Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Класифікація майнового страхування за групами ризику






· страхування майна від вогневих ризиків та стихійного лиха (вогневе страхування);

· страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ, посухи, граду тощо;

· страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби та нещасних випадків;

· страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ризиків.

Основні положення Закону України «Про страхування» (від 2006 р.)

Відповідно до ст. 6 Закону України " Про страхування" (2001), видами добровільного майнового страхування, на які видається ліцензія, є:

· страхування залізничного транспорту;

· страхування наземного транспорту (крім залізничного);

· страхування повітряного транспорту;

· страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

· страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

· страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

· страхування іншого майна.

У ст. 7 згаданого Закону передбачені такі види обов'язкового майнового страхування:

· авіаційне страхування цивільної авіації;

· страхування засобів водного транспорту;

· страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

· страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України " Про угоди про розподіл продукції";

· страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти та газу у випадках, передбачених Законом України " Про нафту і газ";

· страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

· страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), яка є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

· страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України;

· страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.

Майнове страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують майну чи групі речей від втрати (знищення) чи пошкодження, а також підприємницьких ризиків. Але захист від зазначених ризиків здійснюється за умови, що вони не носять навмисний характер.

Об'єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов'язані з:

1. володінням;

2. користуванням;

3. розпорядженням майна.

Предметом майнового страхування є:

1. ризик втрати (знищення), нестачі або пошкодження певного майна;

2. ризик збитків у підприємницькій діяльності.

До специфічних ознак майнового страхування належать наступні:

1. об'єкт страхування має вартісну оцінку;

2. страхуванню підлягає конкретна власність;

3. страхова сума не може перевищувати дійсної (залишкової) вартості майна на момент укладання договору страхування;

4. наявність факту пошкодження, крадіжки, знищення не є достатньою умовою для виплати відшкодування, необхідною умовою є наявність збитку;

5. страхове відшкодування не може бути джерелом необґрунтованого збагачення страхувальника;

6. договір майнового страхування не укладається на тривалий час;

7. суб'єктів страхових відносин може бути три: страховик, страхувальник, вигодонабувач.

Класифікація майнового страхування здійснюється за такими ознаками:

1. за формою здійснення: добровільне, обов'язкове;

2. за видами суб'єктів страхових відносин: юридичні особи; фізичні особи; фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю;

3. за галуззю економіки: промисловість, сільське господарство тощо;

4. за видом майна: транспорт (наземний, повітряний, морський); вантажів та багажу; кредитів; інвестицій; фінансових ризиків; судових витрат; виданих та прийнятих гарантій, основних засобів; оборотних активів; незавершеного виробництва; врожай сільськогосподарських культур, сільськогосподарські тварини, домашні птахи; будівлі, предмети домашнього майна; домашні тварини; тощо (визначається спеціальним переліком при ліцензуванні);

5. за видами укладених договорів: основний, додатковий;

6. за видами страхових подій: від вогню, від стихійних лих, нещасного випадку та інфекційного захворювання тварин; від аварії, вибуху.

Система ставок страхових тарифів, їх диференціація, застосування знижок, націнок, пільг - найбільш тонкий елемент страхових відносин. Тарифні ставки в майновому страхуванні диференційовані за галузевою належністю, за видами підприємств та організацій, за категоріями страхувальників, за ступенем ризику окремих видів транспорту, за групами тварин тощо. Знижки застосовуються, якщо страхується цілісний майновий комплекс, якщо страхувальник за даними об'єктами є постійним клієнтом страхової компанії та не отримував страхового відшкодування. Націнки призначені для страхування транспортних засобів та майна при проведенні випробувань та експериментів. Пільгами користуються підприємства сільської місцевості та громадяни певних категорій (інваліди, постійні клієнти). Використання франшизи також впливає на зменшення розміру тарифної ставки.

Страхове відшкодування виплачується залежно від розміру страхового збитку та системи (методу) страхування.

Збитком при страхуванні майна вважається:

1. у разі його знищення чи крадіжки — його дійсна вартість з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку або дійсна вартість, виходячи із ринкових цін;

2. у разі пошкодження — різниця між заявленою (вказаною, визначеною) дійсною вартістю і вартістю цього майна з урахуванням знецінення в результаті страхового випадку.

Страховий збиток при страхуванні основних і оборотних активів включає:

1. вартість знищеного майна за страховою оцінкою; вартість пошкодженого майна з урахуванням його знецінення;

2. витрати, пов'язані з рятуванням майна, запобіганням та зменшенням збитків (переміщення майна в безпечне місце, відкачка води тощо);

3. вартість робіт з приведення застрахованого майна в належний вигляд (прибирання, сушіння, сортування тощо).

Із розміру страхового збитку вираховуються:

1. вартість придатних для використання частин майна;

2. вартість придатних для використання, але знецінених частин майна (дошки, цегла, запчастини, інструменти тощо)

Страховий збиток при страхуванні транспортних, засобів визначається:

1. при крадіжці — за його вартістю з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку;

2. при знищенні — за його вартістю з урахуванням зносу за вирахуванням вартості залишків (можливо і знецінених), придатних для подальшого використання;

3. при пошкодженні — за вартістю ремонту у такому порядку: до вартості нових деталей, зменшеної відповідно відсотку зносу, який вказується в договорі страхування, додається вартість ремонтних робіт, далі віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання та переоцінених відповідно до відсотку зносу і ступеня їх знецінення, що викликані страховим випадком; включаються також витрати й на рятування транспортного засобу (у тому числі й додатковий збиток, викликаний рятуванням людей) під час страхового випадку, на приведення в належний вигляд та транспортування до найближчого ремонтного пункту чи постійного місця проживання (але не дальше найближчого ремонтного пункту); окремо страховик оплачує вартість робіт зі складання кошторису витрат на ремонт, але оплачує збиток втрати товарного виду автотранспортного засобу.

Страховий збиток при знищенні чи пошкодженні сільськогосподарських культур визначається, виходячи із вартості кількісних втрат врожаю основної продукції культури (групи культур) на всій площі посіву (посадки), розрахованій за різницею між вартістю врожаю з 1 га в середньому за останні 5 років і даного року діючих державних закупівельних цін. У разі підсіву чи пересіву сільськогосподарських культур враховується середня вартість витрат на пересів чи підсів і середня вартість врожаю заново посіяних чи підсіяних культур.

В Україні в січні 2001 р. прийнято обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень для державних сільськогосподарських підприємств, а стосовно врожаю зернових культур та цукрових буряків — сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності. Страхові платежі щодо обов'язкового страхування врожаю компенсуються у розмірі, не менш як 50 % витрат, понесених підприємствами.

Страховий збиток при страхуваною (інвентарною, вказаною при договорі страхування) вартістю (робочої худоби — з урахуванням амортизації) на день загибелі;

1. у разі вимушеного забою — із суми збитку вираховується вартість м'яса, придатного для використання, вартість шкурки, відходів, що використовуються.

За цим видом страхування відшкодовується тільки прямий збиток — загибель (падіж, вимушений забій) тварини. Втрати продукції, що є непрямим збитком, по страхуванню не відшкодовуються.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал