Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Визначення категорії важкості праці, коефіцієнтів умов праці, стомленості та працездатності
|
|
Атестація робочого місця менеджера є одним із прийомів створення і підтримки належного рівня охорони праці працівника і є комплексною оцінкою кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному рівню виробництва, гігієнічним нормам праці, психофізіологічним параметрам працюючого.
Основною метою атестації робочих місць є регулювання відношень між власником підприємства (або уповноваженого ним органом) і працюючими в сфері реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу у небезпечних і шкідливих умовах. Атестація проводиться на підприємствах, установках і організаціях (далі – підприємства), незалежно від форм власності, видів діяльності, де технологічний процес, використовуване устаткування і матеріали можуть бути причиною виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників.Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.
Метою роботи є дослідження і набуття практичних навичок аналізу умов і характеру праці для проведення атестації робочих місць.
У ході виконання роботи проводиться аналітична оцінка умов праці на робочих місцях, аналіз впливу на працюючих чинників виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією; оцінюється технічний і організаційний рівень робочого місця; оцінюється ступінь ушкодження здоров’я; розробляються конкретні заходи для створення оптимальних умов і характеру праці.
Під час проведення атестації варто пам’ятати, що у процесі трудової діяльності на працівника можуть впливати такі групи небезпечних і шкідливих виробничих чинників (НШВЧ):
1. НШВЧ, джерелом яких є безпосередньо комп’ютер й інші технічні засоби, що використовуються в роботі;
2. НШВЧ, які пов'язані з виробничим середовищем;
3. НШВЧ, які обумовлені безпосередньо трудовим процесом.
Для цього необхідно визначити коефіцієнт безпеки устаткування; послідовність модернізації устаткування, ії ефективність; категорію важкості праці; коефіцієнт умов праці; ступінь стомлення та працездатність робітників.
Атестація передбачає:
- виявлення на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників і з'ясування причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних чинників виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
- комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх рівнів вимогам нормативних документів;
- обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії шкідливості умов праці;
- встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, на інші пільги і компенсації в залежності від умов праці, вирішення суперечок між власником і працюючим, що можуть виникати щодо умов праці, пільг і компенсацій;
- розробку заходів для оптимізації характеру й умов праці, оздоровлення працюючих;
- встановлення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології.
Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу в 5 років.
При розробці заходів щодо охорони праці широко використовують методи аналітичної оцінки умов праці. Найбільш поширеними показниками умов праці є категорія важкості праці, коефіцієнт умов праці та безпечність устаткування.
Завдання. Провести аналітичну оцінку умов праці на робочих місцях в офісах підприємства, для цього визначити: категорію важкості праці, коефіцієнт умов праці, ступінь стомлення та працездатність робітників.
Головний офіс підприємства має 3 приміщення з різними умовами мікроклімату виробничих приміщень.
В першому приміщенні працюють 5 менеджерів на робочих місцях яких розташовано комп’ютери, в другому – 2 комп’ютеризованих робочих місця, в третьому – 3. Вихідні дані наведені в табл. 3.1. Варіант визначається за останньою цифрою номеру по списку в журналі.
Таблиця 3.1
Вихідні дані для виконання розрахункового завдання
| Приміщення 1. Кількість ПЕОМ - 5 | ||||||||||
| Температура повітря в теплий період року Т, оС | ||||||||||
| Відносна вологість повітря ϕ, % | ||||||||||
| Рівень шуму L, дБ А | ||||||||||
| Час його впливу t, год | ||||||||||
| Освітленість приміщення Е, лк | ||||||||||
| Категорія (точність) зорових робіт, Зор. | С | В | Б | А | Д | С | В | Б | А | Д |
| Тривалість зосередженого спостереження, Дл., % | ||||||||||
| Кількість важливих об’єктів спостереження, Об, од. | ||||||||||
| Приміщення 2. Кількість ПЕОМ - 2 | ||||||||||
| Температура повітря в теплий період року Т, оС | ||||||||||
| Відносна вологість повітря ϕ, % | ||||||||||
| Рівень шуму L, дБ А | ||||||||||
| Час його впливу t, год | ||||||||||
| Освітленість приміщення, Е, лк | ||||||||||
| Категорія (точність) зорових робіт, Зор. | Д | Г | В | Б | А | Д | Г | В | Б | А |
| Тривалість зосередженого спостереження, Дл, % | ||||||||||
| Кількість важливих об’єктів спостереження, Об, од. | ||||||||||
| Приміщення 3. Кількість ПЕОМ - 3 | ||||||||||
| Температура повітря в теплий період року Т, оС | ||||||||||
| Відносна вологість повітря ϕ, % | ||||||||||
| Рівень шуму L, дБ А | ||||||||||
| Час його впливу t, год | ||||||||||
| Освітленість приміщення, Е, лк | ||||||||||
| Категорія (точність) зорових робіт, Зор | А | Б | В | Г | Д | Г | В | Б | А | В |
| Тривалість зосередженого спостереження, Дл, % | ||||||||||
| Кількість важливих об’єктів спостереження, Об, од. |
3.1. Визначення категорії важкості праці
Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці (вони наведені у таблиці 3.2):
1) роботи, що виконуються в оптимальних умовах;
2) роботи, що виконуються в умовах, які відповідають гранично допустимим концентраціям і рівням (ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психофізіологічних елементів;
3) роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК і ГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів;
4) роботи у несприятливих умовах праці;
5) роботи, що виконуються в екстремальних умовах праці;
6) роботи, що виконуються в критичних умовах праці.
Категорія важкості характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці.
Згідно з таблицею 3.2, кожний виробничий елемент умов праці Xi на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за формулою:
, (3.1)
де 
Хфакт, Хвим - ступінь шкідливості фактора фактичного та виміряного, бали;
Т - час дії даного фактора до тривалості зміни в годинах (8 годин – тривалість зміни).
Інтегральну бальну оцінку важкості праці Iп на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою:
, (3.2)
де Хоп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;
- середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Хоп, що дорівнює 
;
- сума всіх елементів крім визначаючого Хоп;
n - кількість врахованих елементів умов праці.
Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою:
, 
, (3.3)
У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (Таблиця 3.4).
Таблиця 3.2
Бальна оцінка елементів умов праці
| Оцінка факторів умов праці, бали | ||||||
| Температура, оС | 18-20 | 21-22 | 23-28 | 29-32 | 33-35 | > 35 |
| Швидкість руху повітря, м/с | < 0, 2 | 0, 2-0, 5 | 0, 6-0, 7 | 0, 8-1, 2 | 1, 3-1, 7 | > 1, 7 |
| Відносна вологість повітря, % | 40...54 | 55...60 | 61...75 | 76...85 | > 85 | - |
| Шум, дБ А | < 33 | 33...50 | 51...54 | 55...63 | 64...74 | > 75 |
| Освітленість, лк | > 300 | 240...300 | 160...230 | 100...150 | 60...90 | 30...50 |
| Тривалість зосередженого спостереження, % | < 25 | 25...50 | 51...75 | 76...85 | 86...90 | > 90 |
| Число важливих об’єктів спостереження | < 5 | 5...10 | 11...25 | > 25 | - | - |
| Точність зорових робіт | Груба (Е) | Мала (Д) | Середня (Г) | Висока (В) | Дуже висока (Б) | Найвища (А) |
| Тривалість повторюваних операцій, с | > 100 | 31...100 | 20...30 | 10...19 | 5...9 | 1...4 |
Розрахунки необхідно виконувати для кожного виробничого приміщення окремо. Результати занести в таблицю 3.3.
Таблиця 3.3
Результат оцінювання за бальною оцінкою
| Фактор | Фактичне значення | Час дії | Бальна оцінка | |
| 
| |||
| Температура повітря в теплий період року Т, оС | ||||
| Відносна вологість повітря ϕ, % | ||||
| Рівень шуму L, дБ А | ||||
| Час його впливу t, год | ||||
| Освітленість приміщення Е, лк | ||||
| Категорія (точність) зорових робіт, Зор. | ||||
| Тривалість зосередженого спостереження, Дл., % |
Таблиця 3.4
Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки
| Діапазон оцінки | Категорія | Характеристика | Доплати, % |
| До 18 | I | Роботи, виконані за оптимальних умов зовнішнього виробничого середовища та за оптимальних розмірів фізичного, розумового та нервово-емоційного навантаження. Такі умови у практично здорових людей сприяють поліпшенню самопочуття, досягненню високої працездатності та продуктивності праці. Реакція організму свідчить про оптимальний варіант нормального функціонування. | - |
| 19...33 | II | роботи, виконані в умовах, де гранично допустимі концентрації та гранично допустимі рівні шкідливих і небезпечних виробничих факторів не перевищують вимог нормативно-технічних документів. Працездатність не порушується, відхилень у стані здоров’я, пов’язаних із професійною діяльністю, не спостерігається протягом усього періоду трудової діяльності людини. | - |
| 34...45 | III | Роботи, виконані в умовах, за яких у практично здорових людей виникають реакції, характерні для граничного стану організму. Спостерігається деяке зниження виробничих показників. Поліпшення умов праці та відпочинок порівняно швидко ліквідують негативні наслідки | 8% |
| 45, 7...53, 9 | IV | Роботи, за яких вплив несприятливих (небезпечних та шкідливих) факторів призводить до формування глибшого граничного стану у практично здорових людей. Більшість фізіологічних показників при цьому погіршується, особливо наприкінці робочих періодів (зміни, тижня). Виникає типовий виробничо зумовлений стан передзахворювання і т. ін. | 12 -16% |
| 54...59 | V | Роботи, за яких у результаті досить несприятливих умов праці наприкінці робочого періоду (зміни, тижня) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей і зникають у більшості робітників після повноцінного відпочинку. | 20% |
| Понад 59, 1 | VI | Роботи, виконані в найнесприятливіших (екстремальних) умовах праці. При цьому патологічні реакції розвиваються надто швидко, можуть мати незворотний характер і нерідко супроводжуються тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів (інфаркт-міокарда) | 24% |
Приклад. Оцінити категорію важкості праці працівника. На робочому місці є три елемента умов праці, що формують ії важкість: Х1 – шум 73 дБА, Х2 – освітленість 240 лк (газорозрядні лампи), Х3 - тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.
Рішення. Згідно з таблицею 3.2 вказані елементи оцінюються відповідно до Х1 = 5, Х2 = 2, Х3 = 4.
Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є шум: Хоп =5. Середній бал всіх елементів умов праці крім визначаючого дорівнює 
.
Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (3.2).
Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V категорії важкості праці (згідно таблиці 3.4).
3.2. Розрахунок коефіцієнта умов праці
Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. При розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті елементи, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення (освітленість, температура, вологість і швидкість руху повітря, шум, вібрація та ін.). Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою:
, (3.4)
де а1, а2,..., аn — індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;
n — кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.
Індекс відхилення фактичних умов праці від нормативних розраховується за формулою:
, (3.5)
де Уф і Ун — відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.
У тих випадках, коли перевищення фактичних показників у порівнянні з нормативними (шум, вібрація, наявність пилу та інших шкідливих речовин в повітряному середовищі) погіршує умови праці, індекс відповідності до фактичних елементів умов праці нормативним визначається зворотнім відношенням за формулою:
, (3.6)
Результати розрахунку занести в таблицю 3.5.
Нормативні значення показників елементів умов праці визначаються відповідно до таблиць 3.6, 3.7, 3.8.
Таблиця 3.5
Розрахунок коефіцієнту умов праці
| Фактор умов праці | Значення | Індекс відхилення | |
| фактичне | нормоване | ||
| Приміщення 1. Кількість ПЕОМ - 5 | |||
| Температура повітря в теплий період року Т, оС | |||
| Відносна вологість повітря ϕ, % | |||
| Рівень шуму L, дБ А | |||
| Освітленість приміщення Е, лк | |||
| Коефіцієнт умов праці | |||
| Приміщення 2. Кількість ПЕОМ - 2 | |||
| Температура повітря в теплий період року Т, оС | |||
| Відносна вологість повітря ϕ, % | |||
| Рівень шуму L, дБ А | |||
| Освітленість приміщення Е, лк | |||
| Коефіцієнт умов праці | |||
| Приміщення 3. Кількість ПЕОМ - 3 | |||
| Температура повітря в теплий період року Т, оС | |||
| Відносна вологість повітря ϕ, % | |||
| Рівень шуму L, дБ А | |||
| Освітленість приміщення Е, лк | |||
| Коефіцієнт умов праці |
Таблиця 3.6
Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99
| Період | Категорія праці | Температура, оС | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с, не більше |
| Холодний | Легка - Iа | 22...24 | 40...60 | 0, 1 |
| Легка - Iб | 21...23 | 0, 1 | ||
| Середньої важкості – II a | 18...20 | 0, 2 | ||
| Середньої важкості – II б | 17...19 | 0, 2 | ||
| Тяжка – ІІІ | 16...18 | 0, 3 | ||
| Теплий | Легка - Iа | 23...25 | 0, 1 | |
| Легка – I б | 22...24 | 0, 2 | ||
| Середньої важкості – II a | 21...23 | 0, 3 | ||
| Середньої важкості - IIб | 20...22 | 0, 3 | ||
| Тяжка – ІІІ | 18...20 | 0, 4 |
Таблиця 3.7
Норми освітленості робочих місць при штучному освітленні
згідно ДБН В.2.5-28-2006
| Розряд зорової роботи | Підрозряд зорової роботи | Відносна тривалість зорової роботи в напрямку зору на робочу поверхню, % | Штучне освітлення |
| освітленість на робочій поверхні від системи загального освітлення, лк | |||
| А | Не менше 70 | ||
| Менше 70 | |||
| Б | Не менше 70 | ||
| Менше 70 | |||
| В | Не менше 70 | ||
| Менше 70 | |||
| Γ | – | Незалежно від тривалості зорової роботи | |
| Д | – | ||
| Ε | — |
Таблиця 3.8
Нормативи виробничого шуму згідно ДСН 3.3.6.037-99
| № п/п | Вид трудової діяльності, робоче місце | Рівні шуму та еквівалентні рівні шуму, дБА. | ||
| Підприємства, установи, організації | ||||
| Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання та проектування, програмування, викладання та навчання, лікарська діяльність; робочі місця у приміщеннях – дирекції, проектно-конструкторських бюро, розраховувачів, програмістів, прийому хворих у медпунктах | ||||
| Висококваліфікована робота, що вимагає зосередження, адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні та аналітичні роботи: робочі місця у приміщеннях цехового керівного апарату, контор, | ||||
| Робота, що виконується з вказівками та сигналами; робота, що потребує постійного слухового контролю, операторська робота за точним графіком, робочі місця у приміщеннях диспетчерської служби, кабінетах та приміщеннях спостереження та дистанційного керування з мовним зв’язком по телефону, друкарських бюро, на телефонних та телеграфних станціях, у приміщеннях майстрів, у залах обробки інформації | ||||
| Робота, що вимагає зосередження, робота з підвищеними вимогами до процесів спостереження та дистанційного керування виробничими циклами | ||||
| Виконання всіх видів робіт (крім перелічених у пп.1-4 та аналогічних їм) на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях на території підприємств | ||||
Для виявлення фактичного стану умов на робочих місцях у розрахунок коефіцієнта умов праці включають тільки ті індекси відхилення фактичних елементів праці від нормативних, які не перевищують одиницю.
Ступінь відхилення коефіцієнта від одиниці характеризує відповідність умов праці до нормативних вимог і показує напрями раціональних заходів, що спрямовані на поліпшення цих умов.
Приклад. Відділ складається з 40 робочих місць. Визначити індекс відхилення та коефіцієнт умов праці. Умови праці: на 10 робочих місцях фактична освітленість 250 лк при нормі 300 лк, 15 робочих місцях – 300 лк при нормі 350 лк і на останніх 15 робочих місцях – 200 лк при нормі 300 лк; рівень шуму 60 дБ А при нормі 50 дБ А; температура повітря 25оС при нормі 22оС.
Рішення. Для розрахунку індексу відповідності до фактичного освітлення використовуємо формулу (3.5) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає:
Для розрахунку індексу відповідності для шуму і температури використовуємо формулу (3.5) через те, що підвищення рівня шуму і температури (в холодний період року) сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають:
Визначені індекси вказують на те, що для шуму і освітленості вони мати значне відхилення від нормативного.
Коефіцієнт умов праці визначається за формулою (3.4):
Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць та зменшення рівня шуму.
3.3. Оцінка ступені стомлення та працездатності робітників
Інтегральна бальна оцінка важкості праці Іп дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:
, (3.7)
де 15, 6 и 0, 64 - коефіцієнти регресії.
Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):
, (3.8)
Результати розрахунку занести в таблицю 3.9.
Таблиця 3.9
Результати розрахунку
| Змінна | Значення | |||
| Приміщення 1 | Приміщення 2 | Приміщення 3 | ||
| Інтегральна бальна оцінка важкості праці | Iп | |||
| Категорія важкості праці | ||||
| Коефіцієнт умов праці | Ку | |||
| Ступінь стомлення | У | |||
| Працездатність робітників | R |
Одержані результати дозволяють розробити заходи щодо поліпшення умов праці. Підтвердити розрахунками ефективність запропонованих заходів. Приклад повного розрахунку приведено в Додатку до роботи.
Контрольні питання.
1. 1.У чому полягає основна мета атестації робочого місця?
2. Яка періодичність проведення атестації?
3. Що передбачає атестація робочого місця?
4. Розгляньте загальний порядок проведення атестації робочого місця.
5. Як визначити категорію важкості праці.
6. Монотонність праці як шкідливий виробничий фактор. Стомленість.
7. Психофізіологічні параметри умов праці.
8. Важкість, динамічність, стреси.