Тема 3. Адміністративно-правові норми і відносини

Поняття, особливості та види адміністративно-правових норм. Джерело адміністративного права. Систематизація адміністративного права. Адміністративно-правові відносини. Види адміністративно-правових відносин.

Адміністративно-правові норми – встановлені, ратифікововані або санкціоновані державою, забезпечені при необхідності її примусовою силою, загальнообов’язкові, формально визначення правила поведінки, які надають учасникам суспільних відносин, що складають предмет адміністративного права, юридичні права й покладають на них юридичні обов’язки.

Адміністративно-правові норми характеризуються певними особливостями, як то:

1) регулюють суспільні відносини, пов’язані з функціонуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, інших суб’єктів, уповноважених на здійснення функцій публічного управління;

2) норми мають імперативний характер;

3) характер відносин, урегульованих адміністративно-правовими нормами, визначає їх структуру.

Адміністративно-правові норми поділяють на види за різними критеріями: за замістом; за цільовим призначенням; за методами впливу на суб’єктів адміністративного права; за галузевою належністю; за межами дії; за порядком дії у часі; за колом фізичних осіб.

Застосування адміністративно-правових норм є основною формою діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування інших суб’єктів.

Джерелами адміністративного права є прийняті уповноваженими органами акти правотворчості, які цілком складаються з адміністративно-правових норм чи містять хоча б одну з таких норм.

Система джерел адміністративного права складається з таких актів правотворчості:

- Конституція України;

- міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України;

- акти України, що мають силу закону;

- Постанови Верховної Ради;

- Укази та розпорядження Президента України;

- Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України;

- нормативні накази керівництва центральних органів виконавчої влади;

- розпорядження голів місцевих державних адміністрацій;

- рішення органів місцевого самоврядування, що містять адміністративно-правові норми.

Провідну роль у системі джерел адміністративного права відіграють Конституція та закони України, оскільки мають вищу юридичну силу.

Різноманітні адміністративно-правові норми містяться в численнях, прийнятих у різний час нормативних актах, тому необхідна їх систематизація.

Під систематизацією розуміють впорядкування й удосконалення чинного законодавства та іншого нормативно-правового матеріалу шляхом його оброблення й викладання за певною системою у вигляді збірників (довідників) актів чи у формі зведених кодифікованих актів. Систематизації в праві досягають двома різноплановими способами:

- кодифікація – це вид правотворчості, предметом упорядкування якого є не нормативно-правові акти, а безпосередньо юридичні норми;

- інкорпорація – це впорядкування чинних нормативно-правових актів шляхом їх розміщення за відповідною системою в єдиних збірниках або інших виданнях.

Систематизація адміністративно-правових норм використовується у процесі правового регулювання адміністративно-правових відносин.

Адміністративно-правові відносини – це суспільні відносини в сфері державного управління, учасники яких виступають носіями прав і обов’язків, урегульованих нормами адміністративного права.

Складовими частинами адміністративно-правових відносин є: суб’єкти, об’єкти та юридичні факти.

До суб’єктів відносин можна віднести: державні органи, структурні підрозділи органів держави, посадових осіб державних органів, об’єднання громадян, органи самоврядування, громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства.

Об’єкт – це те, заради чого виникають правовідносини.

Підставою виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин є юридичні факти – дії та події. Під діями розуміють факти, які виникають за волею людей. Вони можуть бути як правомірними, так і неправомірними. Події – це явища, що не залежать від волі людей, але зумовлюють певні правові наслідки.

Адміністративно-правові відносини поділяють на види: залежно від елемента юридичної норми; за змістом; за характером дій зобов’язаного суб’єкта; залежно від розподілу прав і обов’язків між сторонами, за характером зв’язків між сторонами.

Залежно від елемента юридичної норми адміністративні правовідносини поділяють на регулятивні та охоронні.

За змістом адміністративно-правові відносини поділяють на матеріальні та процесуальні.

За характером зв’язків між сторонами адміністративно-правові відносини поділяють на вертикальні та горизонтальні.

Захист адміністративно-правових відносин здійснюють у адміністративному та судовому порядку.

Література [1-4, 29-32]