Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Експлуатаційні показники місцевої роботи
1.6.2 Техніко-економічне порівняння варіантів організації місцевої роботи на дільниці Оскільки капіталовкладення по варіантах одноетапні, а експлуатаційні витрати не змінюються у часі, то економічна ефективність може бути визначена по сумі річних приведених витрат. При цьому найкращим з економічної точки зору являється варіант, який забезпечує мінімальні приведені витрати:
де Е – річні експлуатаційні витрати, грн.; К – капітальні вкладення по варіантах, грн.; Є н – нормативний коефіцієнт приведення капітальних вкладень до експлуатаційних витрат (Є н=0, 1). Експлуатаційні витрати складаються з витрат, що пов’язані з пересуванням поїздів по дільниці, маневровою роботою та простоєм вагонів на кінцевих та проміжних станціях дільниці:
Річні витрати, пов’язані з пересуванням поїздів, можна визначити як:
де Σ NL – сумарні поїздо-кілометри пробігу поїздів по варіантах; C п-км – вартість одного поїздо-кілометра, грн. При техніко-економічному обґрунтуванні заходів, які пов’язані з покращенням експлуатаційної роботи визначаються витрати, які приходяться на визначений вимірник роботи рухомого складу. При цьому визначається не повна величина експлуатаційних витрат, а частина, безпосередньо пов’язана з даним видом пробігу рухомого складу. Необхідно визначити собівартість одного поїздо-кілометра C п-км збірних (вивізних) поїздів по варіантам. Для цього використовується метод розрахункових параметрів (табл. 1.6). Таблиця 1.6
|