Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Модельні комплекси вправ для підготовчої частини тренувального заняття
Модельні комплекси вправ для підготовчої частини тренувального заняття (розминки) розробляються з урахуванням положень: · спрямованості і величини тренувального навантаження в основній частині заняття; · поступового зростання інтенсивності вправи; · взаємозв'язки вправ загально-розвиваючого і спеціально-розвиваючого характеру; · тривалості розминки; · спрямованості і величини попереднього тренувального заняття; · особливостей ігрової спеціалізації (для ігрових видів спорту). Варто також відзначити, що незалежно від тривалості розминки, вправи аеробного характеру повинні складати не менше 12 хвилин. При чому перші 8-10 хвилин розминки в обов'язковому порядку. Виходячи з вищеперерахованих положень, кожен комплекс розминки може мати певний код, наприклад: КР: ААГн - ВН – ПГ + В. Цей код розшифровується як комплекс розминки для роботи анаеробної гліколітичної неспецифічної спрямованості з великим навантаженням для польових гравців і воротарів. У цілому модельні комплекси підготовчої частини тренувального заняття (розминки) можуть бути складені за наступною схемою: · назва комплексу (код); · номер вправи; · назва і зміст вправи; · тривалість вправи; · інтенсивність вправи; · ЧСС (на початку і в кінці вправи); · КВН (коефіцієнт величини навантаження)*. 4. Модельні тренувальні завдання для основної частини тренувального заняття Модельне тренувальне завдання (МТЗ) розглядається як досягнення певної мети за допомогою вправи (вправ), яка регламентується тимчасовими, просторовими, фізіологічними і біомеханічними параметрами [14]. Основним критерієм МТЗ є його спрямованість, як в педагогічному, так і у фізіологічному аспектах. У цьому плані МТЗ можуть класифікуватися з трьох позицій: · залежно від структури тренувального заняття, тобто для якої частини тренувального заняття повинні бути розроблені МТЗ; · з урахуванням вирішення педагогічних завдань у тренувальному занятті, а саме, вдосконалення техніко-тактичної майстерності і освоєння нового матеріалу; · розвиток і вдосконалення фізичної і функціональної підготовленості. Якщо виходити із загальноприйнятої структури тренувального заняття, то для підготовчої частини необхідні модельні тренувальні завдання у вигляді комплексів розминки (див. 6.1), для завершальної частини – комплекси вправ для оперативного відновлення фізичної працездатності. Набагато складніше стоїть питання про розробку МТЗ для основної частини тренувального заняття. Це пов'язано, по-перше, з тим, що в основній частині заняття, як правило, розв'язуються основні завдання тренування – освоїти, удосконалювати, розвивати тощо, і, по-друге – облік тренувального навантаження з погляду його спрямованості та величини. Виходячи з цього, модель основної частини тренувального заняття складається з трьох блоків – навчальних програм, тренувальних програм і власне модельних тренувальних завдань.
|