середньовіччя та Відродження.

4. Основні напрямки політичної думки Нового часу. Сучасні політичні теорії.