Добування бджолиної отрути.

Технологія добування бджолиної отрути на пасіках весь час удосконалюється і ґрунтується на використанні спеціальних пристроїв та методів, що не впливають на працездатність бджолиних сімей. Спочатку було запропоновано метод індивідуального ужалення бджіл у спеціальну плівку, звідки отрута потрапляла в розчинник, а бджола після цього гинула. Більш продуктивним є добування сировини за допомогою електричного струму, яким подразнюють бджіл, і вони «жалять»тверду скляну поверхню, випускаючи краплю отрути і не втрачаючи жала (рис. 2). При застосуванні такого методу бджоли не гинуть, у вільний від медозбору час можна одержувати продукцію від великої кількості донорів. Від однієї сім'ї збирають за сезон до 1 г цінної сировини.

Рис. 2. Апарат для отримання бджолиної отрути СЭРП – 5:

1 - регулятор електричного струму; 2 – електрична рама; 3 – корпус.

Нині розроблені й використовуються спеціальні пристрої та апарати для добування бджолиної отрути. Основними деталями їх є скляні пластинки, обмотані тонким дротом, по якому від джерела живлення подається електричний струм пониженої напруги. Співробітниками Інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича розроблено і рекомендовано для використання внутрішньовуликовий електростимулятор «Експериментальний 1».

В ощадливому для бджіл режимі цим приладом збирають за сезон по 2 г отрути від кожної сім'ї. Експериментально доведено, що оптимальним електростимулюючим сигналом вважається двополярний симетричний сигнал прямокутної форми з величиною амплітуди 25-30 В і частотою струму 500-1500 Гц. Він забезпечує почергово посилання імпульсу тривалістю 1 с і паузу протягом 3 с. Отруту від сімей збирають з інтервалом 10 днів.

Добування бджолиної отрути та обробка її на пасіках, зокрема зчищення зі скелець і пакування, небезпечні для здоров'я. Тому до виконання робіт для збирання отрути допускаються особи, які мають відповідну підготовку й обізнані з інструкцією з техніки безпеки.