Оптимальність структури джерел інвестиційних ресурсів для одержувача інвестицій та інвестора

Оскільки розгляд структури інвестицій ми ведемо, насамперед, з погляду суб'єкта господарської (підприємницької) діяльності, що веде пошук джерел інвестування у власний інноваційний розвиток (здій­снюване, як правило, шляхом формування й утримання, а в ідеалі - розширення цільового ринку), то ефективність прийнятих варіантів розвитку, так само, як і властивий їм ризик, варто розглядати насам­перед стосовно одержувача інвестицій.

Однак у випадку інвестування інновацій із зовнішніх джерел ефективність і ризик необхідно розглядати також і з погляду інвестора, оскільки це є необхідною умовою для надання інвестицій. Природно, інвестор може ухвалити рішення про вкладення коштів у високо­ри­зи­ковий, але високоприбутковий проект (а більшість інноваційних проек­тів є такими), або ж у практично безризиковий, але малопри­бутковий проект, наприклад, диверсифікуючи свій портфель інвестицій з метою зниження ризику втрати вкладених коштів.

Викладені вище міркування виражені у вигляді формальної проце­ду­ри оптимізації структури інвестиційних ресурсів в інноваційний роз­виток суб'єктів господарської діяльності (при цьому критерії оптималь­ності розглянуті як з погляду одержувача інвестицій, так і з погляду інвестора) [8].

Спочатку введемо ряд позначень.

Так i-те джерело (i=1, 2, 3,..., n) фінансування інвестицій можна оцінити такими показниками:

О_i - дисконтований очікуваний обсяг інвестицій (у вартісному вираженні), що отриманий з i-го джерела за весь період існування проекту (прогнозований період розвитку);

ПО_i - очікуваний дисконтований прибуток одержувача інвестицій за період існування проекту (у вартісному вираженні) від використання ін­вес­тицій з i-го джерела;

ПІ_i - очікуваний дисконтований прибуток i-го інвестора за період існування проекту (у вартісному вираженні);

РО_i - ризик одержувача інвестицій (вартісне вираження його можли­вих утрат, розраховане з урахуванням імовірності їх виникнення) у випадку використання інвестицій з i-го джерела;

РІ_i - ризик (вартісне вираження можливих утрат, розраховане з ура­ху­ванням імовірності їх виникнення) i-го інвестора.

Природно, при фінансуванні з власних джерел значення ПІ_i і РІ_iдорівнюють 0.

Для визначення конкретних числових значень виділених оцінних показників використовують такі підходи.

Значення прибутку (як інноватора – одержувача інвестицій, так і ін­вес­тора) і обсягу інвестиційних вкладень розраховують як середньо­зва­жені за імовірностями або коефіцієнтами впевненості (очікувані значення) значень відповідних величин при різних сценаріях розвитку подій у майбутньому, тобто враховують фактори ризику. Значення при­бутку для кожного сценарію розвитку подій розраховують за відо­мими методиками [4].

Значення ризику одержувача інвестицій і інвестора розраховують як средньоквадратичне відхилення можливих результатів (прибутку) при різних сценаріях розвитку подій від очікуваного значення [10].

Розраховані в такий спосіб значення використовують у нас­тупних розрахунках.

Умови оптимальності розглянутого варіанта структури джерел інвестиційних ресурсів для одержувача інвестицій записані в такий спосіб [11]:

(4.1)

або

, (4.2)

а також

. (4.3)

При цьому повинні дотримуватися обмеження:

(4.4)

n ³ 1,

де О_потр - обсяг інвестицій, необхідних для реалізації конкретного проекту інноваційного розвитку суб'єкта господарської діяльності.

Вирази (4.1-4.2) характеризують ризик проекту в поєднанні з його прибутковістю, а вираз (4.3) - ефективність інвестування. Вираз (4.4) відображає той факт, що сума інвестицій, отриманих з різних джерел, повинна бути достатньою для реалізації конкретного проекту інноваційного розвитку суб'єкта господарської діяльності.

Умови оптимальності інвестування в даний проект, з погляду конкретного інвестора, записані в такий спосіб [11]:

(4.5)

(4.6)

де Епр, Рпр - допустимі значення ефективності інвестування і ри­зику інвестування відповідно (без урахування ефекту диверси­фіка­ції портфеля інвестицій даного інвестора).

Інвестор, розглядаючи різні інвестиційні проекти, з метою вибору способу оптимального вкладення коштів, використовуючи залежності (4.5-4.6), може відібрати ті проекти, які забезпечать достатню віддачу при прийнятному для нього рівні ризику. Причому вираз (4.6) при по­рів­нянні альтернативних варіантів дозволяє визначити, чи компенсу­єть­ся підвищений ризик одного з них більш високим прибутком?

Вирази (4.1-4.6) можуть бути використані для пошуку компроміс­них рішень, допустимих як для інвестора, так і для одержувача інвести­цій.

Викладений підхід цілком прийнятний для оцінки (принай­мні попередньої) оптимальності сформованої структури інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації конкретних проектів інноваційного розвитку. Наведені залежності мають формальний характер і можуть бути використані для оперативного аналізу широкої гами варіантів структури за допомогою комп'ютера (природно, за наявності відпо­відного програмного забезпечення), що дозволить у стислий термін про­раховувати альтернативні варіанти з метою вибору кращого.

Виконаний аналіз може бути доповнений розрахунками за тради­цій­ними методами, що передбачають оцінку ліквідності, фінансової стійкості і т.п.

Для поглибленого аналізу структури інвестицій в інноваційний розвиток доцільно використовувати підхід, що базується на застосу­ванні графоаналітичних побудов і відрізняється від існуючих прос­то­тою використання і наочністю при досить високій точності.

Відповідно до цього підходу оцінка вагомості в поєднанні з ефек­тивністю кожного окремо взятого джерела формування інвести­цій­них ресурсів з усієї їхньої кількості n в інноваційний розвиток конкретного суб'єкта господарської діяльності виконується в такій послідовності.

У полярній системі координат будується діаграма, де довжина i-го радіуса-вектора r_i відображає ефективність i-го джерела інвестицій в інноваційний розвиток, розрахований як ПО_i / O_i (див. формулу 4.3), а кут a_i - частку i-го джерела інвестицій у загальному їхньому обсязі. Приклад діаграми, побудованої відповідно до викладеного правила, наведений на рис. 4.2.

Рисунок 4.2 – Діаграма, що характеризує внесок окремих джерел у загальному обсязі інвестицій [11]

Радіус-вектор з довжиною R (рис. 6.5) відповідає нульовому зна­чен­ню прибутку одержувача інвестицій, тобто ПО=0.

Більша площа i-го сектора діаграми відповідає більшому внескові i-го джерела інвестицій.

Запропонований методичний підхід дозволяє в наочному вигляді оці­нювати внесок окремих джерел інвестиційних ресурсів у підвищення ефек­тивності інвестування, дозволяє порівнювати різні варіанти струк­тури інвестицій, оптимізувати склад сформованих пакетів інвестицій.

Аналогічним чином можна побудувати діаграму, що відображає внесок окремих джерел інвестицій (r’_i - ризик i-го джерела інвестицій) з усієї їх кількості n у загальний ризик розглянутого варіанта структури (рис. 4.3).

Радіус-вектор R' відповідає нульовому ризикові, більша площа сек­тора відповідає більшому ризику.

Порівняння діаграм на рис. 4.2 і рис. 4.3 (наприклад, накладенням однієї на іншу) дозволяє з погляду ефективності і ризику оцінювати доцільність урахування конкретних джерел інвестицій у їх загальний пакет, сформований для реалізації проекту інноваційного розвитку рин­кових можливостей конкретного суб'єкта господарської діяльності, що дозволяє оптимізувати його структуру.

Рисунок 4.3 – Діаграма, що характеризує ризик окремих джерел інвестицій у їх загальній структурі [11]

У такий спосіб можна проводити багатофакторний аналіз альтер­на­тивних варіантів структури інвестицій.

Викладений підхід рекомендується використовувати при оцінці варіантів структури інвестицій при багатоканальному інвестуванні проектів інноваційного розвитку суб'єктів господарської діяльності.

Більшою мірою його доцільно використовувати, коли залучені з різних джерел кошти вкладаються в різні об'єкти. Однак він також прийнятний і для випадку, коли вся накопичена сума інвестицій вкла­дається в один об'єкт. Віддача (прибуток) для всіх складових з пакета інвестицій буде однакова, але відсотки, виплачувані з різних джере­л інвестицій, у загальному випадку будуть різними, що дозволяє порівнювати окремі джерела інвестицій між собою.