Економічна сутність і роль основних виробничих фондів

Економічні суб’єкти не можуть здійснювати виробничу діяльність без використання певних ресурсів (матеріальних, трудових, інформаційних, фінансових). Велике ресурсне значення мають засоби виробництва.

Засоби виробництва – це сукупність усіх матеріальних елементів, що беруть участь у процесі виготовлення продукції. Вони поділяються на засоби праці (верстати, машини, печі тощо) і предмети праці (матеріали, напівфабрикати).

Засоби виробництва, виражені у вартісній формі, називають виробничими фондами підприємства. Засоби праці складають речовий зміст основних виробничих фондів, предмети праці – оборотних виробничих фондів (рис 6.1).

Рис. 6.1. Склад фондів підприємства.

Можна виділити три принципові відмінності між основними і обіговими фондами (табл. 6.1).

Отже, основні фонди (ОФ) – це частина засобів виробництва, що зберігають свою оречевлену форму, беруть участь у багатьох виробничих циклах і переносять свою варстість у собіварстість готової продукції частинами в міру спрацьовування.

Таблиця 6.1

Характерні ознаки основних і обігових фондів

З точки зору бухгалтерського обліку та податкового менеджменту, поняття «основні засоби» та «основні фонди» ототожнюються. Визначення основних засобів (основних фондів) наведено у П (С) БО 7: основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншими особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно з Податковим Кодексом України (ПКУ) основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр, що призначаються для використання у господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн і поступово зменшується у зв’язку з їх фізичним і моральним зношенням та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить понад 1 рік (або оперативний цикл, якщо він довший за рік).

Залежно від характеру участі основних фондів у процесі виробництва розрізняють виробничі й невиробничі основні фонди. Основні виробничі фонди (ОВФ) функціонують у сфері матеріального виробництва, невиробничі – задовольняють побутові й культурні потреби працівників (житлові будинки, дитячі садки, клуби, пансіонати, що знаходяться на балансі підприємства).