Показники ефективності інформації

Основними вимогами до якості інформації повинні бути:

1) точність;

2) своєчасність;

3) повнота;

4) комплексність системи інформації;

5) адресність;

6) правова коректність;

7) висока швидкість збору, обробки і передачі;

8) актуальність.

Як показники визначення якісних характеристик ефективності інформації для управління процесами інноваційного розвитку можуть бути використані такі коефіцієнти [5]:

- коефіцієнт повноти інформації (К_п) – розраховується як відношення обсягу інформації, яка є в розпорядженні особи, що ухвалює рішення (К_з), та обсягу інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення (К_гр):

;

- коефіцієнт суперечності інформації (К_с) – розраховується як відношення кількості незалежних свідоцтв на користь ухвалення рішення (К_нс) до загальної кількості незалежних свідоцтв у сумарному обсязі релевантної інформації (К_нср):

;

- коефіцієнт точності інформації (К_т) – розраховується як відношення обсягу релевантної інформації (К_р) до загального обсягу інформації, яка є в розпорядженні особи, що ухвалює рішення (К_з):

.

- коефіцієнт своєчасності надходження інформації (К_св) [13, 22] –розраховується як відношення кількості незалежних свідоцтв при збігу в часі надходження інформації і ухвалення рішення (К_нсч) до загальної кількості незалежних свідоцтв про надходження інформації у сумарному обсязі релевантної інформації (К_нср):

.

Крім оцінки ефективності інформації, необхідно визначити кількість дійсно необхідної інформації (К_гр), а також граничну (допустиму) вартість інформації (ВІ_гр), тобто максимальну суму, яку можна за неї заплатити. Для цього [15] необхідно порівняти очікувані граничні вигоди (ГВ) з очікуваними витратами (ОВ) на її отримання.

Якщо граничні вигоди від купівлі інформації перевищують очікувані витрати (ГВ> ОВ), то таку інформацію можна придбати, а якщо ж навпаки (ГВ< ОВ), то від придбання такої інформації слід відмовитись, оскільки очікуване значення результату в умовах невизначеності перевищить значення в умовах визначеності, тобто навіть при абсолютно точному прогнозі зменшить величину результату.

Гранична вартість повної інформації у роботі [21] розраховується за формулою

,

де ВІ_гр- гранична вартість повної інформації, грн;

Р_і - очікуваний результат в умовах повної інформованості, грн;

Р_н - очікуваний результат в умовах неповної інформованості, грн.

Якщо вартість інформації буде перебільшувати граничну (ВІ> ВІ_гр), то таку інформацію купувати не варто, бо її придбання зменшить величину результату, а якщо (ВІ ВІ_гр), то таку інформацію слід придбати.

Не менш важливою є необхідність збору (придбання) інформації, яка буде містити дійсно необхідні відомості. Для цього визначають ефективність пошуку інформації за допомогою показників повноти (П_пв) і похибки пошуку (П_пх) [15]:

,

,

де К_р – обсяг виданої релевантної інформації;

К_рм – обсяг релевантної інформації в інформаційному масиві;

К_з – загальний обсяг інформації, яка є в розпорядженні особи, що ухвалює рішення.

Обсяг інформації [14, 15] може розраховуватися кількістю документів або ж у стандартних одиницях, взятих для вимірювання кількості інформації: байт, Кбайт, Мбайт тощо.

Ефективність пошуку інформації перебуває у прямо пропорційній залежності з повнотою пошуку і обернено пропорційній – з похибкою пошуку, тобто ефективність пошуку зростає зі збільшенням показника повноти і зменшенням показника похибки. Однак збільшення повноти пошуку, а відповідно і його ефективності призводить до зростання вартості інформації, тому необхідно знайти значення повноти пошуку, яке б задовольняло особу, що ухвалює рішення, і витрати на його досягнення не повинні перевищувати граничну вартість інформації.

Накопичення інформації є доцільним до того часу, доки витрати на її одержання не перевищують очікувані вигоди від володіння нею.